МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||
КласифікаціяЗагальна характеристика Масообмінні процеси Лекція №21 ІІІ. Філогенез і онтогенез лімфатичної системи 1. Вперше лімфатична система виявлена в кісткових риб. Складається із дорсальної і вентральної лімфатичних судин, яремних стовбурів і лімфатичних синусів. 2. У амфібій з’являються лімфатичні серця, які активно скорочуються – міхурці овальної форми, стінки котрих складаються із непосмугованої м’язової тканини. Під час їх ритмічного скорочення лімфа поступає кровоносні судини. 3. В рептилій лімфатична система складається з лімфатичних судин, стовбурів, синусів, шийних цистерн, скорочувальних лімфатичних сердець. 4. У птахів лімфатична система представлена лімфатичними судинами, добре розвинута поперекова цистерна. Вперше в лімфатичних судинах з’являються клапани, що приводить до редукції лімфатичних сердець, а в стінках великих лімфатичних судин з’являється непосмугована м’язова тканина. За ходом лімфатичних судин у птахів утворюються скупчення лімфоїдної тканини – початкові стадії формування лімфатичних вузлів. У водоплавних птахів з’являються шийно-грудні і поперекові лімфовузли. В процесі філогенезу поступово зменшується кількість точок стикання лімфатичної системи з венозною. В нижчих хребетних точок стикання лімфатичних і венозних судин нараховується до 20. У рептилій і птахів лімфатична система з’єднується лише з венами шиї, тазовими і хвостовими венами, проте з’єднання з тазовими і хвостовими венами в більшості птахів зникає. 5. В ссавців залишається лише з’єднання грудних і трахейних протоків з краніальною порожнистою або яремними венами. Відбувається поява масивної сітки лімфатичних судин і вузлів. В онтогенезі лімфатична система закладається в мезенхімі поряд з краніальною порожнистою веною у вигляді окремих щілин, вистелених ендотелієм і заповнених тканинною рідиною. З’єднуючись, ці простори замикаються в канали і розростаються в лімфатичні мішки, з яких формуються лімфатичні судини і протоки. За ходом судин закладаються лімфатичні вузли. Масообмінні (або ще називають дифузійні) – це процеси перенесення речовин з однієї фази в іншу, через границю розподілу фаз. Фази можуть складати гомогенні системи (Р–Р) і гетерогенні (Г–Р; П–Р; Р–Т; Г–Т), Тут позначення фаз Г – газова, П – парова, Р– рідинна, Т–тверда. Абсорбція (Г–Р) – процес вибіркового або повного поглинання компонентів газової фази рідким поглиначем або абсорбентом. Застосовують для очищення повітря від домішок NH3, H2S і т.д. або розчинення HCl, NO2, SO2 і т.д. Абсорбція покращується із збільшенням тиску і зменшенням температури. Зворотній процес – виділення компонентів з розчину називається десорбцією. Перегонка і ректифікація (П–Р) процес розділення рідких сумішей шляхом їх часткового випаровування та наступної конденсації. Суміш складається з більш леткого компонента (з меншою температурою кипіння і більшою пружністю парів) НК і менш леткого (з більшою температурою кипіння і меншою пружністю парів) ВК. Якщо цю суміш доводять до кипіння – то в парову фазу в більшій мірі переходить легко леткий компонент НК і після конденсації рідина збагачується відповідно НК. Якщо процес випаровування та конденсації проводити одноразово – це проста перегонка, якщо процес відбувається багаторазово при протитечійній взаємодії в колоні рідини і пари – це ректифікація. Екстракція (Р–Р) це процес виділення компоненту з розчину шляхом переходу його з однієї рідини в іншу, в якій відповідний компонент має вищу розчинність. При цьому другий розчинник вибирається таким чином, що не розчиняється з першим розчинником. Екстрагування і розчинення (Т–Р) процес вибіркового (екстрагування) або повного (розчинення) переходу компоненту з твердої фази в розчин. Адсорбція (Р–Т, або Г–Т) перехід компонентів з газової фази або з розчинів у тверді поглинаючі (або адсорбенти). Серед них відомі активоване вугілля, силікагелі, цеоліти. Адсорбенти характеризуються великою питомою поверхнею внутрішніх пор, яка має значення ≈ 800-1700 м2/г для активованого вугілля. Адсорбція (як абсорбція) визначається вибірковістю, і оберненістю. Обернений процес називається десорбцією. Якщо для адсорбції слід зменшувати температуру і збільшувати тиск, то для зворотнього процесу десорбції навпаки збільшувати температуру і зменшувати тиск. Кристалізація (Р–Т) – процес обернений розчиненню, тобто виділення твердої фази кристалів з розчинів або розплавів. Здійснюється процес при охолодженні розчинів (якщо при цьому зменшується розчинність), або шляхом виділення частини розчинника при кипінні (як у випарному апараті). Сушіння (Г–Т) зменшення кількості вологи в матеріалі шляхом її випаровування. Масообмінні процеси – складні і складаються з окремих стадій: 1) перенесення речовини до границі розподілу фаз в першій фазі 2) перенесення від границі розподілу в об’єм другої фази. Тут при розрахунках використовуються механізм перенесення та рівняння подібні до процесів теплопередачі.
основне рівняння теплопередачі основне рівняння масопередачі Q – кількість перенесеного тепла, М – кількість речовини, що F – поверхня теплопередачі, переходить з фази в фазу, – середня рушійна сила F – поверхня масопередачі, теплопередачі, і – середня рушійна сила K – коефіцієнт теплопередачі. масопередачі по I або II фазі, і – коефіцієнти масопередачі, визначені по I або II фазі.
Якщо для теплопередачі рушійною силою є різниця температур теплоносіїв, то для масопередачі рушійною силою є різниця концентрацій робочої (та що є в апараті в даній фазі) і рівноважної (гіпотетичної, тобто такої розрахункової величини до якої прямує робоча). Рівноважна визначається через розрахунок по робочій концентрації в другій фазі В такому виразі – рівноважна концентрація в І фазі, – робоча в ІІ. Оскільки в процесі масопередачі приймають участь 2 фази, між якими є границя розподілу, то одну з них позначають Фх, другу – Фy . Фy______ границя Фх розподілу Традиційно більш легку фазу вибирають з індексом у, а її витрата G (від англійського газ) і x індекс важкої фази, а її витрата L(англійською – рідина). Оскільки витрати G і L можуть бути в різних одиницях розмірності (кг/с, кмоль/с і т.д.), і в розрахунках може використовуватись витрата всієї суміші, або певного її компонента, тому для узгодження в розрахунках використовуються різні розмірності концентрацій. 1) мольна частка x, y 2) масова частка 3) відносна мольна частка x, y 4) відносна масова частка 5) об’ємна мольна концентрація Сх, Сy тут А – компонент, що переходить з однієї фази в іншу, В – компонент, що складає основу фази (інертний носій). В табл. 6.1 [І] приведені відповідні позначення, а в табл. 6.2[І] формули перерахунку одних концентрацій в інші. 1. Павлов, Романков, Носков „Примеры и задачи по курсу ПАХТ”.
Читайте також:
|
|||||||||||
|