Договір ренти.

Договір ренти — це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язаний в обмін на отримане майно періодично виплачувати одержувачеві ренту у вигляді певної грошової суми чи надання засобів на його утримання в іншій формі.

Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов'язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов'язань, або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків. Предметом договору ренти виступає майно, яке відчужується під виплату ренти, а з другого боку, — сама рента, яка виплачується її одержувачеві. Оскільки цей договір є новелою, то теоретично можлива передача під виплату ренти майнових прав, інформації, результатів інтелектуальної діяльності, виключних прав на них, виконання робіт та надання послуг з тією ж метою. Договір ренти може бути укладений на певний термін або безстрокове, рентні платежі проводяться щоквартально, якщо інше не передбачено договором.

Ціна договору ренти є також істотною умовою. Для встановлення ціни з однієї сторони необхідна оцінка вартості майна. При укладенні договору ренти житла оцінка вартості може надаватися в довідці-характеристиці БТІ. Ця оцінка необхідна для обчислення держмита при нотаріальному посвідченні договору і відповідно до цієї оцінки платник ренти як власник сплачуватиме податки. Ціна договору ренти еквівалентна сумі рентних платежів.

За своєю юридичною природою договір ренти є двостороннім, оскільки платник ренти та одержувач ренти мають права та обов'язки. Зазначений договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації і в цей же момент до платника ренти переходить право власності на майно, але платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.

Договір ренти укладається у письмовій формі. Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації.

Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи. Сторонами договору ренти виступають: власник майна, який передає майно іншій особі в обмін на отримання періодичних виплат рентних платежів у грошовій чи натуральній формі, одержувач ренти з однієї сторони; особа, яка набуває права власності на майно, яке передається одержувачем ренти в обмін на зобов'язання сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання; платник ренти, — з другої сторони.

Основним обов'язком одержувача ренти є передача другій стороні майна у власність, а основним обов'язком платника ренти — здійснення рентних платежів в грошовому або іншому вигляді на користь одержувача ренти. Відповідно, у платника ренти виникає право вимагати передачі йому майна одержувачем ренти; а в останнього — право вимагати виплати рентних платежів в сумі і в строки, встановлені в договорі. Але сторони на момент укладання договору не можуть прорахувати наперед загальну вартість наданої замість майна зустрічної вимоги. Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам. Це може відбуватися шляхом відступу від вимоги і переходити у спадок, якщо одержувач ренти є фізичною особою, або передаватися в порядку правонаступництва в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір дарування.	\|	Договір довічного утримання (догляду).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.