• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комерційний акт – документ, що визначає нестачу, псування, крадіжку вантажу при залізничних перевезеннях. Є підставою для подання вимог стороні, яка допустила псування вантажу.

Залізнична накладна або накладна міжнародного сполучення та її копія (дублікат) є транспортними документами при міжнародних залізничних вантажних перевезеннях. Накладна є документальним оформленням договору перевезення між вантажовідправником та адміністрацією залізниці. У практиці міжнародної торгівлі застосовується форма накладної, яка розроблена міжнародною Конвенцією МВК (Міжнародна вантажна конвенція, що з 1984 р. іменується КОТІР – Конвенція по міжнародних вантажних перевезеннях), а також Угодою про міжнародне вантажне сполучення (УМВС). Основними відомостями, що містяться у накладній, є: назва станції призначення та прикордонних станцій, назва вантажу, оплата за перевезення, оголошена цінність вантажу. Текст залізничної накладної друкується на стандартних бланках звичайно двома мовами. Залізнична накладна виписується вантажо­відправником або його експедитором на ім'я вантажоотримувача. Перевізник скріплює договір перевезення, ставлячи штемпель на накладній та дублікаті, який залишається у вантажовідправника. Накладна йде з вантажем. До кожної накладної додається товаросупроводжувальна документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість, пакувальний лист тощо.

Коносамент (Bill of lading, B/L) – документ, що видається судновласником вантажовідправнику у засвідчення прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення, є товаророзпорядчим документом, свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж: проти подання документів.

Транспортні документи

Шоста група документів – транспортні документи –це документи, що виписуються вантажоперевізником в засвідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. При морських перевезеннях – це коносамент, морська накладна, штурманська та докова розписки. При залізничних перевезеннях – це залізнична накладна, дорожня відомість; при авіаперевезеннях – це універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, документ ком­бінованого перевезення. Діє також низка міжнародних конвенцій.

До документів, що забезпечують перевезення, належать: розписка в отриманні вантажу, гарантійний лист; авторське свідоцтво про транспортування; підтвердження на фрахтування тоннажу; заява-вимога про відправку; фрахтовий рахунок; повідомлення про прибуття (вантажу); повідомлення про виникнення перешкод до поставки вантажу; повідомлення про виникнення перешкод у перевезенні вантажу; повідомлення про поставку; вантажний маніфест; фрахтовий маніфест; контейнерний маніфест та інші.

Виконуючи першу функцію, коносамент є розпискою судновласника або його уповноваженого,яка свідчить, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково має бути вказівка судноплавної компанії "вантаж на борту", або "вантаж навантажений", або "вантаж прийнятий до навантаження".

Друга функція коносамента – давати право власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим документом. Це означає, що лише особа, зазначена у коносаменті, або яка має коносамент на пред'явника, в змозі вимагати від судновласника видачі товару, позначеного у коносаменті, і має право розпоря­джатися цим товаром. Для того, щоб продати товар, який знаходиться у дорозі і який представлений коносаментом, товаророзпоряднику досить продати або відступити свої права по коносаменту.

Третя функція коносамента – це його здатність бути єдиним доказом наявності договору морського перевезення між: вантажовідправником та судновласником.Цю функцію коносамент виконує при перевезеннях товарів на суднах регулярних ліній або при поставці вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання усього судна або його частини. Якщо ж під вантаж фрахтується ціле судно або його частина, договір морського перевезення оформляється так званою чартер-партією, або чартером.У цьому випадку коносамент виконує лише перші дві функції – служить розпискою в отриманні вантажу до перевезення та товаророзпорядним документом. Коносамент містить: найменування судна, перевізника, відправника (shipper/consignor); місце прийняття або навантаження вантажу; місце призначення або направлення судна (destination); найменування вантажу (description of cargo); кількість місць (number of packages); платежі, які належать перевізнику; інші умови, у тому числі умова на перекидання; час та місце видачі коносаменту; кількість екземплярів коносаменту (number of original B/L); підпис капітана або іншого представника перевізника. Зазначені реквізити не належать до обов'язкових. Відсутність окремих з них або наявність яких-небудь інших реквізитів не позбавляє коносамент властивостей транспортного документа. Але відсутність у коносаменті певних реквізитів, наприклад, відомостей про вантаж, позбавляє його функцій товаророзпорядчого документа, він перестає бути цінним папером. Звичайно коносамент – це надрукований друкарським способом документ, у який вписуються перераховані вище дані. На звороті лінійного коносаменту звичайно друкуються умови договору перевезення. Існують такі види коносаментів: іменний, ордерний та на пред'явника. Іменний коносамент (straight B/L) містить вказівки про те, що товар має бути доставлений певному отримувачу із зазначенням його назви та адреси. Ордерний коносамент (order B/L) передбачає, що вантажовідправник може передати свої права третій особі, індосувавши коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис та печатку. Такий коносамент застосовується у тих випадках, коли платіж здійснюється проти подання документів банку. Коносамент на пред'явника (bearer B/L) передбачає, що товар передається будь-якій особі – утримувачу коносамента.

