Модульна координація розмірів у будівництві

Типова серія – це набір будівель різних параметрів, складених із взаємно сумісних конструкцій.

Типізацією називають технічне направлення , яке дозволяє багаторазово здійснювати будівництво як окремих конструкцій, так і цілих будівельна основі відбору кращих проектних рішень з технічної та економічної точок зору.

Стандартизація – це виконання вимог до елементів та конструкцій будівель, що регламентуються нормативними документами.

Уніфікацією називають встановлення доцільної однотипності об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель і їх конструкцій з метою скорочення кількості типів розмірів та забезпечення взаємозаміни будівельних виробів.

Уніфікація, стандартизація, типізація

План

Лекція №5

Тема: Єдина модульна система у будівництві.

1.Уніфікація, стандартизація, типізація.

2.Модульна координація розмірів у будівництві.

3.Три категорії розмірів згідно ЄМС.

Уніфікують: об’ємно-планувальні параметри (прогони, кроки, висоти поверхів), розміри конструкцій та їх деталей, нормативні навантаження і несучу здатність конструктивних елементів, їх основні властивості, наприклад, тепло- та звукоізоляційні.

В Україні роботу зі стандартизації в будівництві організовує і затверджує Держбуд. На початок 1992року в будівництві діяло майже 1200 нормативних документів колишнього Радянського Союзу, які були переглянуті, доопрацьовані, перекладені українською мовою та введені у дію. Станом на кінець 2002 року було розроблено, затверджено та введено в дію майже 300 нормативних документів (ДБН і ДСТУ). Інформацію про чинні нормативні документи містить «Перелік нормативних документів в галузі будівництва», який діє на території України.

Відповідні проекти таких рішень називають типовими.Типовими бувають проекти житлових і нежитлових будівель різного призначення.

Основою уніфікації, стандартизації та типізації в архітектурно-будівельному проектуванні, виробництві будівельних виробів і конструкцій є модульна координація розмірів у будівництві (МКРБ).

Модульна координація розмірів у будівництві (МКРБ) – це сукупність правил взаємного узгодження розмірів об’ємно-планувальних і конструктивних елементів будівель і споруд, будівельних виробів і обладнання на базі модуля.

Основні положення МКРБ встановлені у [ СТ СЄВ 1001-78. Модульная координация размеров в строительстве. Основные положения].

Модулемназивають умовну одиницю виміру, яку використовують для координації об’ємно-планувальних розмірів будівель і споруд, їх елементів, деталей і будівельних виробів.

Основний модуль –це модуль, прийнятий за основу для призначення похідних від нього модулів. Величина основного модуля прийнята 100 мм і позначається літерою М.

Укрупнений модуль (мультимодуль) – це похідний модуль розміром більше основного в ціле число раз: 3М, 6М, 12М, 15М, 30М, 60М.

Подрібнений модуль(субмодуль) – це похідний модуль розміром менше основного:1/2М, 1/5М, 1/10М, 1/20М, 1/50М і 1/100М.

Відстані між координатними (координатними) осямибудівлі або відповідні їм модульні довжини ферм, балок, плит приймають кратними найбільш укрупненим модулям 60М, 30М, а в окремих випадках, переважно для житлових будівель – кратними 12М, 6М і 3М.

Для визначення висоти поверхів усіх будівель, ширини і висоти отворів, простінків у зовнішніх стінах, модульних розмірів панелей і блоків застосовують укрупнені модулі 12М, 6М і 3М.

Основний (М) і подрібнений (1/2М)модулі застосовують для призначення малих розмірів елементів – товщини плит перекриттів, і тонкостінних конструкцій, розмірів балок, колон, товщини стін і перемичок тощо.

Подрібнені модулі1/10М, 1/20М, 1/50М і 1/100мзастосовують для призначення товщини плитних і листових матеріалів,ширини зазорів та швів між елементами,розмірів допусків при виготовленні виробів тощо.

Модульною просторовою координатною системою називають умовну тривимірну систему площин і лінії їх перерізу з відстанями між ними, які дорівнюють основному і похідним модулям. МКРБ віддає перевагу прямокутній координатній системі, але допускає застосування косокутної, центричної та інших систем.

Координатною віссю називають будь-яку лінію перетину координатних площин, яка визначає розчленування будівлі на модульні кроки, прогони і висоти. Ці осі в прямокутних координатних системах розміщують у взаємно перпендикулярних напрямах. До них прив’язують розташування основних несучих, самонесучих та огороджувальних конструкцій будівель та споруд.

Маркувальні осі поділяють на:

- повздовжні - їх позначають великими літерами алфавіту А, Б, В (крім З, О, Ч, Ш) ;

- поперечні – їх позначають цифрами 1,2,3,4,5 і так далі.

Основними планувальними параметрами будівлі є:

Крок колон-відстань між поперечними осями будівлі.

Прогін – відстань між повздовжніми осями будівлі.

Рисунок 5.1– Схема розташування маркувальних осей у плані будинку:

b – крок; l – прогін.

Сукупність цих параметрів (в метрах), називають сіткою колон, тому що в місцях перетину осей зазвичай розташовують колони – основні несучі елементи каркасу будівлі.

Сітки колон позначають - 6х6; 12х6; 12х12 м(великий розмір зазвичай відповідає прогону).

Одноповерхові промислові будівлі необхідно проектувати с прогонами одного направлення, однакової ширини і висоти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 8	\|	Питання 3. Принципи, на яких базується діяльність юриста

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.