• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Бюджетні обмеження

Рис. 2.3. Карта кривих байдужості

Рис. 2.2. Крива байдужості

Сітка споживача

За даними табл. 2.1 можна побудувати відповідний графік (рис. 2.2). Крива на цьому графіку називається кривою байдужості. Крива байдужості для певного споживача – це усі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення, тобто між наборами товарів N₁, N₂, N₃, N₄ споживач не вбачає ніякої різниці.

Набір товарів, що відповідає координатам точки N₅, забезпечує рівень задоволення споживача більший, ніж будь-який набір, що належить кривій байдужості. Однак можна знайти інші набори, що мають таку саму корисність, як і набір у точці N₅ . Тому через будь-яку точку, що відповідає певному набору товарів, можна провести криву байдужості. Ці криві утворюють карту кривих байдужості (див. рис. 2.3).

Карта кривих байдужості має певні властивості, а саме:

1. Набори товарів на кривих, більше віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.

2. Криві байдужості не перетинаються. Якщо припустити, що криві байдужості U₁ і U₂ перетнулися, то вони мають спільну точку А. Тоді набір товарів А має таку саму корисність, що і набір В, що належить кривій U₁, та набір С, що міститься на кривій U₂ . За принципом транзитивності В = С. Однак це неможливо, оскільки ці точки належать до різних кривих байдужості.

Аналізуючи криві байдужості, слід звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання. Зменшення споживання котлет на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання пиріжків і навпаки. При цьому споживач буде перебувати на одній і тій самій кривій байдужості, тобто отримуватиме однакове задоволення. Гранична норма заміщення(субституції) – це кількість товару Y, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю това­ру X, залишаючись на цій кривій байдужості.

Як бачимо з рис. 2.4, зменшення обсягу споживання товару Y на ΔQ_у (Q_у2 - Q_у1) компенсується збільшенням споживання товару X на ΔQ_x (ΔQ_x2 – Q_x1 ). Тому граничну норму заміщення (MRS_xy) мож­на розрахувати таким чином:

MRS_xy =– (ΔQ_у/ ΔQ_x). (2.3)

Не важко помітити, що при пересуванні вниз по кривій байду­жості гранична норма заміщення зменшується. В основі цього про­цесу лежить дія закону спадної граничної корисності. Гранична корисність (МU) – це приріст задоволення, який отримує людина, споживаючи додаткову одиницю товару. Граничну норму заміщен­ня можна легко виразити співвідношенням граничної корисності товару X та Y, тобто

ΔQ_x MU_x = – ΔQ_y MU_y; (2.4)

MRS_xy = – (ΔQ_у/ ΔQ_x) = MU_x / MU_y . (2.5)

Рис. 2.4. Гранична норма заміщення

Оскільки при збільшенні обсягів споживання якогось товару ступінь задоволення потреб споживача зростає, то від кожної нової порції він матиме менше задоволення, ніж від попередньої. Цю за­лежність і відображає закон спадної граничної корисності. При пе­ресуванні по кривій байдужості вниз споживання товару X зростає, і його гранична корисність зменшується, а споживання товару Y зменшується, і його гранична корисність зростає, тому дріб у фор­мулі буде зменшуватися.

Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету. Бюджет- це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у протягом певного часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:

− весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y (у нашому випадку – це котлети й пиріжки);

− споживач не робить заощаджень і не залучає до витрат попе­редні заощадження;

− споживач не дає та не бере кредити.

У цьому випадку дохід споживача (I) відповідатиме всім його витратам, тобто

I = Р_ХQ_Х + Р_у Q_у, (2.6)

де Р_х і Р_у – ціни котлет і пиріжків відповідно.

За рівнянням (2.6) можна визначити набори товарів X та Y, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що I =10 грн, Р_х = 1 грн, а Р_у = 0,5 грн, варіанти можливих наборів наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Аналіз при двох обмеженнях
3. Аналіз при наявності одного обмеження
4. Бюджетне обмеження
5. Бюджетне обмеження й можливості споживача
6. Бюджетне обмеження споживача
7. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
8. Бюджетні кредити, надані за рахунок загального фонду державного бюджету
9. Бюджетні множини й лінії бюджетного обмеження
10. Бюджетні обмеження
11. Бюджетні обмеження.

Переглядів: 970