Видача товару по коносаменту може бути здійснена: по іменному коносаменту –особі, на чиє ім'я виписаний коносамент; по ордерному коносаменту – особі, на чиє ім'я індосований коносамент; по коносаменту на пред'явника – особі, яка пред'явить коносамент. У тих випадках, коли вантажоотримувач продає не всю партію товару по коносаменту, а тільки її частину або коли партія товару продається одночасно декільком покупцям, він може розділити коносамент на декілька частин і кожному покупцю виписати частковий коносамент, або ділівері-ордер, по якому кожний покупець може отримати відповідну частину вантажу. Ділівері-ордер, виданий перевізником, а також ділівері-ордер, виданий вантажоотримувачем і підтверджений капітаном судна, мають характер товаророзпорядного документа.

Крім зазначених коносаментів, існує також береговий (custody B/L) та бортовий (on board B/L, shipped) коносаменти. Береговий коносамент видається у підтвердження прийняття вантажу від відправника на березі, як правило, на складі перевізника. Якщо вантаж навантажений на судно, то видається бортовий коносамент. При прийнятті на борт судна вантажу, для якого був виданий береговий коносамент, у ньому робиться позначка про навантаження вантажу на судно, вказується дата навантаження та інші позначки. Бортовий коносамент є більш цінним. Покупець за умовою СІФ у загальному випадку не повинен приймати вантаж за береговим коносаментом і може наполягати на бортовому. Тому іноді береговий коносамент замінюється на бортовий, безумовно, якщо вантаж прийнятий на борт судна.

Особливим видом коносамента є прямий, або наскрізний, коносамент (through B/L). Він підтверджує наявність договору перевезення із одного місця в інше окремими етапами, з яких, у крайньому разі, один етап – це морський транзит, і через що перевізник, котрий видає документ, приймає на себе відповідальність за перевезення, обумовлене у наскрізному коносаменті. Такий коносамент видається, якщо потрібно доставити вантаж у порт призначення з перевантаженням його на інше судно у проміжному пункті. Здійснення та оплата перевалочних робіт у дорозі є обов'язком судновласника.

Коносаменти, як правило, складаються у трьох або більше екземплярах з тим самим змістом та датою: один екземпляр для вантажовідправника або його експедитора, один – для вантажоотримувача і один – для судновласника. Усі екземпляри коносамента, які становлять так званий повний комплект, є оригіналами, і на них ставиться штамп "оригінал". У деяких випадках позначається порядковий номер оригіналу – перший, другий, третій. У коносаменті обоє'язково має бути зазначена кількість складених оригіналів, проте тільки один з оригіналів коносамента може бути товаророзпорячним документом. Після видачі вантажу по одному з оригіналів решта втрачають силу.

Крім оригіналів, може бути виписана необхідна кількість копій коносамента, які юридичної сили не мають і звичайно необхідні капітану судна для перевірки навантаженого та розвантаженого товару, агентам судна, портовій адміністрації, митним органам, транспортно-експедиторській фірмі тощо. Копії коносамента мають штамп "копія" або друкуються на папері відмінного від оригіналу кольору. Кількість копій не входить в зазначену у коносаменті кількість екземплярів.

