• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Брестський мирний договір

Зміст IV Універсалу

Причини прийняття IV Універсалу

•Втрата надій на створення федеративної демократич­ної Росії.

• Початок громадянської війни в Україні (боротьби біль­шовиків проти Центральної Ради).

• Початок наступу радянських військ проти УНР.

• Необхідність самостійно виступити на мирних перего­ворах у Брест-Литовську.

1. Проголошувалася самостійна, вільна, суверенна держава українського народу — УНР.

2. Влада в УНР належить лише народу України.

3. З усіма сусідніми державами, як-то: Росія, Польща, Ав­стрія, Румунія, Туреччина та інші - Україна хоче жити у : злагоді та приязні.

4. Жодна сусідня держава не може втручатися вжиття само­стійної Української Республіки.

5. Уряду доручалося завершити переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир.

6. Підтверджено всі демократичні права та свободи, прого­лошені в III Універсалі з доповненнями їх правом меншин на національно-персональну автономію.

7. Проголошувалося, що уряд бере під свій контроль най­важливіші галузі торгівлі, банки, монополізує низку про­відних галузей промисловості (виробництво і торгівлю за­лізом, тютюном).

8. Генеральний секретаріат перейменували у Раду народних міністрів.

Через тиждень після проголошення IV Універсалу В. Винниченко склав свої повноваження.

ЗО січня 1918 р. головою Ради Міністрів УНР став укра­їнський есер В. О. Голубович.

Наслідки

•IV Універсал став важливою віхою українського

національно-визвольного руху. •Він ознаменував відродження самостійної незалежної

української національної держави.

• Керівники Української революції відмовилися від автономістсько-федералістської позиції, позбулися ілюзорного сподівання на можливість існування укра­їнської держави на засадах автономії та федералізму у процесі українського державотворення і перейшли на самостійницькі позиції.

• Рішуче заявлено, що метою боротьби українського на­роду є незалежна держава, яка стоїть на сторожі інте­ресів народу.

• 15 січня 1918 р. було прийнято Закон про національно-персональну автономію, в якому проголошувалося, що І

кожна з націй, які населяли Україну, має право на са­мостійну організацію, свого національного життя. Люди однієї національності могли об'єднуватися у спілки, які мали право законодавчої ініціативи і користувалися суб­сидіями з бюджету на національно-культурні потреби.

• Україна могла самостійно вести переговори з іншими
державами, зокрема й про припинення війни та допо­
могу в боротьбі з більшовиками.

•Тепер молода українська держава виступила як само­стійна сторона під час мирних переговорів у Брест-Литовську з Німеччиною та її союзниками.

• Цей важливий юридичний акт було проголошено надто
пізно, коли Центральна Рада втратила значні свої по­
зиції, коли в країні відбувалася глибока економічна й
політична криза.

Руйнація звичайного повсякденного

способу життя і настрої населення

за умов загострення політичного протистояння

У цей час посилюється зневіра народу в здатність Цен­тральної Ради вирішити важпиві державні проблеми, бо вона непослідовно відстоювала права українського народу на незалежність, схилялася до компромісів з Тимчасовим урядом, що вело до втрати її авторитету.

1. Україну фактично не було кому захищати. Понад мільйон солдатів українізованих частин колишньої царської армії, які бажали служити в збройних силах України, було демо­білізовано.

2. Зовсім не вирішувалися соціально-економічні питання, а тому Центральна Рада не змогла поліпшити становище людей, відновити роботу промисловості, яка перебувала в глибокому кризовому стані внаслідок війни.

3. Конфіскація земель і передача їх у руки селян здійснюва­лася повільно.

4. Залишалася в недоторканності стара банківська система.

5. Збережено старий судовий апарат, старе законодавство, систему освіти й навчання.

6. Характерна нерішучість і непослідовність Центральної Ради.

7. Не створено чисельної, регулярної і боєздатної армії.

8. Проти Центральної Ради повстали робітники столичного «Арсеналу», що значно ослабило позиції Центральної Ради під час наступу більшовицьких військ на Київ.

9. Під впливом переважаючих сил радянських військ Цен­тральна Рада втрачала територію, вплив, владу.

10. Відсутність боєздатної армії та адміністративного
апарату, неузгодженість політичних дій привели її до по­
разки.

11. Характерна слабкість українського національного руху,
спричинена слабкістю національної самосвідомості.

Розпад армії

1. Окремі лідери Центральної Ради виступали проти ство­рення регулярної армії (В. Винниченко).

2. Крім окремих частин добровольців, Україна наприкінці грудня 1917 р. майже не мала війська.

3. У листопаді 1917 р. на бік Центральної Ради перейшло близько 50% кораблів Чорноморського флоту, які підняли жовто-блакитні прапори.

Згодом було утворено Українське Морське міністерство, прийнято «Тимчасовий закон про флот УНР». Утім Цен­тральна. Рада допустилася помилки, оголосивши службу на флоті добровільною.

4. Після Жовтневого перевороту у Петрограді Генеральний секретаріат наказав розрізненим частинам, що перебували за межами України, перебазуватися в УНР.

