• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Передумови війни Радянської Росії проти УНР

• Невдоволення керівництва Радянської Росії самостій­
ною політикою Української Центральної Ради, праг­
ненням її до створення власної державності.

•Дії Центральної Ради щодо рішучої відсічі спробам встановлення більшовицької влади в Україні.

• Несприйняття Маніфесту до українського народу з уль­тимативними вимогами до Української ради, підписа­ного В. І. Леніним і Л. Троїцьким, членами Центральної Ради та Генерального секретаріату.

• Проголошення з'їздом Рад у Харкові встановлення ра­дянської влади в Україні, створення радянського уряду в Україні — Народного секретаріату.

•Звернення Народного секретаріату до Раднаркому Ро­сії зпроханням про військову допомогу, що послужило приводом для захоплення українських територій.

• Розкол українського суспільства внаслідок існування на
території України двох українських держав із власними
законодавчими і виконавчими органами.

1. 5 грудня 1917 р.Раднарком Росії ухвалив «вважати Цен­тральну Раду у стані війни з нами».

2. Для керівництва воєнними діями створено комісію \ складі В. Ульянова (Леніна), Й. Сталіна, Л. Троцького.

3. Командувачем військ Раднаркому у війні з УНР за­тверджено наркома військових справ Росії В. Антонова-Овсієнка.

4. У Гомелі, Брянську, Бєлгороді для стрімкого наступу на Україну з півночі готувалися загони солдатів, моряків, чер-воногвардійців.

5. 8 (21) грудня 1917 р.Озброєні артилерією та підтримані бронепоїздами радянські війська раптовим ударом із Бєл­города захопили Харків.

6. Харків було перетворено на головний радянський центр в Україні.

7. У Харкові створено штаб із боротьби проти контрреволю­ції на півдні, начальником якого призначено підполковни­ка М. Муравйова.

8.12 грудня 1917 р.До Харкова з Росії прибув загін червоно-гвардійців кількістю 12 тис. осіб. Тут розпочалося форму­вання штабу радянських військ Південного фронту на чолі з В. Антоновим-Овсієнком.

9. Наступ на Україну розгорнули три армії радянських військ
під командуванням М. Муравйова(лівого есера), Р. Березі-
на(більшовика), І. Кудинського(есера-максималіста).

10. Більшовики захопили Катеринослав, Одесу, Миколаїв.
Херсон, Маріуполь, майже всю Лівобережну Україну.

Центральна Рада вжила таких заходів:

•15 грудня 1917 р.Генеральний секретаріат створив для організації відсічі Особливий комітет з оборони Украї­ни (Є. Порш, С Петлюра, В. Єшенко).

•18 грудня 1917 р.Полковника Ю, Капкана призначено командувачем усього українського війська.

■ 26 грудня 1917 р.Прийнято постанову про створення на засадах добровільності та оплати армії УНР. Ці заходи не дали бажаних результатів.

16.1

4 січня 1918 p.Розпочався загальний наступ більшовицьких військ на Київ під командуванням колишнього пол­ковника царської армії М. Муравйова.

Сили сторін, що діяли в Україні

Більшовики. Діяли регулярні військові частини (60 тис. матросів і червоногвардійців)/ під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Вони зосередилися на головних стратегічних напрямках, основним серед яких був київ­ський. Більшовики діяли швидко і рішуче. Центральна Рада. Український гайдамацький кіш Слобідської України (15 тис. вояків), яким командував С Петлюра. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців під ко­мандуванням Євгена Коновальця.

Підрозділи генералів Удовиченка, Сільського, Ковенка та ін.

Збройні формування Центральної Ради були розпоро­шені по всій Україні.

Бій під Кругами

(16 (29) січня 1918 р.)

Спробу зупинити радянські війська здійснив загін сту­дентів, військових курсантів, гімназистів-старшокласників (650 душ) під Крутами (між Ніжином і Бахмачем). Російські більшовицькі війська, які виступали проти них, мали май­же десятикратну перевагу у живій силі.

Без будь-якої військової підготовки погано озброєні юнаки під керівництвом сотника В. Омельченка вируши­ли на фронт. Вони стійко трималися. Маючи багаторазову перевагу в чисельності й озброєнні, червоні банди зім'яли оборону і знищили багатьох.

Деякі історичні джерела свідчать, що:

260 київських студентів і гімназистів загинули;

28 потрапили в полон та були закатовані;

4 вивезли на допити до Харкова, і доля їх невідома.

Ті, хто врятувався, спромоглися розібрати залізничну колію. Героїчні захисники Крутів своє завдання виконали і на кілька днів затримали радянські війська, які наступали на Київ.

Бій під Крутами ввійшов у історію України як символ національної честі, як трагічна сторінка боротьби за неза­лежну Україну.

17 березня 1918 p., коли більшовики залишили Київ, адо столиці знову прибула Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами, було перевезено до Києва і перепоховано на Аскольдовій могилі.

Збройне повстання у Києві

(16 (29) січня 1918 р.)

16 (29) січня в самому Києві більшовики підняли по­встання, яке підтримала частина робітників «Арсеналу», за­лізничних майстерень, Південноросійського заводу. Після п'ятиденних боїв «Арсенал» узяли штурмом війська Цен­тральної Ради. Більшість його захисників відступили^-. По­над 200 робітників, які прикривали відхід, розстріляно. За­гальні втрати повстанців — понад 1000 душ.

Отже, арсенальці та інші робітники відкрито виступи­ли проти Центральної Ради і сприяли поразці її військ, що обороняли Київ.

Вступ військ Муравйова до Києва

Заволодівши лівобережним передмістям столиці - Дар­ницею, Муравйов не досяг успіху під час першого штур­му столиці. Тоді він дав наказ відкрити по місту вогонь із важких гармат. П'ять діб гармати обстрілювали місто. Цен­тральна Рада винесла рішення про евакуацію, виїхавши до Житомира, а згодом — до Коростеня.

26 січня 1918 р.Більшовики зайняли Київ.

Внаслідок масового червоного терору було знищено 5 тис. осіб. Розпочалося масове вивезення продовольчих

товарів до Росії. Лише з 19 по 26 січня вивезено до Росії 363 вагони з продовольством, багато ешелонів з вугіллям, милом тощо. Грабували банки, продовольчі та промислові магазини, склади.

_: Місто було залито кров'ю. Пресу заборонено, українські друкарні конфісковано, книгарні й школи зачинено. Під час бомбування в Києві згорів будинок М. Грушевського з його унікальною бібліотекою та колекціями.

Були випадки нищення людей лише за те, що вони роз­мовляли українською мовою.

ЗОсічня 1918 р.До Києва прибув Народний секретаріат і місто стало столицею радянської України. Утвердження в Києві нової влади супроводжувалося кровопролиттям, чис­ленними жертвами.

Панування більшовиків у Києві тривало три тижні.

IV Універсал

(9 січня 1918 р.)

Затверджено на засіданні Малої ради.

IV Універсал оголосив М. Грушевський на відкритому

засіданні в Будинку педагогічного музею

Читайте також:

1. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
2. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
3. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
4. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
5. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
6. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
7. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
8. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.
9. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
10. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
11. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
12. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.

Переглядів: 1677