Оборотний коносамент комбінованого перевезення – оборотний або необоротний наскрізний транспортний документ перевізника, на умовах якого сторона, що видає його, бере на себе відповідальність за вантаж та за виконання договору перевезення безпосередньо перед вантажовласником (ФІАТА). Оскільки цей документ видається експедитором, він не є коносаментом із суворо юридичного погляду, і у будь-якій угоді, у якій конкретно потрібна видача коносамента, наприклад для відкриття товарного акредитива, такий документ не може використовуватись. Його можна використовувати у разі, якщо видача цього документа конкретно передбачається.

Коносамент чистий – це коносамент, що не містить будь-яких застережень перевізника, тобто він свідчить про те, що товари передані перевізнику без будь-яких пошкоджень. Будь-які застереження у транспортному документі, які прямо вказують на дефектний стан товару або його упаковки, роблять його нечистим. Відповідно до статті 18 UCP такі документи не можуть прийматися покупцем. Слід зауважити, що коносамент є чистим N1 тоді, коли у нього є:

• застереження, які не містять прямих вказівок на те, що товар або його упаковка мають незадовільний стан (наприклад: "пакувальні коробки були у використані");

• застереження про звільнення перевізника від відповідальності за ризики, пов'язані з характером товару або його упаковки;

• застереження відносно того, що перевізнику невідомі характер товару, технічна специфікація, вага, розміри, якість тощо.

Коносамент застрахований – коносамент, що застосовується при перевезенні вантажу у контейнерах. Є сполученням транспортного документа зі страховим полісом.

Штурманська розписка є засвідченням судновласником прийняття товару до перевезення. Її виписує помічник капітана на підтвердження отримання конкретної партії товару на борт судна. Розписка висвітлює видимий стан товарів і дозволяє перевізнику видати коносамент. У ній відображаються результати перевірки, яка здійснюється контролерами судновласника при прийманні товару для навантаження або під час навантаження. Штурманська розписка видається вантажовідправнику, доки не готовий коносамент, або при поставці товару вздовж борту судна (на умовах "FAS"– Free alongside Ship). Вона не є товаророзпорядчим документом, тому судновласник може видати коносамент, не вимагаючи її повернення.

Останнім часом практика ведення документів у міжнародній торгівлі значно спростилась. Зараз при морських перевезеннях (особливо на регулярних судноплавних лініях) замість бортового коносамента часто використовують необоротні транс­портні документи, аналогічні тим, які раніше застосовувались до інших, невідомих видів транспорту. Такі документи називають по-різному: "морська накладна", "лінійна накладна", "фрахтова розписка" або інші варіанти цих термінів. Необоротні документи достатні для використання у всіх випадках морських перевезень, за винятком одного. А саме – коли покупець хоче перепродати товар, який вже знаходиться у дорозі, передавши документи на папері новому покупцю. Для того щоб у початкового покупця залишалась така можливість, треба зберігати обов'язки продавця щодо передачі коносамента. Іншими словами, треба укладати контракт купівлі-продажу на умовах "Вартість та фрахт" – "CFR" – Cost and Freight або "СІФ" –- "Вартість, страхування та фрахт" – "CIF" – Cost, Insurance and Freight.

У тих випадках, коли при укладенні контракту купівлі-продажу на умовах "Вартість та фрахт" або "Вартість, страхування та фрахт" покупець знає, що він не збирається перепродавати товар під час його перевезення, сторони можуть обумовити у контракті, що продавець звільняється від зобов'язань щодо передачі коносамента. Можна також використати умови "Перевезення оплачено до" – "СРТ" Carriage Paid То або "Перевезення та страхування оплачені до" – ""СІР" – Carriage and Insurance Paid To, які не накладають на продавця зобов'язань щодо передачі коносамента. Все це спрощує документообіг.

Морська накладна (лінійна накладна, океанська накладна)– документ, який підтверджує наявність договору перевезення вантажу морським шляхом та прийняття або навантаження вантажу перевізником і за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу, зазначеному у документі. Цей документ аналогічний "іменному" коносаменту, який широко використовується, наприклад, у Канаді та США.

Докова розписка – документ, який видається управлінням порту і свідчить про прийняття товарів для відправки та розміщення на портовий склад.

