• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги до побудови «дерева цілей».

· Повнота відображення процесу або явища.

· На кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня.

· Не суперечливість цілей нижчого та вищого рівня.

· Усі цілі мають бути сформульовані у термінах робіт.

Для проведення будь яких робіт у соціально-економічній системі, якою є організація чи підприємство, необхідно створити певні умови, що й відображено у вигляді цілей першого рівня.

Кожний наступний рівень є конкретизацією зазначених умов у термінах робіт, наприклад:

1.1 Залучення інвестицій; 1.2 одержання кредитів; 2.1 придбання та налагодження устаткування; 3.1 залучення кадрів певної кваліфікації; 4.1 зміни в структурі організації.

Ієрархія цілей дає змогу відповісти на питання про відповідальність за досягнення різних цілей, завдяки встановленню взаємозв’язку між ієрархічними рівнями організації та цілями.

Стратегічні цілі пов’язані з:

· реалізацією напрямків діяльності у привабливих галузях;

· конкурентним положенням на ринку та сприйняттям його споживачами і суспільством;

· інвестиційною діяльністю зовнішніх інвесторів, місцем яке бажає зайняти підприємство на фінансовому ринку;

· внутрішніми особливостями та можливостями підприємства забезпечувати реалізацію зовні спрямованих цілей.

Стратегічні цілі потрібно встановлювати в усіх ланках і напрямках діяльності підприємства, від яких залежить його виживання та успіх.

Сукупність цілей можна охарактеризувати за допомогою конкретних показників, що дає змогу виконати вимогу вимірюваності. Кожне підприємство обирає та формулює свої цілі, а також формує систему показників для їхньої характеристики.

Показники, що в загальному переліку можуть відображати цілі організації найчастіше угруповані таким чином:

1. Загальноекономічні: рівень прибутку; рівень рентабельності; річний приріст прибутку; річний приріст доходу в розрахунку на одну просту акцію.

2. Маркетингові цілі: загальний обсяг продажу; частина ринку; приріст обсягів продажу; приріст частки ринку; рівень забезпечення ресурсами; рівень цін.

3. Цілі виробництва: масштаб виробництва та динаміка приросту; рівень витрат; додана вартість та їх динаміка; рівень якості виробництва; упровадження нових методів виробництва; рівень диверсифікації; рівень ефективності.

4. Фінансові цілі: мінімізація податкового пресу; фінансова стабільність; оптимальна структура капіталу; динаміка обіговості капіталу; ціна акції та рівень дивідендів; приріст інвестицій та ін..

5. Науково-технічні цілі: технічний рівень розробки нових продуктів і технологій; придбання патентів ліцензій; адаптація know-how до умов виробництва.

6. Кадрові цілі: оптимальний рівень чисельності та структури персоналу; рівень кваліфікаційного персоналу; розвиток системи набору, добору; підвищення кваліфікації і перекваліфікації; рівень продуктивності праці.

7. Організаційно-управліньські цілі: впровадження ефективного технічного управління; оптимізація часових характеристик для прийняття рішень; впровадження ефективних методів організації виробництва та управління.

З метою задоволення інтересів акціонерів більшість АТ встановлює як головну мету розвитку максимізацію добробуту акціонерів, що відображається у показнику ROI (прибуток/інвестиції). Цей показник є обґрунтованою загальною характеристикою ефективності діяльності підприємства взагалі, оскільки свідчить про наявність перспектив розвитку. Практика зарубіжних корпорацій свідчить, що високий рівень показника ROI зумовлює зростання попиту на акції, що підвищує ціну на акції, тобто є ринковою оцінкою вартості капіталу підприємства. П.Друкер ще понад 25 років тому, довів необхідність існування додаткових до ROI цілей, які б урівноважували коротко та довгострокові орієнтири підприємства. До таких «другорядних», за П.Друкером цілей належать: частка ринку; рівень інновацій; продуктивність; забезпеченість матеріальними та фінансовими ресурсами; рівень управлінської діяльності за розвитком; якість виконання рішень; якість взаємовідносин; соціальна відповідальність. Ці цілі, на певних етапах розвитку підприємства, такіж важливі як і місія.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
12. Алгоритм побудови сітьових графіків.

Переглядів: 958