ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ФОНДІВ

Типова класифікація норм витрачання матеріальних ресурсів за окремими ознаками

НОРМУВАННЯ ВИТРАТ ОБОРОТНИХ ФОНДІВ

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов’язково з використанням норм їхнього витрачання.

Норма витрачання матеріального ресурсу – це гранично допустима величина витрачання ресурсу на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.

Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:

1. корисне (чисте) витрачання;

2. технологічні відходи і втрати;

3. інші організаційно – технічні витрати (під час транспортування, зберігання тощо).

Класифікація норм витрачання матеріальних ресурсів

Класифікацію норм витрачання матеріальних

ресурсів подано в таблиці.

Таблиця 18.1

Ознака	Види норми витрачання
Призначення	Норми витрачання: - сировини; - матеріалів; - палива; - енергії тощо
Масштаб дії	- групові (на однакові види продукції); - індивідуальні
Період дії	- річні (для поточного планування); - перспективні
Рівень деталізації нормованих ресурсів	- спеціалізовані (на вид ресурсів з конкретними параметрами); - зведені (на вид ресурсів за звуженою номенклатурою)
Рівень деталізації об’єктів нормування	- норма на деталь (вузол); - норма на виріб в цілому

Методи нормування

Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів:

- аналітично – розрахунковий – базується на глибокому аналізі та техніко – економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень техніки і технології виробництва;

- дослідно – лабораторний – визначення норми витрачання дослідним шляхом; його використовують переважно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту;

- звітно – статичний – визначенням норми витрачання на підставі звітних даних про фактичне витрачання за минулі роки та очікуване (можливе) певне зниження норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі нормування витрачання малоцінних і таких, що рідко використовуються, матеріалів.

Основні техніко – економічні показники:

- показник (коефіцієнт) виходу готової продукції з вихідної сировини;

- витрата сировини на одиницю готової продукції;

- коефіцієнт використання матеріалів, як відношення чистої ваги виробу до норм чи фактичного витрачання.

- Коефіцієнт використання площі (об’єму) матеріалу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОБОРОТНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ОБОРОТНИХ ФОНДІВ ТА ЇХ СТРУКТУРА	\|	ДЖЕРЕЛА ТА СПОСОБИ ЕКОНОМІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.