Принципи проектування

Педагогічна діяльність і погляди українських просвітителів Г.С.Сковорода

Отримання підвищеної і вищої освіти

Молодь, яка прагнула продовжити навчання, отримувала освіту в вітчизняних колегіумах (Переяславський, Чернігівський) і академіях (Києво-Могилянська з 1694 р.), університетах європейських країн.

Після їх закінчення випускники очолювали національно-визвольний рух., брали активну участь у розбудові освіти, науки і культури в Україні.

4. Військова підготовка в козацьких об'єднаннях

Перебуваючи в козацьких об’єднаннях, юнаки опановували бойове мистецтво.

У кінці ХVIII ст. під впливом освітньої політики Росії відбуваються зміни в системі освіти і шкіл України. У 1786 році Катериною ІІ видається Статут про створення загальнодержавної системи народної освіти, за яким утворюються два типи навчальних закладів: головні і малі училища. Під його впливом зникають братські, козацькі школи, школи мандрівних учителів.

Виразником ідей просвітництва і гуманізму в Україні виступає філософ, мислитель, письменник Г.С. Сковорода.

Мета виховання: істинна, справжня людина, що знаходить своє покликання і щастя у “спорідненій” праці (за нахилами і здібностями).

Основні ідеї педагогічної спадщини Г.С Сковороди:

1. природного виховання, спорідненого з природою людини;

2. самопізнання і саморозвитку;

3. народності виховання як служіння простому люду (просвітництво) та вивчення історії і культури народу.

Педагогічні погляди Г.С.Сковороди висвітлені в байках, притчах, філософських трактатах, афоризмах (“Орел і черепаха”, “Бджола і шершень”, “Вдячний Єродій”, “Убогий жайворонок”).

Висновок:

Характерною рисою української педагогіки XVI-XVIII ст. є її зміст у розвитку на своїй власній, національній основі із врахуванням кращих досягнень західної педагогічної культури.

При проектуванні ВІС використовується насамперед принцип декомпозиції − розкладання складної задачі на більш прості, “доступні для огляду” одним проектувальником. Розклад може проводитися по кількісних ознаках (наприклад, по кількості компонентів на кристалі ВІС), чи по детальності розгляду параметрів проектованого об'єкта (наприклад, макромоделювання ЛЕ, функціональних вузлів, регістрів і т.д.) Математично застосування принципу декомпозиції дозволяє звести одну задачу великої розмірності (по кількості рівнянь у системі, кількості змінних і т.д.) до декількох задач меншої розмірності (завдяки чому задачу можна вирішити наявними технічними засобами і в прийнятний термін).

Декомпозиція проектованого об'єкта приводить до ієрархічного принципу проектування по етапах. Чим складніший проектований об'єкт, тим більше рівнів ієрархії.

Перевірку правильності проектних вирішень, їхню відповідність необхідним параметрам необхідно забезпечити ще на стадії проектування. Послідовне наближення до виконання заданих вимог за результатами моделювання й оптимізації на кожному етапі проектування ВІС складає суть ітераційного принципу проектування. Ітерації можуть виконуватися як усередині одного етапу проектування, так і між групами етапів.

Уніфікація задач і складових частин об'єктів проектування дозволяє спростити сам процес і представити об'єкти в базі даних більш компактно. Об'єкти повинні бути максимально уніфіковані (мати мінімально можливу номенклатуру). Основна мета уніфікації − мінімізація кількості заново розроблюваних ВІС.

Контролювання кожного етапу проектування може суміщатися з процесом проектування або виділятися з нього окремо. Перший варіант має місце, наприклад, при розміщенні елементів і трасуванні внутрісхемних з'єднань на кристалі ВІС чи друкованій платі з дотриманням заданих норм і параметрів, а другий − при автоматичній перевірці проектних норм і параметрів, отриманих на будь-якому етапі проектування ручним, автоматизованим чи автоматичним методом. Контроль правильності виконання проектних робіт на різних етапах проектування ВІС називають верифікацією.

2. Маршрут проектування ВІС

Під маршрутом проектування ВІС розуміється послідовність проектних процедур, які необхідно виконати при розробці конкретної схеми, починаючи від технічного завдання і закінчуючи одержанням інформації для програмно-керованого технологічного устаткування, призначеного для виготовлення фотошаблонів або ж безпосередньо ВІС на пластині.

Стосовно проектування ВІС за допомогою САПР можна ввести поняття технологічного маршруту проектування ВІС, під яким розуміється набір програм для різних етапів, що забезпечує проектування даної конкретної схеми по всьому циклу − від одержання технічного завдання на схему до виготовлення проміжних фотошаблонів. У залежності від особливостей проектування конкретних ВІС поняття технологічного маршруту може бути введене і для набору програм у межах одного проекту. Технологічний маршрут визначає розробник ВІС.

Різноманітність технічних вимог до ВІС, технологічних процесів їхнього виготовлення, методик проектування призвело до виникнення великої розмаїтості маршрутів проектування. Розглянемо деякі з них.

3. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.

