ОБЛІК ЦП

ЦП – грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між собою, що випустила цей документ, і його власником.

До ЦП належать акції, облігації, казначейські зобов’язання, депозитні сертифікати, інші ЦП.

Акція – безстроковий ЦП, що засвідчує внесок до СК АТ і дає право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні Т.

На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її курсом.

Розрізняють привілейовані та прості (звичайні) акції.

Від звичайної акції привілейована відрізняється тим, що сума дивідендів по ній фіксована і складає визначений відсоток від номінальної вартості акції, тобто не залежить від поточного прибутку підприємства. Величина дивідендів по звичайних акціях нефіксована, вона залежить від отриманого прибутку і рішення зборів акціонерів. При ліквідації підприємства власник привілейованої акції має переважне право по відношенню до держателя звичайних акцій на отримання частини майна АТ відповідно до своєї частки у майні підприємства, вираженою вартістю акцій.

Облігація – ЦП, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП у передбаченій в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачене умовами випуску.

Облігації можуть випускатися як урядом та місцевими органами влади, так і окремими підприємствами.

Облігації можуть бути іменними, так і на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на ринку і з обмеженим обігом. За формою виплати доходу облігації поділяються на: облігації з фіксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою, безкупонні.

Безкупонні облігації реалізуються фізичним і юридичним особам на добровільних засадах за ціною, яка нижче їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігацій, яка відшкодовується власникові при погашенні, становить дохід з облігацій.

Казначейські зобов’язання – вид ЦП на пред’явника, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фінансового доходу.

Депозитний сертифікат – свідоцтво банку про терміновий процентний внесок, що засвідчує право вкладника (тільки юридичної особи) на одержання після встановленого терміну суми внеску і відсотків по ньому. Тобто це – інвестиційний контракт (доказ але укладення якого є сертифікат), який може бути придбаний в банку за гроші. Він повинен відповідати наступним умовам: обмежений строк інвестицій (граничний – 1 рік): гарантована величина доходу на інвестицію (як правило, у відсотках від суми інвестицій).

Депозитні сертифікати може випускати тільки банк в письмовій формі, вони не можуть бути розрахунковими або платіжним засобом за товари та послуги, виконання зобов’язань по сертифікатах можливе лише в грошовій формі, вони не випускаються без повної передоплати їх номінальної вартості, суворо формалізовані і передбачають заповнення всіх обов’язкових реквізитів (відсутність хоча б одного робить сертифікат недійсним).

Депозитні сертифікати часто застосовують для короткострокових фінансових інвестицій, адже вони гарантують відносно високий процентний дохід (при чому, чим довший строк, тим більший відсоток можуть запропонувати) та представляють собою досить ліквідні кошти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік бартерних (товарообмінних) операцій	\|	Облік розрахунків за податками й платежами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.