• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Позитивні наслідки

Висновки

Значення Брестського договору

Приклади негативної оцінки

Оцінка Брестського договору Приклади позитивної оцінки

•«Трактат дав Україні мир гідний і почесний, повернув їй західні українські землі, не тільки окуповані під час війни, а й раніше від неї відірвані...» (Голова Централь­ної Ради М. Грушевський).

•«Умовами згоди досягнуто з нашого боку найбільшого, чого тільки можна досягти» (член уряду, міністр УНР М. Ткаченко).

•« Заключний мировий договір з Україною являється... не імперіалістичним. Він був заключений дійсно без анексій і контрибуцій. Він здійснював щодо україн­ського народу принцип національно-державного само­определения» (генеральний писар Центральної Ради і міністр внутрішніх справ УНР П. Христюк).

•« Мир цей був би дуже корисним і для української дер­жави і для її уряду, коли б цей мир виявився не збігом сприятливих обставин, а наслідком нашої сили й волі... Але такої сили не було і тому він весь був у руках нім­ців...» (В. Винниченко, який до кінця січня 1918 р. очо­лював уряд Центральної Ради).

•«Ми потерпіли велику невдачу...головне через нашу ізо­льованість од світу і ту блокаду, в яку кинула нас Антан­та» (С. Петлюра).

•Центральна Рада, шукаючи порятунку для України від більшовицької експансії, віддала її під окупацію Німеч­чини й Австро-Угорщини.

Висновок

Ці оцінки свідчать про досягнення і прорахунки першої «школи» новітньої української дипломатії у Бресті 1918 р.

1. Це перший мирний договір у ході Першої світової війни, вагомий крок на шляху її припинення.

2. Україна одержала визнання на міжнародній арені.

3. Договір дав Можливість Україні стати повноправним
суб'єктом міжнародного права.

4. Брестський договір був великим успіхом української ди­пломатії, який започаткував міжнародне дипломатичне ви­знання Української держави.

5. Україна одержала можливість продовжувати процес дер­жавотворення.

6. Договір забезпечив установлення дипломатичних відно­син УН Р з центральними державами.

1. Брестський мир - це безперечна перемога української де­легації, у неї не було іншого виходу, бо країни Антанти не.

визнавали її і не допомагали.

2. Договір було підписано тоді, коли Центральна Рада вже виїхала з Києва до Житомира під впливом наступу більшо­вицьких військ.

3. Лише опинившись під загрозою повної втрати україн­ської державності, керівники Центральної Ради змирилися зі вступом німецьких військ в Україну.______

Вступ військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР

Після підписання Брестського договору українська де­легація звернулася до країн Четверного союзу з проханням надати Україні збройну допомогу проти експансії з боку ра­дянської Росії.

21 лютого 1918р. Німецькі війська вступили на територію України, які згодом підтримали частини австро-угорської армії. Загальна чисельність інтервентів становила 450 тис. осіб. На київському напрямку наступало 23 німецькі, на одеському— 10 австро-угорських дивізій.

До кінця квітня 1918 р. всю Україну було звільнено від радянських військ.

До столиці знову повернулася Центральна Рада.

В Україні німці фактично встановили окупаційний режим.

1. Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях гос­подарства.

2. Видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні:

• 6 квітня 1918 р. вийшов наказ головнокомандувача ні­мецьких військ в Україні Ейхгорна про повний засів зе­мельних площ;

• селяни не мали права брати більше поміщицької землі, ніж могли обробити;

• селянам заборонялося перешкоджати в засіві поміщикам;

• запроваджено військово-польові суди.

Поява такого наказу була спричинена побоюванням німців щодо неможливості отримати в Україні потрібної їм кіль-

кості хліба. Річ у тому, що селяни своїми силами не могли засіяти всю орну землю. Тому німці наказували відновити поміщицьке землеволодіння і заборонили селянам пере­шкоджати поміщикам засівати землю.

Центральна Рада розцінила ці заходи як грубе втручання
в економічне життя України і закликала український народ
не підтримувати незаконних дій німців. Назрівав конфлікт
окупаційних військ з Центральною Радою, Окупаційний
режим пішов на зближення з консервативними колами
України. .

їхній вибір упав на Павла Скоропадського, якому німці обіцяли підтримку, якщо він:

• визнає Брестський мир;

• розпустить Центральну Раду;

• не буде скликати Установчих зборів;

• не допустить виборів до будь-яких законодавчих органів;

• поновить приватну власність.

Спираючись на німецькі збройні сили, до влади в Украї-. ні прийшов гетьман П. Скоропадський.

Останнє засідання Центральної Ради

(29 квітня 1918 р.)

У березні 1918- р. Центральна Рада затвердила герб УНР - тризуб та жовто-блакитний прапор. Схвалено новий територіально-адміністративний поділ України на 32 землі. Прийнято рішення про вивчення всіма службовцями укра­їнської мови в тримісячний термін, ліквідацію всіх написів та оголошень російською мовою. Законом заборонялося застосування найманої праці на селі, приватної власності на землю, що викликало незадоволення заможних селян.

29 квітня 1918 р.Відбулося останнє засідання Централь­ної Ради, на якому: 1) Прийнято Конституцію УНР.

Проект Основного Закону підготувала спеціальна консти­туційна комісія на чолі з М. Грушевським. Він складався з 8 розділів і 85 статей.

За Конституцією Україна проголошувалася суверенною, незалежною державою.

Законодавча влада належала Всенародним зборам, обраним на три роки.

Всенародні збори обирали Раду народних міністрів та Гене­ральний суд.

Населенню надавалися широкі громадянські й політичні права, незалежно від статі, віросповідування, національ­ності, рівня освіти, майнового стану.

2) Конституція мала стати основою для подальшого ство­рення законодавства та розбудови держави.

3) М. Грушєвського було обрано президентом У HP. Практичного значення для українського державотворення рішення останнього засідання Центральної Ради не мали, бо через кілька годин її було розігнано окупантами і вона припинила своє існування.

Підсумки першого етапу революції

З поваленням Центральної Ради завершився перший етап Української революції.

1. Стрімке піднесення та розвиток національно-визвольного

РУХУ-

2. Спроба створити державність.

3. Розроблення важливих програмних документів, особли­во Конституції України.

4. Поновлено державницьку свідомість українців.

5. Центральна Рада провела Україну від підданства Росії до автономії, а потім — до незалежності.

6. Встановлено дипломатичні відносини з державами Ан­танти, а потім - з Четверним союзом.

7. Добилася визнання прав українського народу на свою державу, культуру, мову.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
7. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його види і наслідки.
10. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Види недійсних правочинів та їх правові наслідки

Переглядів: 5367