• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підкиди

Визначення віку скидів

Встановлення віку розривних порушень являє собою складну задачу, оскільки треба при цьому враховувати багато факторів. Основною ознакою, яка дозволяє визначити вік порушення, є вік порід, через які це порушення проходить. Велике значення мають дані про час формування складчастості в певному районі, час прояву інтенсивних вертикальних рухів, інтрузивний магматизм та вулканізм, крім того велике значення має належність порушення до типу конседиментаційних чи постседиментаційних.

Для визначення віку конседиментаційного порушення слід детально вивчити історію геологічного розвитку території, відновити тектонічні рухи, зробити фаціальний аналіз та ін.

Якщо розривне порушення є постседиментаційним, його вік визначають у відповідності до віку порушених порід і віку порід, які перекривають розрив. Таким чином, слід керуватися таким правилом: те, що перетинає, молодше від того, що перетинається. Якщо розрив прослідковується тільки в одній ділянці складки (наприклад в склепінні антиклінальної складки, де відслонюються найбільш давні породи), треба мати на увазі, що порушення розвиває складку в цілому, отже, утворилось після її формування.

Таким чином, цей розрив молодший від наймолодшого шару, який бере участь в її будові.

Підкидами називаються порушення, в яких поверхня розриву нахилена в бік розташування припіднятих порід (рис.8.12).

Рисунок 8.12 - Підкид в розрізі (а) і в плані (б)

У скидах розрізняють такі елементи: опущений або лежачий блок (Б), припіднятий або висячий блок (А), зміщувач (В), кут нахилу зміщувача (a), амплітуда переміщення вздовж зміщувача (а₁-б₁), вертикальна амплітуда (а₁-б₃), горизонтальна амплітуда (б₁-б₂), стратиграфічна амплітуда (а₁-б₁), вертикальний відхід (а₁-б₃), горизонтальний відхід (б₁-а₂).

Вважається, що при підкиді маси гірських порід переміщаються уверх за повстанням зміщувача. Підкид супроводжується (і переважно викликається) скороченням (стискуванням) ділянки земної кори.

При бурінні свердловин, які перетинають підкид, встановлюється збільшений розріз з повторюванням окремих шарів (рис 8.13).

Рисунок 8.13 - Перетин підкиду буровою свердловиною

ºКласифікація підкидів

Класифікація підкидів майже співпадає з класифікацією скидів. Їх розрізняють за такими ознаками: за кутом падіння зміщувача, за співвідношенням до простягання порушених порід, за співвідношенням нахилу порід і зміщувача, за напрямком переміщення блоків, за взаємним розташуванням в плані, за часом утворення.

За кутом нахилу зміщувача виділяють підкиди:

- похилі, з кутом нахилу до 30º;

- круті, з кутом нахилу 30-80º;

- вертикальні, з кутом нахилу більше 80º.За відношенням до простягання порушених порід виділяють повздовжні, косі або діагональні та поперечні підкиди.

За відношенням до нахилу порід і зміщувача (у вертикальних розрізах) виділяють узгоджені і неузгоджені підкиди (рис. 8.14).

Рисунок 8.14 - Узгоджений (а) і неузгоджений (б) підкиди у вертикальному розрізі

В узгоджених підкидах нахил порід і зміщувача направлені в один бік, а в неузгоджених – породи і зміщувач нахилені в протилежні боки.

За напрямком переміщення блоків виділяють три типи підкидів: прямі, обернені і шарнірні. В прямих підкидах висяче крило переміщається догори, в обернених – лежаче крило переміщається донизу, в шарнірних – крила обернені навколо осі, яка знаходиться на одному з кінців розриву.

За взаємним розташуванням в плані розрізняють сходинчасті, радіальні і перисті підкиди.

Зміщувач підкидів має ті самі характерні риси, що й зміщувач скидів; напрямок руху за зміщувачем, амплітуда і вік підкидів визначаються так само як і скидів. Разом з тим, на відміну від скидів, тектонічні брекчії зміщувачів підкидів мають меншу товщину і значно сильніше розтерті (до стану мілонітів).

За часом утворення підкиди поділяються на конседиментаційні і постседиментаційні. В перших переміщення блоків відбулось одночасно з осадконакопиченням, тому в опущеному блоці товщина порід більша, ніж на припіднятому. Постседиментаційні підкиди розвиваються після утворення порід і не мають відмінностей товщин і фацій у різних блоках.

Переглядів: 900