Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вавілон

Єгипет

ТЕМА 2: Історія політичних вчень

Література.

1. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – Чернігів, 2003. – 528с.

2. Ягунов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560с.

3. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. – К., 1987.

4. Педагогика / Под ред. П.И.Пидкасистого. – М., 1998. – 640с.

5. Чайка Володимир Основи дидактики: Тексти лекцій і завдання для самоконтролю. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – Тернопіль: Астон, 2002. – 244с.

1. Стародавній світ

2. Політична думка Античності

3. Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження

4. Політичні концерції Нового Часу

5. Політичні вчення кінця ХVІІІ-ХХ ст.

6. Політологічні концепції сучасності

 

1. Стародавній світ

Перші політичні вчення виникли у звязку з появою класового суспільства в країнах Ст. Сходу (Східна та Пд. Азія та пн.-сх. частині Африки). З розпадом первіснообщинного ладу почали утворюватись стародавні рабовласницькі держави – Єгипет, Вавілон, Індія, Китай та ін. Стародавні держави були розташовані у долинах річок Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Хуанце та Янцзи («річкові царства») – черз постійні повені та руйнування сформувалась думка про нікчемність людської долі. Тому у суспільній думці почав панувати фатум (від. лат. – доля, неминучість). Другою рису був теократизм – правителі несли народу велич богів, а їх функції сакралізувались (від.лат sakratum – священний, вищий), утворилась верства жерців. Третя риса –особливість характеру політичної влади (община була замкнутим світом).

Політичні погляди Ст. Єгипту знаходимо в повчанняхПтаххетепа – візира фараона Айсеса (2690-2625 рр. до н.е.). Зміст «Повчань Птаххетепа» виводить піраміду влади тодішнього сус-ва.

Боги

¯

Фараон

¯

Жерці

¯

Вільні землероби й ремісники

¯

Раби

«Повчання Птеххетепа» висунуло ряд загальних положень про будову суспільства: принцип рівності від народження, щастя – як мета життя, етичний принцип (КА).

В ХІХ ст. до н.е. в районі Дворіччя виникає Вавілонське царство, яке проіснувало майже два тисячоліття. Із джерел політичної думки, що дійшли до нас, велике значення мають записи – «Реформи Урукагіни» та збірник законів царя Хаммурапі.

Уперше в історії у записках царя м. Лагаш Урукагіни були розроблені програми дій та зміцнення держави рабовласників, подано їх ідеологічне обгрунтування.

Щодо законів царя Хаммурапі (ХVІІІ ст. до н.е.), то деякі з 282 законів були такими, що вказували на походження від богів (Мардук), царя і його влади. Згідно цих законів справедливість – поділ людей на вільних і рабів, нерівноправне походження самих вільних – членів різних прошарків.

Світська влада поєднувалась із владою богів, політична – з релігійною, царські закони називались божими, а опір владі прирівнювався до зневаги богів.


Читайте також:

  1. Вавілон




Переглядів: 709

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Історія розвитку дидактики. | Дидактичні системи Й. –Ф. Гербарта і Дж. Дьюї.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.