Агентський договір – договір між довірителем і агентом, що визначає характер та обсяг доручення, яке агент зобов'язується виконати за рахунок та від імені довірителя за певну винагороду. Агентування українських суден в іноземних портах здійснюється морськими агентами на підставі договорів, що укладаються ними з пароплавствами Міністерства морського флоту.

Аванс фрахту – документ про попередню плату в рахунок фрахту.

Генеральний акт – документ, яким оформляється приймання імпортних вантажів українським портом від судна за кількістю місць, вагою та якістю.

Акт-повідомлення – документ, що складається у додаток до генерального акта, якщо при прийманні вантажу виявлені нестача, псування, втрата, порушення упакування тощо. Є підставою для подання претензій стороні, що допустила це.

Ділівері-ордер – документ, який містить розпорядження про передачу зазначеній у ньому особі певної частки вантажу, що перевозиться за коносаментом, у порт призначення; видається у разі, коли вантаж, що перевозиться за одним коносаментом, підлягає передачі по частинах різним отримувачам.

Чартер – це особливий вид договору/контракту морського перевезення вантажів, за яким одна сторона (фрахтовик) зобов'язується подати судно в зазначений порт навантаження товару/вантажу та перевезти його, з умовою надання цього судна, частини судна або певних його суднових приміщень, у порт призначення і видати вантаж отримувачу, а інша сторона (фрахтувальник) зобов'язується подати вантаж у зазначений порт та оплатити перевізнику за транспортування встановлену плату. Основними пунктами чартерного договору є:місце та час укладення договору; повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру); назва та опис судна (прапор, тоннаж, позиція, швидкість); право заміни початково зазначеного судна іншим; рід вантажу; місце навантаження та розвантаження; умови навантаження та розван­таження, включаючи розподіл обов'язків по навантаженню та розвантаженню, умови оплати демереджу (demurrage) – грошового відшкодування, яке платить фрахту­вальник судновласнику за простій судна під навантажувальними операціями понад встановлений у чартері строк, та диспачі (dispatch – швидке виконання) – відшкодування, яке виплачується судновласником фрахтувальнику за дострокове закінчення вантажних робіт та звільнення судна; сталійний час (lay day, lay time) – строк, протягом якого вантаж має бути навантажений на судно або відвантажений з нього, порядок його розрахунку; строк подачі судна, включаючи його канцелінг (can­celling – анулювання, відміна) – кінцевий строк подачі судна під навантаження, при недотриманні якого фрахтувальник має право розірвати чартер; умови про право судновласника на перевезення вантажів; про право відхилення від курсу; про оплату портових зборів; про надання взаєморозрахунків та вартість фрахту; інші умови, такі як льодове застереження, застереження про обставини непереборної сили та порядок розгляду суперечок. Існують такі види чартерів: 1) фрахтування на один рейс (single vay age chartering, single-trip charter), по якому судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи декількох портів відправлення до одного або декількох портів призначення. Фрахтувальнику надається усе судно або частина приміщень. Вантаж розташовується на розсуд капітана, який несе відповідальність за розміщення, кріплення та сепарацію вантажу. Проте, якщо таке зазначено у чартері, то у конкретно поіменованих суднових приміщеннях і без змішування з іншими вантажами; 2) фрахтування на послідовні рейси (consecutive v.ch.) – застосовується при перевезеннях значних кількостей однорідного вантажу в одному напрямку декількома послідовними рейсами; 3) фрахтування за генеральним контрактом (general con­tract charter) – за ним судновласник зобов'язується протягом певного періоду часу перевезти обумовлену кількість вантажу; 4) фрахтування на умовах тайм-чартеру (time-charter) – це договір про оренду судна, коли все судно або його частина надається на певний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані та оплачувати утримання екіпажу, фрахтувальник несе усі решту витрат (паливо, портові збори) та оплачує орендну плату судновласнику; 5) фрахтування на умовах дімайз-чартеру (demise charter) – це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений строк разом з командою, члени якої стають службовцями наймача, який бере на себе усі витрати по судну, включаючи зарплату екіпажу, та виплачує орендну плату судновласнику; 6) фрахтування на умовах бербоут-чартеру (bareboat/hall/pole/charter) – це найм судна без екіпажу: фрахтувальник несе усі витрати по його використанню та виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден в на час широко використовується при придбанні суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також і договором купівлі-продажу; після закінчення розрахунків фрахтувальник стає власником судна. На відміну від звичайного чартеру, який є договором перевезення, бербоут-чартер є договором найму.

