МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Негативні наслідки1.Центральна Рада не змогла вирішити соціальних питань, припинити економічну кризу, що охопила українські землі з часів Першої світової війни, забезпечити міста продовольством, домогтися порядку й законності. 2. Не мала сил, щоб протистояти агресії Росії. 3. Не здобула підтримки держав'Європи. 4. Центральна Рада не мала підтримки серед різних верств населення:
• великих промисловців та землевласників відлякували соціалістичні лозунгу (націоналізація землі, 8-годинний робочий день тощо); • зрусифіковану частину населення не влаштовував національний характер влади; • національно-демократичні кола засуджували Центральну Раду за її підтримку німецької окупації і пограбування німцями України; • значна частина населення була незадоволена тим, що Центральна Рада не змогла навести в Україні порядок; •селяни і робітники були незадоволені невирішеністю соціально-економічних питань. 5. Нехтування Центральною Радою необхідності створення міцної національної армії, здатної захистити від зовнішніх антиукраїнських сил і ліквідувати внутрішню анархію. Соціалістичні лідери Центральної Ради з недовір'ям ставилися до військовиків, не сприяли створенню боєздатних військових сил для захисту революції. 6. Центральна Рада не спромоглася вирішити аграрне питання. Вона не пішла назустріч прагненням селянства розпочати негайну аграрну реформу, були лише обіцянки наділити селян землею. 7. У складі Центральної Ради переважали помірковані 8. Не було єдності всередині Центральної Ради.
Гетьманський переворот Гетьманський переворот Причини Гетьманського перевороту 1. Нездатність Центральної Ради опанувати ситуацію і досягти необхідного рівня державного та економічного розвитку. 2. Криза соціальної політики Центральної Ради й несприй-нятність цієї політики поміщиками, промисловцями та іншими верствами населення. 3. Наростаюча загроза перетворення України на німецьке генерал-губернаторство. 4. Втрата авторитету Центральної Ради серед широких 5. Господарська розруха, безладдя, анархія. 6. Зволікання Центральної Ради з проведенням аграрної реформи. 7. Відсутність боєздатної регулярної української армії і нерозуміння Центральної Ради про необхідність її створення. 8. Наявність протиріч всередині Центральної Ради. 9. Байдужість країн Антанти до долі України. 10. Зацікавленість окупаційної адміністрації у владі, спро Українські політичні групи консервативного спрямування (партії «Українська громада», «Українські хлібороби-демократи») й офіцери українізованих частин та Вільного козацтва вступили в контакт з німецьким командуванням для встановлення в Україні твердої влади, а це було б для Німеччини гарантією успішного вивезення продовольства. П. Скоропадський особисто зустрівся з представниками німецької окупаційної адміністрації і заручився їхньою підтримкою для усунення Центральної Ради від влади. 29 квітня 1918 р.Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Це був фактично державний переворот, узгоджений з представниками німецької військової адміністрації. У Грамоті до всього українського народу гетьман обіцяв Було оголошено про припинення діяльності Центральної Ради і всіх органів влади. «Коли б не було мого виступу, німці кілька днів пізніше завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальні засади окупації і нічого спільного з українством... не було б» (П. Скоропадський про Гетьманський переворот у квітні 1918 p.). Напередодні перевороту німці роззброїли першу дивізію синьожупанників, інші частини, які підтримували Центральну Раду. Під час перевороту розформовано галицький корпус Січових стрільців, що охороняв приміщення Центральної Ради і намагався дати відсіч німецьким частинам. Переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці з Січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. УНР припинила існування. Закон про тимчасовий устрій Українипроголошував, що влада в державі належить гетьману. П. Скоропадський очолив Гетьманат і зосередив у своїх руках усю повноту влади (законодавчу, виконавчу і судову): • створено гетьманський уряд — Раду міністрів; • гетьман призначав отамана (голову) Ради міністрів. Ним став полтавський поміщик Ф. Лизогуб; • мав право затверджувати і розпускати уряд; • призначав Голову найвищого суду і суддів; • контролював зовнішньополітичну діяльність держави; • керував збройними силами; • міг оголошувати воєнний чи надзвичайний стан; • без затвердження гетьманом жоден закон не мав сили; • проводив амністію тощо. Замість назви «УНР» запроваджувалася назва «Українська держава». 29квітня 1918 р,новий гетьман дістав благословення митрополита. Висновок Унаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 р. в Україні встановлено республіку з авторитарною формою правління, з міцною владою гетьмана П. Скоропадського. Павло Скоропадський . (1873-1945) Суспільно-політичний діяч, воєначальник, гетьман Української держави, представник старої української аристократії. Походив із славного козацького роду Скоропадських, з якого вийшло, починаючи з XVIІ ст. чимало державних і військових діячів і шанувальників національної культури. Народився 3 травня 1873 р. у Вісбадені (Німеччина). Дитинство минуло на Чернігівщині у батьківському маєтку. Батько був полковником російської армії. Навчався в Стародубській гімназії, Київському кадетському корпусі, в Пажеському корпусі в Петербурзі. Павло з дитинства виховувався у пошані до української старовини та культури. Зросійсько-японськоївійни П. Скоропадський повернувся полковником, з 1912 р. він ~ генерал-майор, а в Першій світовій війні — генерал-лейтенант, командир гвардійської кінної бригади, згодом - восьмого гвардійського корпусу. Лютнева революція застала його на Волині командиром 34-го армійського корпусу. Серед української громадськості популярності П. Скоропадського сприяло те, що він першим з-поміж генералів царської армії влітку 1917 р. українізував свій кінний корпус, а через кілька .місяців (Іб.жовтня 1917 р.) був обраний отаманом Українського вільного козацтва. Діячі Центральної Ради, побоюючись його військ і Вільного козацтва, робили все можливе, щоб позбавити його впливу на маси. ■ Зростало невдоволення народних мас України Центральною Радою та її союзниками — німцями її австрійцями. У країні,тривало безладдя. Громадськість почала схилятися до встановлення сильної влади. 29 квітня 1918 р. делегати з'їзду хліборобів проголосили Україну Гетьманатом - Українською Державою на чолі з Павлом Скоропадським. Переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці з Січовими стрільцями загинули троє вірних гетьманові офіцерів. 14 грудня 1918 р. до Києва підступали війська С. Петлюри. Того самого дня гетьман з допомогою німців виїхав за кордон, зрікшися влади. У 1921 р. П. Скоропадський разом із сім'єю (у нього було три дочки і син) поселився у Ванзеє — мальовничому передмісті Берліна. Він брав активну участь у політичному та культурному житті української еміграції, зокрема заснував у Берліні український науковий інститут. Працював над своїми «Споминами», листувався з гетьманцями. У 30-ті роки він тісно приятелював з колишнім президентом Західно-Української Народної Республіки Є. Пе-трушевичем. У роки Другої світової війни П. Скоропадський, користуючись впливом і зв'язками в німецьких військових колах, визволив із тюрми чимало українських патріотів. Загинув гетьман від ран, заподіяних йому бомбардуванням авіацією союзників баварської станції Платлінг 26 квітня 1945 р. у м. Меттен (Баварія). Читайте також:
|
||||||||
|