Кочовий світ і Харківщина

На зміну бронзовому віку прийшов залізний. Це був надзвичайно важливий крок в історії людства. Яскравим прикладом переходу від доби бронзи до доби заліза є археологічні пам'ятки, залишені кіммерійцями. Кіммерійці – перший народ, назва якого достовірно відома з писемних джерел. Проте, на території Харківської області археологічних пам'яток, які можна було б пов'язати з кіммерійцями, не виявлено. Доба скіфського панування на українських землях тривала впродовж VІІ-ІІІ ст. до н.е. На території сучасної Харківщини власне скіфи не мешкали, але місцеве населення, яких «батько історії» Геродот (484-425 р. до. н. е) назвав

«меланхлени», перейняли їх звичаї.

Він писав: «Вище скіфів на північ мешкають меланхлени, це вже інша народність не скіфська. Меланхлени одягаються в чорне, звідси і назва, а звичаї скіфські».

Навіть українські назви річок Донець, Дніпро, Дністер, Дунай мають іранський за походженням корінь «don». Дійсно, на території Харківщини, у ранньому залізному віці, існував сіверськодонецький локальний варіант скіфської культури лісостепової України. Саме з ним зв'язують більшість археологів місце проживання меланхленів. Гадають, що саме курганний могильник скіфського періоду, який знаходиться у с. Пісочин Харківської області на південній околиці, на правім березі р. Лучка (права притока р. Уди), котрий нараховував понад 40 насипів, витягнутих ланцюгом із заходу на схід на

2 км, належав аристократичній знаті місцевого населення. Ось чому Пісочинські кургани виділяються розмірами й складною структурою могильників. Знайдені в них цікаві, а інколи навіть неповторні речі доповнюють цю теорію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бондарихінська культура	\|	Досліджував скіфські поховання на

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.