Будова підкидів характеризується перекриттям одного блоку іншим, що вказує на обстановку загального стискування. Це викликається горизонтальним тектонічним тиском, який часто перевищує межі міцності порід.
Розвиваються підкиди головним чином в районах з лінійною складчастістю і при горизонтально орієнтованих напругах вхрест простягання осьових ліній складок або під певним кутом до них. Оскільки з глибиною сила тяжіння збільшується, а відповідно зростає вертикальна напруга, горизонтальний тиск тут поступово зменшується. Це приводить до того, що підкиди розвиваються переважно поблизу земної поверхні.
Часто на обширних територіях скиди і підкиди розвиваються групами. Виділяють сходинчасті скиди і підкиди, грабени і горсти.
Сходинчасті скиди і підкиди характеризуються переміщенням блоків гірських порід в одному напрямку вздовж системи паралельних або майже паралельних поверхонь розривів (рис. 8.15).
Рисунок 8.15 - Сходинчасті скиди (а) і підкиди (б)