• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вавілон

Єгипет

ТЕМА 2: Історія політичних вчень

Література.

1. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – Чернігів, 2003. – 528с.

2. Ягунов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560с.

3. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. – К., 1987.

4. Педагогика / Под ред. П.И.Пидкасистого. – М., 1998. – 640с.

5. Чайка Володимир Основи дидактики: Тексти лекцій і завдання для самоконтролю. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – Тернопіль: Астон, 2002. – 244с.

1. Стародавній світ

2. Політична думка Античності

3. Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження

4. Політичні концерції Нового Часу

5. Політичні вчення кінця ХVІІІ-ХХ ст.

6. Політологічні концепції сучасності

1. Стародавній світ

Перші політичні вчення виникли у звязку з появою класового суспільства в країнах Ст. Сходу (Східна та Пд. Азія та пн.-сх. частині Африки). З розпадом первіснообщинного ладу почали утворюватись стародавні рабовласницькі держави – Єгипет, Вавілон, Індія, Китай та ін. Стародавні держави були розташовані у долинах річок Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Хуанце та Янцзи («річкові царства») – черз постійні повені та руйнування сформувалась думка про нікчемність людської долі. Тому у суспільній думці почав панувати фатум (від. лат. – доля, неминучість). Другою рису був теократизм – правителі несли народу велич богів, а їх функції сакралізувались (від.лат sakratum – священний, вищий), утворилась верства жерців. Третя риса –особливість характеру політичної влади (община була замкнутим світом).

Політичні погляди Ст. Єгипту знаходимо в повчанняхПтаххетепа – візира фараона Айсеса (2690-2625 рр. до н.е.). Зміст «Повчань Птаххетепа» виводить піраміду влади тодішнього сус-ва.

Боги

¯

Фараон

¯

Жерці

¯

Вільні землероби й ремісники

¯

Раби

«Повчання Птеххетепа» висунуло ряд загальних положень про будову суспільства: принцип рівності від народження, щастя – як мета життя, етичний принцип (КА).

В ХІХ ст. до н.е. в районі Дворіччя виникає Вавілонське царство, яке проіснувало майже два тисячоліття. Із джерел політичної думки, що дійшли до нас, велике значення мають записи – «Реформи Урукагіни» та збірник законів царя Хаммурапі.

Уперше в історії у записках царя м. Лагаш Урукагіни були розроблені програми дій та зміцнення держави рабовласників, подано їх ідеологічне обгрунтування.

Щодо законів царя Хаммурапі (ХVІІІ ст. до н.е.), то деякі з 282 законів були такими, що вказували на походження від богів (Мардук), царя і його влади. Згідно цих законів справедливість – поділ людей на вільних і рабів, нерівноправне походження самих вільних – членів різних прошарків.

Світська влада поєднувалась із владою богів, політична – з релігійною, царські закони називались божими, а опір владі прирівнювався до зневаги богів.

Читайте також:

1. Вавілон

Переглядів: 761