У цілому проектування напівзамовлених ВІС залежить від можливостей замовника і виробника. Зростання складності проектів ВІС і самих ЕОМ майже виключає можливість використання ручних методів для їх проектування. Найбільше поширення одержала концепція базового матричного кристала (БМК), коли при розробці ВІС використовується спеціальна заготовка – базовий кристал (БК), що представляє собою матрицю комірок незкомутованих елементів.

Для реалізації проекту необхідно розробити індивідуальну систему міжз`єднань цих елементів, тобто, щоб реалізувати ВІС на базовому кристалі досить спроектувати і виготовити тільки фотошаблони для шарів комутації. Виготовлену в такий спосіб напівзамовлену ВІС називають матричною (МаВІС). Технологічний маршрут проектування матричних ВІС складається з чотирьох основних етапів:

1) розробка принципової електричної схеми МаВІС;

2) розробка топології змінних шарів МаВІС;

3) контроль проекту МаВІС;

4) розробка технічної документації − програм тестової перевірки працездатності МаВІС і керуючих програм для виготовлення фотошаблонів.

Розробка принципової електричної схеми здійснюється за допомогою підсистеми функціонально-логічного моделювання. Розробник (схемотехнік) спочатку малює ескіз принципової електричної схеми, потім описує її спеціальною мовою. Опис є одним з розділів завдання для моделювання ВІС на ЕОМ. Інші розділи завдання містять інформацію про впливи, при яких повинне здійснюватися моделювання, опис зовнішніх виводів МаВІС, контрольних точок для друку часових діаграм і т.п. Текст завдання проходить синтаксичний і семантичний контроль з видачею діагностичних повідомлень про помилки.

Після виправлення всіх помилок у вихідному описі починається процес моделювання МаВІС. Розробник контролює правильність функціонування проекту за часовими діаграмами у контрольних точках. При виявленні помилки здійснюється доробка схеми і виправлення тексту її опису. Етап функціонально-логічного моделювання завершується коли при усіх вхідних впливах на виходах схеми з`являються необхідні сигнали (реакції на впливи). Таким чином, змодельований текст опису схеми стає еталонним, а система впливів і реакцій − вихідною інформацією для програм топологічного проектування.

Етап розробки змінних шарів топології може бути реалізований трьома способами − шляхом ручного проектування з наступною машинною обробкою, автоматизованого проектування з наступною ручною дорозводкою і шляхом автоматичного синтезу.

При автоматичному синтезі досягається повна реалізація топології проекту в автоматичному режимі і тому відпадає необхідність у проведенні контролю. Оскільки цей процес може бути реалізований при тому ж інформаційному забезпеченні, що і логічне моделювання, то з'являється можливість атестувати працездатність проекту МаВІС із врахуванням його топологічної реалізації. Для цього за допомогою спеціальною програми-екстрактора по топології відновлюється електрична схема МаВІС.

Вибір маршруту топологічного проектування визначається кількістю елементів та кількістю виводів елементів. Найбільш розповсюдженим критерієм оцінки якості отриманої топології є критерій максимуму щільності заповнення базового кристала, що дорівнює відношенню кількості елементів МаВІС до кількості комірок (посадкових місць) кристала. При щільності заповнення 90...100% застосовують ручне проектування, при щільності 80...90 % − автоматизоване, а при щільності менше 80 % − автоматичний синтез. Відповідно міняються терміни розробки топології. На етапі контролю відбувається порівняння вихідної і відновленої принципових схем, а також контролюється дотримання конструкторських і технологічних правил і норм проектування. Підсистема контролю реалізується на високопродуктивних ЕОМ. При підготовці технічної документації здійснюється компіляція магнітних стрічок з інформацією про тести для контрольно-вимірювального устаткування і з програмами керування електронно-променевими чи оптичними генераторами зображення.

4 Автоматизація проектування замовлених ВІС.

До класу цілком замовлених БІС можна віднести схеми, що реалізують проекти приватного застосування. Такими проектами можуть бути однокристальні ЕОМ, мікропроцесорні ВІС, ВІС, що реалізують швидке перетворення Фур'є, спеціальні сопроцесори, криптопроцесори і т.п. Можна говорити, що такі проекти містять довільні логічні побудови. До того ж методологія проектування замовлених ВІС сильно відрізняється від методології проектування напівзамовлених ВІС. Якщо напівзамовлені ВІС найчастіше проектуються зверху вниз (від функціонального опису до реалізації на рівні бібліотечних логічних елементів), то замовлені ВІС проектуються знизу вгору (від проектування ЛЕ до функціональної реалізації). При такій методології досягаються оптимальні параметри на кожному ієрархічному рівні представлення проекту.

У якості технічних показників замовлених ВІС використовуються тактова частота роботи, площа кристала, на якому реалізований проект, потужність розсіювання на одиницю площі кристала, ступінь інтеграції. Якщо не потрібно, щоб параметри були оптимальними, то методологія проектування може змінюватися − від знизу вгору до зверху вниз. Наприклад, якщо не пред'являти жорстких вимог щодо тактової частоти і площі кристала, то можна використовувати автоматичні системи проектування, що реалізують методологію зверху вниз (як при проектуванні напівзамовлених ВІС).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.