• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація скидів

Скиди

Кінематична класифікація

Морфологічна класифікація

Елементами розривних порушень є: зміщувач і блоки.

Зміщувач– це поверхня, вздовж якої відбувся розрив і переміщення блоків порід. Блоки порід (їх іноді називають крилами) – це ділянки, які перемістилися у площині зміщувача.

Елементи залягання зміщувача визначаються так само, як і елементи залягання шарів: азимут простягання, азимут падіння та кут падіння зміщувача. Елементом розривних порушень є також лінія розривного порушення, яка утворюється при перетині зміщувача з поверхнею рельєфу місцевосці.

В основу морфологічної класифікації покладено дві ознаки: напрямок взаємного відносного переміщення розчленованих блоків порід та кут падіння зміщувача. Розрізняють:

1 переміщення за падінням зміщувача – скиди;

2 переміщення за повстанням зміщувача – підкиди і насуви;

3 переміщення вздовж простягання зміщувача – зсуви;переміщення перпендикулярно до простягання зміщувача в горизонтальному напрямку – розсуви.

За кутом падіння зміщувача розриви поділяються на:

1 вертикальні – кут падіння більше 80⁰,

2 круті – кут падіння 30-80⁰,

3 похилі – кут падіння менше 30⁰.

В її основу покладений характер дії сил, які приводять до переміщення блоків. Виділяють:

1 структури, утворені в умовах розтягування земної кори – скиди і розсуви;

2 структури утворені внаслідок стискування земної кори – насуви і більшість підкидів;

3 структури, утворені під дією вертикальної пари сил – частина скидів і підкидів.

Генетична класифікація базується на кінематичній класифікації.

Скидом називається розривне порушення з переміщенням мас гірських порід в напрямку, близькому до вертикального, коли поверхня розриву нахилена в бік опущеного блоку; тобто при скиді маси гірських порід переміщаються за падінням зміщувача (рис. 8.6).

Рисунок 8.6 - Скид в розрізі (а) і в плані (б)

У загальному випадку під скидом розуміють нахилене розривне порушення, але до скидів належать і зміщення із вертикальним положенням поверхні розриву – вертикальні скиди (рис. 8.7. б).

Нормальний скид супроводжується розсуванням блоків; свердловини, які перетинають такий скид, показують скорочений розріз, в якому відсутні окремі шари (рис. 8.7. а). У вертикальних скидах такі ознаки відсутні.

Рисунок 8.7 - Скиди з нормальним (а) і вертикальним

б) змішувачем

У скидах розрізняють такі елементи (рис. 8.6): припіднятий або лежачий блок (А), опущений або висячий блок (Б), зміщувач (В), кут падіння зміщувача (a), амплітуда переміщення за зміщувачем (а₁-б₂), вертикальна амплітуда (а₁-б₁), горизонтальна амплітуда (б₁-б₂), стратиграфічна амплітуда (а₄-б₂), горизонтальний відхід (б₁-а₃).

Скиди розрізняються за рядом ознак: за кутом падіння зміщувача, за співвідношенням до простягання порушених порід, за співвідношенням нахилів зміщувача і порушених порід, за напрямком переміщення блоків, за взаємним розташуванням в плані, за часом утворення.

За кутом падіння зміщувача виділяють скиди:

а)похилі – з кутом падіння до 30⁰;

б) круті – з кутом падіння 30 – 80⁰;

в) вертикальні – з кутом падіння більше 80⁰.

За співвідношенням до простягання порушених порід виділяють скиди (рис. 8.8):

а) повздовжні, в яких простягання зміщувача відповідає простяганню порушених порід;

б) косі (діагональні), зміщувач в яких орієнтований під кутом до простягання порід;

в) поперечні, в яких зміщувач направлений вхрест простягання порід.

Рисунок 8.8 - Розривні порушення, які перетинають складку в плані: а - повздовжнє; б – діагональне (косе); в -поперечне

За співвідношенням нахилів зміщувача і порушених порід виділяють узгоджені і неузгоджені скиди (рис. 8.9).

Рисунок 8.9 - Скиди: узгоджений (а) і неузгоджений (б)

В узгоджених скидах поверхня розриву має падіння в той самий бік, що і поверхня нашарування або паралельна до неї, в неузгоджених перетинає під певним кутом в протилежному напрямку.

За напрямком переміщення блоків виділяють скиди прямі, обернені, шарнірні і циліндричні ( рис. 8.10).

Рисунок 8.10 - Класифікація скидів за напрямком переміщення блоків: а – прямий; б – обернений; в, г – шарнірний; д – циліндричний (а, б, д – вертикальні розрізи); стрілки – напрямки руху блоків

За взаємним розташуванням в плані розрізняють паралельні, радіальні і перисті скиди (рис. 8.11).

Рисунок 8.11 - Взаємне розташування скидів.

Паралельні (сходинчасті) скиди (а); радіальні скиди на склепінні (б) і периклінальному замиканні складки (в); перисті скиди (г)

В паралельних скидах поверхні зміщувачів в плані і розрізі паралельні, а зміщення часто носить сходинчастий характер. Радіальні скиди розходяться з однієї точки або від певної ділянки радіусами. Такі скиди можуть виникати на периклінальних і центриклінальних замиканнях складок або в склепінних ділянках куполів. Перисті складки утворюють розгалужену сітку, в якій виділяється головний, найбільш крупний скид, від якого відгалужуються більш дрібні.

За часом утворення порушених розривами відкладів скиди поділяються на конседиментаційні і постседиментаційні. Конседиментаційні скиди утворюються і розвиваються одночасно з накопиченням осадків. При цьому на піднятих блоках часто товщини відкладів виявляються скороченими, а окремі стратиграфічні горизонти в розрізі відсутні; в протилежність цьому на опущених блоках товщини порід збільшуються, спостерігаються повні стратиграфічні розрізи і відносно більш дрібнозернисті і глибоководні фації.

У постседиментаційних скидах, які утворюються після осадконакопичення, товщини порід і фацій на піднятому і опущеному блоках не мають відмінностей.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 789