• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Книгодрукування.

Наука.

— Починає розвиватися філософія як самостійна наука.

— Відбувається формування історичної науки: «Синопсис, або Стислий опис від різних літо­писців про початок слов'яно-руського народу» (1647 р.) фактично став першим систематизо­ваним підручником із вітчизняної історії.

— Учені Києво-Могилянської академії провели перші археологічні дослідження — розкопки Десятинної церкви в Києві; відбувалася рес­таврація храмів часів Київської Русі.

— Філософія.Мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання і морального очи­щення; розробив учення про «сродну працю», який має відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

— Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський—дослідник мікроор­ганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

У Львові в 1773 р. відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 р. відкрито першу в Подніпров'ї спеціальну ме­дичну школу (Єлисаветград); у 1792 р. — Київ­ський військовий шпиталь.

— Математика.1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математи­ки», книгу «Теоретична астрономія».

— Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської ака­демії наук, одним з перших у Росії вів спосте­реження із застосуванням телескопа і мікро­скопа.

Працювали Львівська братська, Почаївська, Уневська друкарні; найбільшою була друкарня Києво-Печерської лаври. Також відкрито польські та єврейську друкарні. Переважна більшість книг була церковно-релігійного змісту.

— Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монасти­рях, приватна друкарня А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газе­ту — «Львівську газету» — французькою мо­вою).

— Переведення друкарень на «цивільний» шрифт.

— Широкий асортимент літератури: церковні книги, календарі, збірки пісень, навчальні посібники, господарські поради. Література розповсюджувалася і за межами України.

4. Усна народна творчість представлена передусім думами та історичними піснями, що змальовува­ли Національно-визвольну війну та її героїв. По­ширюються також чумацькі, рекрутські, козацькі пісні.

5. Література.

— Розквіт стилю бароко.

— Полемічна література (Л. Баранович « Нова міра старої віри»; І. Гізель «Правдива віра» тощо).

— У першій половині XVIII ст. з'являються ко­зацькі літописи («Літопис Самовидця», літо­писи Г. Граб'янки та С. Величка).

— Розвиток історичної та літописної літератури (Ф. Сафонович «Хроніка з літописів давніх»).

— Основний стиль — бароко, з'являються елемен­ти класицизму, сентименталізму, реалізму.

— Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка, Я. Марковича.

— Поезія: С. Дивович «Розмова Великороси з Ма­лоросією».

— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревсько­го — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

— Г. Сковорода «Сад божественних пісней», «Басні Харківскія».

Читайте також:

1. Початок книгодрукування.

Переглядів: 746