• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сутність стратегії.

Люди тривалий час вивчають і аналізують стратегію, як явище, як інструмент розв’язання різних проблем для того, щоб знати, що їм робити завтра, післязавтра і в перспективі, щоб керувати процесами, що відбуваються на підприємстві.

Для розв’язання такої проблеми теорія і практика менеджменту створила такий його вид як стратегічний менеджмент (теорія – концепція стратегічного управління, практика – різні варіанти побудови системи стратегічного менеджменту).

Історично, поняття “стратегія”, склалася у військовому лексиконі, де воно визначало планування і запровадження в життя політики держави та військово-політичного союзу ряду країн з використанням доступних засобів.

Використання поняття “стратегії” в економіці пояснюється тим, що компанії, країни в розвинених країнах знаходились в умовах, близьких до “військових дій” в кінці 50-х років, пов’язаних із насиченням ринку товарами, зростанням конкуренції. Для того, щоб вижити потрібно було знаходити теоретичні забезпечення і практичне їх здійснення.

Підходи в економічній літературі розділяють “стратегію як процесу”, та “стратегію як результату”.

1. У варіанті “стратегії як процесу” потрібно відповісти на запитання:

- “Хто ми є?”

-“Де ми знаходимося?” (положення)

-“Куди ми йдемо?”

-“Якими ми бажаємо бути?” (положення)

-“Коли і як досягнемо поставлених цілей?”

2. А “стратегія як результат” пов’язана з ототожненням мети та стратегії і

зумовлена необхідністю встановлення конкретних орієнтирів для здійснення стратегічної діяльності.

У цьому разі розрізняють наступні підходи –

стратегію ототожнюють із заходами, що забезпечують:

- зміцнити конкурентну позицію та збільшити частку (свою) на ринках;

- вести боротьбу за нові ринки збуту.

Тому в широкому понятті стратегія – це конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство, а це – своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів зовнішнього середовища.

Стратегія розглядається як зразок до якого прагне дійти організація (підприємство). Найчастіше за зразок беруть успішну, процвітаючу фірму, аналізують її сильні і слабкі сторони діяльності. Так свого часу японська фірма “Камацу”, вивчала досвід американської фірми “Катерпіллер”. Ця фірма займала 60-70% світового ринку сільськогосподарських, транспортних, будівельних видів техніки. Наразі “Камацу” виявилась головним конкурентом “Катерпіллер”, свого “зразка” і витісняє його з ринку.

“Стратегію як мету управління” можна визнати як ідеальну модель підприємства, в якій реалізується “бачення” його керівників і власників, і яка побудована з використанням SWOT-аналізу.

Сучасна теоретична література виділяє дві основні концепції стратегії: філософську та організаційно-управлінську.

А. Філософська концепція стратегії звертає увагу на загальне значення стратегії для підприємства. Стосовно концепції стратегії як філософської, стратегія це:

- позиція, спосіб життя, що надає можливості зупинитися на досягнутому;

- інтегральна частина менеджменту, що дозволяє усвідомити майбутнє;

- процеси мислення, які потребують спеціальної підготовки, навичок, процедур;

- відтворювана цінність, що дає змогу досягти найкращих результатів активізацією діяльності всього персоналу.

Стратегію можна визначити також як найважливіший елемент самовизначення підприємства. В цьому разі вона тісно пов’язана з характеристиками, особливостями організаційної культури.

В. Організаційно-управлінська концепція стратегії пов’язана з конкурентними діями, заходами та методами здійснення стратегічної діяльності та підприємства.

Згідно з поглядами класика стратегічного планування А.Чандлера, стратегія – це “визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів небхідних для виконання поставлених цілей”.

Таке тлумачення “стратегії” спирається на традиційний підхід як особливого методу розподілу ресурсів між поточними і майбутніми видами діяльності, а також робиться акцент на досягнення цілей, тому можна сказати, що “стратегія – це загальний, всебічний план досягнення цілей”.

Таким чином: стратегія – це специфічний управлінський план дій, спрямований на досягнення поставлених цілей. Вона визначає як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито, щоб організація досягла бажаного стану. Згідно з поглядами і працями І.Ансоффа “стратегічне управління” поняття стратегії розглядається як “...перелік правил для прийняття рішень, якими організація користується в своїй діяльності”. Стратегію визначають як “хитрий маневр”, що допомагає обійти конкурентів. Стратегія – це довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей.

Для розробки стратегії кожне підприємство має усвідомити такі елементи своєї діяльності:

- місію;

- конкурентні переваги;

- особливості організації бізнесу;

- ринки збуту;

- місце, де працює фірма;

- продукцію (послуги);

- ресурси;

- структуру;

- виробничу програму;

- організаційну культуру.

Роль стратегії та чим вона характеризується:

- дає визначення основних напрямків і шляхів, досягнення цілей, зміцнення, зростання, забезпечення виживання в довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на певних пріоритетах;

- є способом встановлення взаємодії фірми із зовнішнім середовищем;

- формується на основі дуже узагальненої неповної та недостатньо точної інформації;

- постійно уточнюється в процесі діяльності;

- має складну внутрішню структуру, завдяки багатоцільовому характеру діяльності підприємства;

- є основою для розробки стратегічних планів, проектів і програм, як напрямків розвитку підприємства;

- є інструментом між функціональної інтеграції діяльності підприємства;

- є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі підприємства, узагальненим стрижнем діяльності всіх рівнів і ланок;

- є фактором стабілізації відносин в організації;

- дає змогу налагодити ефективну мотивацію, контроль, облік і аналіз, виступаючи як стандарт.

Від стратегії не слід очікувати:

- негайного результату;

- повного передбачення майбутнього;

- продажу товарів у запланованих обсягах;

- повного виконання всіх стратегічних настанов;

- обов’язкового виживання підприємства в довгостроковій перспективі.

Чим не повинна бути стратегія:

- грандіозним планом, який треба виконати за будь-яких умов і будь-якою ціною;

- переліком стандартних форм і документів, де втрачається основна ідея існування та розвитку підприємства;

- планом певного обсягу;

- ідеєю лише вищого управлінського персоналу;

- розробленою та виконаною в умовах конфлікту.

Фактори, що суттєво впливають на зміст стратегії:

- потреби клієнтів;

- наявність можливості та впровадження необхідних нововведень різних типів;

- наявність необхідних ресурсів;

- можливості використання власних і залучених капіталовкладень;

- рівень діючої технології та можливості її модифікації;

- тип і масштаб використання сучасних інформаційних технологій та ін.

Ознаки недостатньо обґрунтованої стратегії:

- орієнтація на “вузьке коло питань”, що не охоплюють всієї системи стосунків підприємства;

- передбачення однобічного розвитку без резервних стратегій;

- ототожнення стратегій і тактики діяльності;

- недостатнє врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, використання необґрунтованих гіпотез і недостовірної інформації;

- відсутність навичок стратегічної діяльності та невміння керувати опором.

Читайте також:

1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
5. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
6. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
7. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
8. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
9. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
10. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
11. Визначення і сутність глобальних проблем.
12. Виробнича програма, її сутність та основні поняття

Переглядів: 1233