• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поворот виконання судових актів господарського суду.

Порядок виконання судових актів.

Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судових актів у зв’язку з винятковими обставинами.

Касаційне провадження.

1. Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор — апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляція з латині означає скаргу, звернення, оскарження постанови певного органу у вищу інстанцію, яка має право переглядати справу по суті. Апеляційне провадження – це стадія госп.процесу, сукупність дій госп.суду апел-ї ін-ї та осіб, що беруть участь у справі, і які здійснюються з метою перевірки законності та обгрунтованості судових актів суду 1 інстанції, що не набрали законної сили та повторного розгляду справи по суті.

Перегляд за апеляційною скаргою або поданням рі­шення місцевого господарського суду здійснює апеляцій­ний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься через місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення з дня його підписання.

Відновлення пропущеного строку подання апеляцій­ної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга подається (вноситься) в письмовій формі і повинна містити:

• найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

• найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

• вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законо­давство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

• перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До неї додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії цієї скарги і доданих до неї доку­ментів, які у сторони відсутні.

Прокурор, який вносить апеляційне подання, надси­лає сторонам по справі його копію і копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Апеляційна скаргане приймається до розглядуі повертається апеляційним господарським судом, якщо:

• апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, поса­дове становище якої не зазначене;

• до скарги не додано доказів надсиланая її копії іншій стороні (сторонам);

• до скарги не додано документів, що підтверджувдті сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

• скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку;

• до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Про повернення апеляційної скарги вино­ситься ухвала.

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

Після усунення перших трьох обставин сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор — внести апеляційне подання у загальному порядку.

Про прийняття апеляційної,скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання).

Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених для апеляційної інстанції. Апеляційний господарський суді переглядаючи рішення в апеляційному порядку. користується правами, наданими суду першої інстанції.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення, місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Апеляційний господарський суд має право не прий­мати відмову від скарги, якщо ці дії суперечать законо­давству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У процесі перегляду справи апеляційний господар­ський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував немож­ливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний дово­дами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Апеляційна інстанція має право:

• залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

• скасувати рішення повністю або частково і прийня­ти нове рішення;

• скасувати рішення повністю або частково і припи­нити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю чи частково;

• змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

• неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

• недоведеність обставин, що мають значення для сира ви, які місцевий господарський суд визнав вста. новленими;

• невідповідність висновків, викладених у рішенй місцевого господарського суду, обставинам справи;

• порушення або неправильне застосування норм ма­теріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасу­вання або зміни рішення лише за умови, якщо це пору­шення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-яко­му випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

• справу розглянуто господарським судом у незакон­ному складі колегії суддів;

• справу розглянуто господарським судомза відсут­ності будь-якої зі сторін, не повідомленої належ­ним чином про місце засідання суду;

• господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі У справі;

• рішення не підписане будь-ким із суддів або підпи­сане не тими суддями, які зазначені у рішенні;

• рішення прийняте не тими суддями, які входив до складу колегії, що розглядала справу;

• рішення прийняте господарським судом з порушенням правил підсудності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

У постанові зазначаються:

• найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

• найменування сторін і особи, яка подала скаргу (подання);

найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи,дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

• стислий виклад суті рішення місцевого господар­ського суду;

• підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

• доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу;

• обставини справи, встановлені апеляційною ін­станцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

• у разі скасування або зміни рішення місцевого гос­подарського суду — доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

• висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);

• новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Такі скарги можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу.

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припи­нення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд. місцевого господарського суду.

2. Сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор — касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їхніх прав і обов'язків.

Касація з латині означає відміну, скасування. Касаційне провадження – це стадія госп.процесу, сукупність дій госп.суду кас-ї ін-ї, які передбачають перевірку законності судових актів, що набрали законної сили стосовно порушення матеріальних законів чи недотримання правил судочинства (процесуальних норм). Т.т. касаційна інстанція не розглядає справу по суті і не перевіряє обгрунтованості судових актів.

Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого госпо­дарського суду та постанови апеляційного господарського, суду.

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через місцевий чи Апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржу­ване рішення чи постанову.

Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'я­заний надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

Касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання ріщення місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

• найменування касаційної інстанції;

• найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішена. або постанови;

• найменування особи, що подає скаргу та іншої сторони у справі;

• вимоги особи, що подала скаргу, із зазна ченням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуаль ного права;

• перелік доданих до скарги документів

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подаж скаргу або її уповноваженим представником. До скарга додаються докази сплати державного мита і надсиланш копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неі документів, які у цієї сторони відсутні. Прокурор, який вносить касаційне подання, надсилає сторонам у справі його копію і копії доданих донього документів, які відсутні у справі.

Сторона у справі, отримавши касаційну скаргу, має право надіслати відзив на неї касаційній інстанції і особі, що подала скаргу. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

• касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

• скаргу надіслано інакше, ніж через міс­цевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

• до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

• до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

• у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

• скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання про відновлення цього строку від­хилено;

• до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.. Про повернення касаційної скарги вино­ситься ухвала.

Після усунення цих обставин (крім двох останніх) сто­рона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному по­рядку.

Про прийняття касаційної скарги до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги; ця ухвала надсилається усім учасникам судового процесу.

Підставами для скасуванняабо зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуаль­ного права.

Порушення норм процесуального права є в будь-яко­му випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

• справу розглянуто судом у незаконному складі ко­легії суддів;

• справу розглянуто судомза відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

• господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі;

• рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові;

• рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу;

• рішення прийнято господарським судом з пору­шенням правил підсудності.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову.

У постанові вказуються:

• найменування касаційної інстанції, склад суду, но­мер справи і дата прийняття постанови;

• найменування сторін і найменуванняособи яка подала касаційну скаргу (подання);

• найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів);

• стислий виклад суті рішення місцевого господар­ського суду, рішення, постанови апеляційного гос­подарського суду;

• підстави, з яких оскаржено рішення, постанову;

• доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу;

• мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на які посилалися сторони, а також закони та інші норма­тивно-правові акти, якими керувався суд, прийма­ючи рішення;

• у разі скасування або зміни рішення, постанови, — мотиви, за якими касаційна інстанція не пoгoдилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;

• висновки за результатами розгляду касаційної скар­ги (подання);

• дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд;

• новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі у п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийняте за результа­тами нового розгляду справи.

Ухвали місцевого або апеляційного господарськог суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, перед баченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

3. Ще одною гарантією захисту прав та інтересів СПД виступає перегляд судових актів ВГСУ ВСУ. Відповідно до ст. 111-14 ГПК, сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляцій­ного господарського суду, а також ухвалу Вищого госпо­дарського суду України про повернення касаційної скарги до Верховного Суду України (повторна касація).

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського Судy України у випадках, коли вони оскаржені:

• з мотивів застосування Вищим господарським су­дом України закону чи іншого нормативно-право­вого акта, що суперечить Конституції України;

• у разі їх невідповідності до рішень Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

• у зв'язку з виявленням різного застосування Ви­щим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах;

• з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжна­родним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• на підставі визнання постанов чи ухвал міжнарод­ною судовою установою (юрисдикція якої визнана Україною) такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого госпо­дарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття.

У разі виникнення підстав для оскарження постано­ви чи ухвали Вищого господарського суду України після закінчення зазначеного строку Верховний Суд України зобов'язаний прийняти касаційну скаргу до свого провадження.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого гос­подарського суду України подаються до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України, який надсилає касаційну скаргу разом із справою до Верховного Суду України у десятиденний строк з дня надходження скарги.

Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України вирішується позитивно при згоді хоча б одного судді на засіданні колегії у складі трьох суддів Судової палати у господарських справах і розгля­дається протягом місяця з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання.

Постанова чи ухвала Вищого господарського суду України переглядаєтьсяна засіданні суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України. Постанови чи ухвали Вищого господарського суду України переглядаються у касаційному порядку за пра­вилами розгляду справи у господарському суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України має право:

• залишити постанову чи ухвалу без змін, а скаргу без задоволення;

• скасувати постанову і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або скасувати ухвалу і передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України;

• скасувати постанову чи ухвалу і припинити прова­дження у справі.

Підставами для скасування постанов чи ухвал Вищо­го господарського суду України є їх невідповідність Кон­ституції України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи інше неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами розгляду касаційної скарги, каса­ційного подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду Украї­ни більшістю голосів суддів, які брали участь у перегляді постанови чи ухвали Вищого господарського суду Украї­ни, ухвалюється постанова Верховного Суду України.

Судді, які не погоджуються з рішенням, можуть висловити окрему думку, яка додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає та надсилається сторонам у спра­ві в п'ятиденний строк з дня її ухвалення.

Вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та для Вищого господарського суду України під час розгляду матеріалів касаційної скарги чи касаційного подання.

Постанова Верховного Суду України за результатами перегляду у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими про те, яка норма матеріального чи процесуального права повинна бути застосована і яке рішення має бути ухвалено при новому розгляді справи.

Ухвали Вищого господарського суду України про по­вернення касаційної скарги можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України.

4. Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Раніше було „вновь открывшиеся”, зараз – „вновь выявленные”, т.т. знайдені, встановлені. Не плутати з новими обставинами, які зявились після розгляду справи і винесення рішення., від обставин, що змінились, т.т. таких що були покладені в основу рішення, але згодом змінились, а також від нових доказів. Останні можуть слугувати підставою для подання нового позову, а не для перегляду за нововиявленими обставинами.

ГПК не містить переліку пудстав перегляду судових актів, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, тому природньо застосувати анологію з Цивільним процесом. Так, ст.343 ЦПК містить 4 групи підстав:

1 – суттєві для справи обставини, які не були і не могли бути відомі заявнику.

2 – обставини, повязані з такою недоброякістністю доказів, що призвела до винесення незаконного чи необгрунтованого рішення (завідомо неправдивий висновок експерта, завідомо направильний перевод, підлог документів чи доказів).

3 – обставини, встановлені набравшим сили вироком суду злочинні дії всіх учасників процесу.

4 – скасування рішення, вироку, іншого акту будь-якого органу,що слугувало основою до постановлення цього судового акту.

Судове рішення господарського суду може бути пере­глянуто за нововиявленими обставинами за заявою сто­рони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перег­ляду судового рішення.

Заява, подання прокурора подаються стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

До заяви додаються документи, що підтверджують иадіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про оплату державного мита.

Заява, подання прокурора чи його заступника до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у таких випадках:

• подання після закінчення встановленого строку клопотання про його відновлення або відхиленая такого клопотання господарським судом;

• подання без доказів надіслання копії заяви і додя. них до неї документів іншим сторонам;

• відсутності доказів сплати державного мита у по­рядку і розмірі, встановлених законодавством.

Про повернення заяви виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. Про прийняття заяви, подання прокурора про перег­ляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомля­ється про час і місце розгляду заяви чи подання.

Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи вніс подання.

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прий­няті судом першої інстанції, переглядаються господарсь­ким судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінене або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здій­снюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийняте нове судове рішення.

Заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Нез'явлення заявника та інших осіб, які беруті участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення прий­маються:

• рішення — у разі зміни або скасування рішення;

• постанова — у разі зміни або скасування постанови;

• ухвала — у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результа­ти перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами надсилаються сторонам, прокурору у пятиденний строк з дня їх прийняття. Вони можуть бути переглянуті на загальних підставах.

5. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Зако­ном України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову.

Якщо судове рішення прийнято на користь декіль­кох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинне бути проведене в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за цим наказом.

У наказі господарського суду має зазначатися:

• найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії;

• резолютивна частина рішення;

• найменування стягувача і боржника, їні адреси, найменування і номери рахунків у банках.

Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазнача­ється, з якого часу починається перебіг строку його дії.

Наказ підписується суддею і засвідчується печаткою господарського суду.

Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явленим до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, вста­новленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку пода­ється до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Нез'явлення боржника і стягувача у судове-засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржникові.

У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторо­ни, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з вик­ликом сторін, прокурора чи його заступника і у винят­кових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних під­ставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконан­ня виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у вста­новленому порядку. В необхідних випадках ухвала надси­лається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Мирова угода, укладена сторонами у процесі вико­нання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господар­ський суд виносить ухвалу.

Суд касаційної інстанції за заявою сторони чи подан­ням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення вино­ситься ухвала. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, по­станов господарських судів можуть бути подані стягу­вачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазна­ченим особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Нез'яв­лення боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухва­ла, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Якщо виконані рішення або постанова змінені чи ска­совані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміне­ними чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, під­писана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не приведені у виконання, змінені чи скасовані рішення або постанова і прийняте нове рішення про пов­ну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, гос­подарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Читайте також:

1. III. Виконання бюджету
2. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
5. А. Видання прав актів управління
6. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
7. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
8. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
9. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
10. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
11. Архіви судових установ. Магістратські архіви
12. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг

Переглядів: 1455