Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Концептуальні терміни організаційного проектування.

Організаційне проектування полягає насамперед у виборі організаційної структури управління, що зав­жди є сферою компетенції вищого керівництва фірми (організації). Але керівники середнього та нижнього рівнів повинні знати організаційну структуру організації, в якій вони працюють

Організаційна структура визначає відносини між елементами організації.

Організаційна структура управління - це су­купність організаційно впорядкованих відносин і зв'язків між ланками та рівнями керівництва.

Лан­ка управління в організації - це структурно відособлений еле­мент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю. Ланкою в організації можуть бути: підрозділ, цех, сектор, дільниця, конкретний виконавець.

Рівень управління - це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикаль­ної підпорядкованості одних ланцюгів іншим.

Число рівнів управління залежить від масштабів виробництва, технології та діапазону контролю. Наприклад, у компанії «Форд» від робітника до президента п'ятнадцять рівнів управління, а в японській «Тойоті» - лише шість.

Організаційна структура формується зі складу, змісту та трудомісткості виконання загальних і спеціальних функцій управління.

Організаційні структури по­винні відповідати таким вимогам:

Оптимальність - мінімально необхідна кількість зв'язків між органами управління.

Оперативність, гнучкість - здібність швидко реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньо­му середовищі.

Надійність - гарантія достовірності передачі інформації, безперебійного функціонування.

Простота, економічність - мінімальні витра­ти на управління, відсутність дублювання та па­ралелізму в роботі.

Спеціалізація- зосередженість окремих праці­вників на виконанні заданих функцій управління.

Незалежність від конкретних осіб - вимога пристосовувати організацію до особливостей пра­цівників, які є в наявності, будувати її як інструмент для досягнення цілей організації, підбирати людей, які здібні забезпечити досягнення місії організації.

2. Організаційні структури управління. Переваги та недоліки організаційних форм управління.

Першим видом управлінських структур була так звана бюрократія.

Слово «бюрократія» асоціює з поняттями канце­лярської тяганини, поганої роботи, очікування в отриманні довідок, потрібних форм.

Але першою причиною цих негативних явищ є не бюрократія як така, а недоліки в реалізації правил роботи та цілей організації, які не відпо­відають правилам та задачам організації.

Концепція бюрократії сформульована німецьким соціологом Максом Вебером, принаймні в ідеаль­ному виконанні є одна з найкорисніших ідей в історії людства.

Бюрократія - тип організації, для якої харак­терна висока ступінь розподілу праці, чітка уп­равлінська ієрархія, правила та стандарти, показ­ники оцінки роботи, принципи найму робітників, які будуються на його компетентності.

Теорія Вебера не мала опису конкретних орга­нізацій. Вебер пропонував бюрократію скоріше як нормативну модель, ідеал, до якого повинна праг­нути організація.

Характеристики раціональної бюрократії:

6. Чіткий розподіл праці дозволяє з'явитися висококваліфікованим спеціалістам.

7. Ієрархічність рівнів управління, завдяки якій кожний нижній рівень контролюється вищим та підкоряється йому.

8. Наявність взаємоузгодженої системи узагальнених формальних правил та стандартів, які забезпечують однорідність виконання своїх обов'язків та скоординованість різних завдань.

9. Дух формальної знеособленості, з якою офіційні особи виконують свої посадові обов'язки.

10.Здійснення наймання на роботу в суворій відповідності з технічними кваліфікаційними ви­могами. Захищеність службовців від свавільних звільнень.

Отже, бюрократичній організаційній структурі відповідає:

■ висока ступінь розподілу праці;

■ розвинута ієрархія управління;

■ ланцюг команд;

■ наявність багаточисельних правил та норм поведінки персоналу;

■ відбір кадрів за їх діловими та професійними якостями.

Вебер називав цю структуру «раціональною» тому, що в ній передбачаються прийняття рішень, які мають об'єктивний характер. Він припускав, що особисті примхи власників організації та її співробітників не повинні суперечити цілям організації.

Бюрократію часто називають класичною, або традиційною організаційною структурою тому, що більшість сучасних організацій являє собою варі­анти бюрократії.

Причина такого довгого та широкомасштабно­го використання бюрократичної структури поля­гає в тому, що її характеристики ще й досі до­статньо добре підходять для більшості промис­лових фірм, організацій сфери послуг та всіх видів державних установ.

У лінійній структурі кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожній ланці виконуєть­ся весь комплекс робіт, пов'язаних з управлінням об'єктом.

Перевагилінійної структури:

■ чіткість та простота взаємовідносин;

■ оперативність підготовки та проведення уп­равлінських рішень;

■ відсутність паралелізму в роботі;

■ надійний контроль.

Недоліки:

■ обмеження ініціативи у працівників на ниж­чих рівнях;

■ значний обсяг інформації, який передається з одного рівня на інший;

■ високі вимоги до кваліфікації керівників та їхньої компетенції за всіма питаннями роботи підлеглих ланок.

 


Читайте також:

  1. Альтернативні парадигми організаційного процесу
  2. Аспекти організаційного порядку
  3. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення
  4. Види відповідальності і терміниподання податкової декларації
  5. Вступ. Основні терміни в галузі метрології
  6. Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
  7. Етапи організаційного проектування
  8. Етапи проектування. Технічне завдання.
  9. Етапи проектування. Технічне завдання.
  10. Загальні принципи проектування.
  11. Загальнонаукові терміни
  12. Застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод Європейським судом з прав людини: концептуальні засади




Переглядів: 1294

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 8. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ | Лінійна структура управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.