Чартер відкритий – договір про фрахтування судна, в якому не зазначені ні рід вантажу, ні порт призначення.

Чартери типові – чартери, розроблені із врахуванням виду вантажу та напрямку перевезень.

Чартер чистий – чартер, підписаний судновласником та фрахтовиком без будь-яких змін стандартної форми, які могли б завдати шкоди сторонам, що домовляються.

Дисбурсментський рахунок – документ, що містить перелік витрат агента з обслуговування судна та засвідчений капітаном.

Договір довантаження – застосовується для оформлення перевезення масових вантажів при неповному навантаженні лінійних суден генеральними вантажами, а також перевезень траловими суднами додаткових партій вантажу з місця відванта­ження судна, відфрахтування по чартеру для перевезення неповного вантажу.

Договір морського перевезення – угода, що встановлює умови перевезення вантажів та пасажирів морем.

Попередній договір – попередня домовленість про фрахтування, яка потім змінюється чартером.

Морський протест – оформлена у встановленому порядку заява капітана судна з метою забезпечення доказу для захисту прав та законних інтересів судновласника тоді, коли під час плавання або стоянки стався випадок, який може бути підставою для подання судновласнику майнових вимог.

Таймшит – двосторонній документ, який підтверджує розумне використання часу на навантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до договору про морське перевезення, в якому фіксується стоянковий час судна при навантаженні та розвантаженні.

Дорожня відомість складається для кожної накладної, є обліковим документом, супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування та є транспортним документом при залізничних перевезеннях.

Передавальна відомість – документ, який складається на прикордонних станціях для передачі вантажу іноземній залізниці.

Авіавантажна накладна – документ, котрий виписується вантажовідправником або від його імені та підтверджує наявність договору між вантажовідправником (перевізниками), про перевезення вантажів авіалініями перевізника (перевізників). Авіанакладна заповнюється вантажовідправником у трьох автентичних екзем­плярах та вручається перевізнику разом із товаром. Перший екземпляр має позначку "для перевізника" і підписується вантажовідправником; другий екземпляр має позначку " для одержувача" і підписується вантажовідправником і перевізником та йде з товарами; третій екземпляр підписується перевізником та повертається вантажовідправнику після того, як товар прийнятий. У накладній вказується: назва аеропортів відправлення та прибуття, документи, що додаються до накладної, оголошена цінність, сума платежу за перевезення, дата складання накладної тощо. Авіанакладна не є ні товаророзпорячним, ні передавальним документом. Вона виконує лише функцію доказу укладення договору перевезення, прийняття товару до перевезення та умов перевезення. Часто авіанакладна використовується як митна декларація, в якій міститься докладний опис вантажу.

Автодорожня накладна (накладна автодорожнього перевезення) – транс­портний документ, що підтверджує наявність договору між перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів (загальний термін). Для міжнародних автодорожніх перевезень цей документ має містити, у крайньому разі, відомості, що передбачаються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ). У ній вказуються: дата відвантаження, назва вантажу, що підлягає перевезенню, ім'я та адреса перевізника, назва одержувача, строк доставки та розмір штрафу за затримку у доставці, вартість перевезення. Накладна підписується перевізником та вантажовідправником.

Бордеро – документ, що використовується при автодорожніх перевезеннях, в якому перераховуються вантажі, котрі перевозяться вантажними автомобілями, і часто містяться посилання на копії накладної автодорожнього перевезення.

Річкова накладна – транспортний документ, що видається перевізником відправнику вантажу, який перевозиться річкою, і підтверджує прийняття вантажу до перевезення та який зобов'язує перевізника передати вантаж вантажоотримувачу у порту призначення. При перевезеннях по внутрішніх водних шляхах може використовуватись також коносамент оборотний транспортний документ, виписаний на ім'я певної особи, наказу або на пред'явника, підписаний перевізником та переданий відправнику після прийняття вантажу.

Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким видом або декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої міжнародної конвенції або національного законодавства і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник або транспортний оператор здійснює чи забезпечує здійснення перевезення, яке згадане в даному документі.

Документ змішаного перевезення підтверджує наявність договору змішаного перевезення, прийняття вантажу оператором змішаного перевезення у своє відання, а також його зобов'язання доставити вантаж відповідно до умов перевезення (Конвенція про міжнародні змішані перевезення вантажів).

Документ комбінованого перевезення підтверджує наявність договору, укладеного з метою виконання та/або забезпечення комбінованого перевезення.

Розписка в отриманні вантажу, доставці – документ, що видається перевізником або його агентом, який підтверджує одержання для перевезення вантажів, поіменованих у ньому, на умовах, вказаних у документі або на які робиться посилання у документі, та який дозволяє перевізнику виписати транспортний документ.

Гарантійний лист – документ, котрий видається вантажоотримувачем або його банком та підтверджує, що перевізник не несе відповідальності за будь-які наслідки, які можуть виникнути через неоформлення транспортного документа.

Експедиційне свідоцтво про транспортування, розроблене міжнародною спілкою експедиторів (ФІАТА) – оборотний документ, котрий видається експе­дитором для засвідчення того, що він бере на себе відповідальність за транспортування та доставку конкретної партії відповідно до інструкцій вантажовідправника, зазначених у даному документі, та що він приймає на себе зобов'язання щодо доставки вантажу отримувачу даного документа.

Підтвердженням на фрахтування тоннажу – документ, котрий видається перевізником на підтвердження того, що для даної партії зарезервоване місце на будь-якому транспортному засобі.

Заявка-вимога про відправку – доручення на відправку або поставку товару.

Фрахтовий рахунок – документ, який видається транспортним оператором і вякому зазначаються фрахтові ставки та витрати на транспортування, а також умови платежу.

Повідомлення про прибуття (вантажу) – повідомлення перевізником вантажоодержувача у письмовій формі, по телефону або за допомогою яких-небудь інших засобів (лист на замовлення, телекс, телеграма тощо), яке повідомляє його про те, що партія товару, адресована йому, надається або незабаром буде надана у його розпорядження у певному пункті місця призначення.

Повідомлення про виникнення перешкод у поставці (вантажу) – запит перевізника вантажовідправнику або у разі необхідності вантажоотримувачу для отримання інструкцій відносно того, що слід робити з партією вантажу, коли виникають перешкоди, пов'язані з доставкою, а у транспортному документі немає інструкцій відносно повернення товару.

Повідомлення про виникнення перешкод у перевезенні (вантажу) запит перевізника вантажовідправнику або у разі необхідності вантажоотримувачу для отримання інструкцій відносно того, що слід робити з партією вантажу, коли виникають перешкоди у перевезенні до відправлення або у дорозі після прийняття даної партії вантажу.

Повідомлення про поставку (вантажу) – письмове повідомлення, яке висилається перевізником вантажовідправнику на його прохання з метою пові­домлення йому фактичної дати поставки.

Вантажний маніфест – документ, в якому перераховуються товари, з яких складається вантаж, що перевозиться на якому-небудь транспортному засобі або транспортній одиниці. У вантажному маніфесті зазначаються комерційні дані про товар, такі як номери транспортних документів, назви вантажовідправника та вантажоотримувача, маркірування, кількість та вид вантажних місць, а також опис та кількість товару.

Фрахтовий маніфест - документ, який містить ту ж інформацію, що і вантажний маніфест, а також додаткові дані, які стосуються оплати, що збирається за перевезення, витрат тощо.

Контейнерний маніфест (пакувальний лист вантажних одиниць) – документ, в якому перераховується вміст конкретних вантажних контейнерів або інших транспортних одиниць. Він готується стороною, яка відповідає за навантаження цього вантажу у контейнер або транспортну одиницю.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. IV. Подання нового матеріалу
10. ReM – модифікований критерій Рейнольда, який визначається за формулою
11. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
12. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Переглядів: 1219