Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



П’ятий закон (мовленнєвий) формує і розвиває вміння володіти мовленням (одягти свою думку в дієву словесну форму).

Система п’ятьохумінь, кожне з яких виробляється шляхом опанування людиною відповідним законом риторики, і становить зміст того поняття, яке ми вище назвали “організацією мисленнєво-мовленнєвої діяльності”.

Шостий закон(закон ефективної комунікації) формує і розвиває вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт зі слухацькою аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Сьомий закон(системно-аналітичний) формує і розвиває вміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити конструктивні висновки з помилок і нарощувати цінний життєвий досвід) і об’єктивно оцінювати діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його діяльність, а також як навчитися враховувати цінний досвід іншого.

Два останніх закони є складниками такого поняття, як “власне український аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності” (за Г. Сагач).

Виходячи з цієї формули, можна твердити, що процес створення ПМ передбачає перш за все підготовчий етап, який закономірно зумовлює наступний – виконавський, тобто успіх останнього залежить від якості першого етапу. Лише за цієї умови мовець має можливість творити на етапі виконання, тобто вільно реалізувати свій мисленнєво-мовленнєвим риторичний продукт у різних варіантах. «Добре підготовлена промова – це на 9/10 виголошена промова» (Карнегі Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, віступая публично. – Нью-Йорк, 1956. - С.17).

Не менш важливе судження висловив В.Гюго про взаємозв’язок імпровізації та підготовки. «Імпровізація – не що інше, як раптове й довільне відкриття резервуара, який називається мозком, але треба, щоб цей резервуар був повний, від повноти думки залежить багатство мовлення. По суті, те, що Ви імпровізуєте, здається новим для слухачів, але є старим для Вас; говорить добре той, хто поширює роздуми цілого дня, тижня, місяця, а іноді й цілого свого життя у мовленні, яке триває годину» (Ажам М. Искусство говорить публично. – СПб., 1910. – С.49).

З античних часів (Аристотель та його учні) розрізняли докомунікативну, комунікативну та посткомунікативну фази риторичної діяльності. Цілісно й системно охоплювали вони творчість оратора із задуму (породження ідеї, «божественного логосу») до виголошення промови перед аудиторією та осмислення її впливу на слухачів.

Процес організації риторичної діяльності включає в себе створення задуму і підготовку його «запуску» в певну аудиторію (професійну, вузівську, шкільну, масову тощо), а також проектування процесу та його «запуску». Такий підхід не суперечить класичним риторичним традиціям, згідно з якими формування й розвиток мисленнєво-мовленнєвої діяльності оратора здійснюється послідовно-ступенево: винайдення (інтенція), розташування (диспозиція), вираження (елокуція), запам’ятовування (меморія), виголошення (акція). Більше того, цей підхід сприяє розв’язанню «старої» суперечності, сутність якої полягає в тому, що виділення кожного ступеня значною мірою формалізує мислннєво-мовленнєвий процес діяльності оратора, оскільки в дійсності всі ступені так взаємопов’язані (один природно випливає з другого), що межа між ними має досить умовний характер. Нам уявляється, що у концепції риторики професійного спрямування, відновлена діалектика зв’язків між перерахованими ступенями, й виражена в самому понятті ”організація мисленнєво-мовленнєвої діяльності мовця”, зокрема фахівця-професіонала.

Отже, розглянемо закони риторики послідовно.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV. Закони ідеальних газів.
  3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  6. Аграрні закони України
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
  10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
  11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства




Переглядів: 721

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема злочину та кари в романі. Роль образу Соні Мармеладової. | Концептуальний закон

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.