5. Великою небезпекою для Центральної Ради було пере­сування радянських військ з Росії через Україну на Дон, де виступили донські козаки під керівництвом Каледіна. Еше­лони з матросами та червоногвардійцями зосереджувалися у Харкові.

6. ЗО листопада 1917p. Генеральний секретаріат обеззбро­їв і вислав з Києва по-більшовицьки налаштовані частини міського гарнізону.

7. 26 грудня 1917 р.Генеральний секретаріат схвалив поста­нову про створення армії УНР на засадах добровільності та оплати.

Розчленування України

Більшовики йшли на розчленування України, щоб утри­мувати владу безпосередньо на місцях. Вони створювали не національні, а територіальні утворення, так звані «регі­ональні республіки».

1. Народний Секретаріат УНР, утворений на Харківському з'їзді Рад, здійснював свій контроль над територією Укра­їни, яка свого часу була окреслена «Тимчасовою інструк­цією Тимчасового уряду», тобто на території «чотирьох з половиною» губерній України замість дев'яти.

2. 17 січня 1918р. Утворено Одеську радянську республіку.

3. ЗО січня. Проголошено Донецько-Криворізьку радянську республіку з центром у Харкові.

4. 21 березня 1918 р.Утворено Радянську Соціалістичну Рес­публіку Таврида.

5. Створено Донську радянську республіку, до складу якої увійшла частина українських земель.

Політика розчленування України свідчила про орієнта­цію більшовиків на російський імперський центр.

Раднарком на чолі з В. Леніним боявся втратити конт­роль над процесом дроблення України на окремі республі­ки. Тому цю ідею створення «регіональних республік» зго­дом було відкинуто, вважаючи її небезпечною для справи соціалістичної революції в Україні.

У березні 1918 р. II Всеукраїнський з'їзд рад, що
відбувся у Катеринославі, за вказівкою з центру заборонив
відокремлювати від України будь-які області. Після цього
«регіональні» республіки перестали існувати.__________

168 .

Мирний договір у Брест-Литовську

Перебіг мирних переговорів у Брест-Литовську

Ініціатива проведення мирних переговорів належала більшовикам. На пропозицію почати переговори відгукну­лися Німеччина та її союзники. Делегація Ради Народних Комісарів радянської Росії хотіла представляти всю Росію.

Причини укладення УНР мирного договору з Німеччиною та її союзниками

1. Украй загрозлива для України ситуація у зв'язку з втор­гненням до неї трьох більшовицьких армій (М. Муравйо-ва, Р. Березіната І. Кудинського) вимагала від українського керівництва вивільнення сил, що перебували на Східному фронті, для відсічі агресії.

2. Підписання Росією у Бресті перемир'я з Німеччиною та її союзниками мало великий пропагандистський вплив, і керівники УНР, щоб не втратити підтримки українських вояків і цивільного населення, змушені були із запізненням наслідувати більшовиків і домагатися миру.

3. Спроби Центральної Ради порозумітися з Антантою, якій вона симпатизувала, не були підтримані останньою.

(у момент підписання його називали Берестейський)

Укладено між Українською Народною Республікою

і державами Четверного союзу (Німеччиною,

Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною)

27січня (9лютого) 1918р.

• УНР виходила з Першої світової війни, стан війни між УНР і Німеччиною та її союзниками припинявся.'

• УНР визнано незалежною рівноправною державою.

• Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визначалися за угодами довоєнного часу.

• Кордони з Польщею планувалося визначити дальшими переговорами спільною комісією з урахуванням етніч­ного складу та бажань населення.

• Сторони відмовлялися від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною.

• Передбачався обмін військовополоненими та понов­лення взаємних економічних відносин.

• Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувалися допо­могти. УНР відновити контроль над усією територією України.

Уряд УНРзобов'язувався:

•протягом першої половини 1918 р. постачити Німеччи­ні та Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м'яса, 400 млн шт. яєць, 3 млн пудів цукру, багато карто­плі, сала, іншої сільськогосподарської продукції та про­мислову сировину.

Німеччина зобов'язувалася:

• постачати Україні сільськогосподарські машини, вугіл­
ля, сіль та інші дефіцитні в Україні промислові товари.
Взаємні поставки було регламентовано Господарським
договором між УНР, Німеччиною й Австро-Угорщиною,
підписаним 23 квітня 1918 р.;

•надати збройну допомогу у боротьбі проти більшови­ків;

• надати УНР позику в розмірі 1 млрд крб.

Росія зобов'язувалася:

• вивести свої війська з території України;

• припинити будь-яку діяльність, спрямовану проти уря­
ду УНР.

Читайте також:

1. Амстердамський Договір
2. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
3. Брестський мир та УНР
4. Відповідальність за невиконання, неналежне виконання договірних зобов’ язань
5. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
6. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань
7. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
8. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
9. Гетьман І.Виговський, його боротьба за збереження незалежності України. Гадяцький договір 1658р.
10. Договір банківського вкладу
11. Договір банківського вкладу

Переглядів: 3619