Концептуальний закон

Концептуальний закон – базовий закон риторики, який становить перший крок ідеомовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї (створення концепції) За своєю суттю цей закон передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета.

Важливо підкреслити, що повноцінна, нормальна мисленнєво- мовленнєва діяльність людини починається з оволодіння нею концептуальним законом, за допомогою якого людина вчиться передбачати наслідки своїх дій як найближчим часом, так і у перспективі, визначатися з метою своєї діяльності, виділяти головне й другорядне, логічно вибудовувати власну діяльність. Інакше кажучи, знання даного закону дає можливість людині виробити в себе дуже важливу якість – повагу до думки (інтелекту).

Задум (концепцію) можна порівняти з образом людини на гірській вершині, з якої їй вдається побачити й осмислити те, що вона не спроможна зрозуміти, будучи «внизу» (на своїй галявині), бо не здатна охопити цю «галявину» (предмет, проблему) цілісно.

Як навчитися грамотно створювати задум – концепцію?

Перш за все необхідно зупинитися на визначенні семантики слова «концепція», бо на практиці доводиться стикатися з різними інтерпретаціями цього слова, наприклад, концепція як сума знань про предмет, концепція як головна думка, концепція як програма дій, концепція як система знань про предмет тощо.

Як бачимо, концепція – це основа мисленнєво-мовленнєвої діяльності, над якою надбудовується стратегія діяльності (цільова установка, теза). Таким чином, концепція у повному розумінні цього слова не є ні стратегією (програмою діяльності), ні тезою (складовою стратегії), оскільки стратегія є реалізацією концепції, а теза – головною думкою (частиною стратегії). Нарешті, концепція – складніше поняття, ніж просто сума знань. Останнє можна розглядати як один із кроків створення концепції, тобто як один із елементів.

На нашу думку, концепція – це система (система - це множина елементів та зв’язок між ними) знань про предмет, виражена у стислій,короткій формі. Таке розуміння концепції найбільше відповідає її функціональному призначенню – бути першоосновою мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

На нашу думку, процес розробки концепції складається з такої послідовності дій:

1. Своє бачення суб’єктом предмета (теми).

2. Аналіз предмета (теми), тобто вибір проблем для вивчення.

3. «Привласнення» суб’єктом чужого досвіду по вивченню обраної проблеми (прилучення до цінностей людського досвіду).

4. Пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і навпаки (чуже + своє) і формування позиції.

Такий підхід до розробки концепції відбиває, наш погляд, природний процес пізнання людиною (суб’єктом) навколишнього світу: будь-яку одержувану ззовні інформацію людина перш за все пропускає через власне «я» (відчуття, уявлення), створює своє бачення, свою картину того чи іншого предмета.. З цього приводу Д.Карнегі писав: «При підготовці до котрих тем дуже рекомендується дещо прочитати, з’ясувати, що робили й говорили інші з того свого питання. Але не починайте читати раніше, ніж Ви не вичерпали власних думок. Це важливо, дуже важливо... Справжня підготовка полягає в тому, щоб видобути щось із себе, підібрати й скомпонувати власні думки й оформити власні переконання» (Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – Нью-Йорк, 1956. - С.15-16).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
П’ятий закон (мовленнєвий) формує і розвиває вміння володіти мовленням (одягти свою думку в дієву словесну форму).	\|	Загальні положення про організацію туристичного зльоту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.