Поверхня зміщувача не завжди буває рівною і може бути викривлена. При переміщення блоків вздовж вигнутого зміщувача між ними можуть виникати порожнини, які потім можуть заповнюватись жильними та рудними мінералами або водою.
Під час переміщення блоків, які щільно прилягають один до одного, поверхні зміщувача притираються і стають гладкими та блискучими. Такі поверхні називаються дзеркалами ковзання; на них утворюються багаточисельні штрихи і борозни (борозни ковзання), орієнтовані за напрямком руху блоків. Дзеркала ковзання утворюються навіть при невеликих переміщеннях.
При переміщеннях з амплітудами в десятки і сотні метрів внаслідок руйнації нерівностей і виступів на поверхні зміщувача крім дзеркал ковзання між блоками розвивається брекчія тертя, яка являє собою подрібнену і перетерту масу уламків порід. Потужність брекчій тертя непостійна, часто сягає декількох метрів, а при значній амплітуді зміщення і викривленій поверхні розриву – десятків метрів.
В залежності від величини уламків розрізняють декілька видів тектонічних брекчій: какірит – розміри уламків менше 1 см, катаклазит – розміри уламків міліметри і долі міліметрів; мілоніт – зерна порід і мінералів розтерті до пилоподібного стану.
Для визначення напрямку переміщення блоків слід розрізняти переміщення відносне і абсолютне. Для визначення напрямку абсолютного переміщення встановлюють зміщення кожного блоку відносно горизонту. Переважно достатньо мати дані про відносне переміщення, тобто знати напрямок зміщення одного блоку відносно другого. З цією метою можна скористатися дзеркалами і борознами ковзання, які розташовуються окремими групами, об’єднаними спільною поверхнею відриву. Якщо провести рукою по дзеркалу ковзання вздовж борозн, то в одному напрямку пальці будуть ковзати і не зустрінуть опору, а у зворотньому напрямку ковзання пальців буде ускладнене, оскільки поверхні відриву перешкоджають ковзанню. Напрямок вільного ковзання руки співпадає із зміщенням примикаючого блоку.
Для визначення напрямку руху блоків велике значення мають згини шарів поблизу поверхні зміщувача; шари вигинаються в напрямку зміщення блоків.
При визначенні відносного переміщення блоків вздовж поверхні розриву необхідно порівняти вік порід, які відслонюються на поверхні вздовж зміщувача. Припіднятим блоком буде той, на якому відслонюються відносно більш давні породи; в опущеному блоці на поверхні відслонюються більш молоді породи.