• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

По врізці в діючий газопровід

Загальні вимоги з ОП

1. До врізки в діючий газопровід допускаються ІТР і робітники, які здали екзамен на знання правил безпеки і техніки безпеки, технології проведення газонебезпечних робіт; які пройшли практичне стажування з виконання газонебезпечних робіт, які вміють користуватися засобами індивідуального захисту і які знають способи надання першої долікарської допомоги; які пройшли інструктаж з безпеки праці і пожежної безпеки.

2. Роботи по врізкам « під газом» є газонебезпечними, тому повинні виконуватися в денний час і під керівництвом ІТР за нарядом- допуском на виконання газонебезпечних робіт і спеціальному плану, який затверджений головним інженером управління газового господарства.

3. В плані робіт повинні бути вказані особи, які відповідають за проведення кожної газонебезпечної роботи і особа, яка відповідає за координацію всіх дій. В плані також повинна бути вказана сувора послідовність проведення робіт, кількість і розташування людей, потреба в механізмах і пристроях, засобах індивідуального захисту,засобах пожежогасіння при виробництві робіт.

4. При виконанні врізок завжди є елемент підвищеної небезпеки ( зага-зованість робочого місця) , тому кожний робочий, який бере участь у врізці «під газом» в діючі газопроводи , у тому числі й ІТР, повинні мати засоби індивідуального захисту, які відповідають вимогам ГОСТ.

5. Роботи по врізкам слід виконувати тільки після кінцевого приймання об^,єктів в експлуатацію, що підтверджується видачею виробничим відділом газового господарства наряду – завдання на виконання врізок.

Питання для самоконтролю

1. Назвати документ, що оформлюється на врізку газопроводів.

2. Привести основні складові технологічної карти на врізку.

3. Привести призначення схеми врізки.

4. Привести позначення, що обов^,язково вказується на схемі приєднання.

5. Пояснити призначення ескізів в технологічній послідовності.

6. Привести документи, за наявності яких можна виконувати врізку « під газом».

ЛІТЕРАТУРА.

1. Гордюхин А. И. Эксплуатация газового хазяйства. –М.: Стойиздат,1983 ,

с. 39 -41

2. Фастов Л.М., Ширяев В.В. Ремонтные работы на городских газо-проводах.-Л.:Недра, 1989, с.101

ЛЕКЦІЯ № 5

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів

План

1. Введення в експлуатацію підземних і надземних газопроводів.

2. Контрольне опресовування.

3. Продувка. Визначення кінця продувки.

4. Обсяг робіт, що виконуються при обході трас підземних і надземних газопроводів.

1. Початком вводу об^,єктів газового господарства в експлуатацію є приєднання їх до діючої мережі, контрольне опресовування і продувка газопроводів. В міських умовах продувка зводиться до усунення повітря з газопроводу, щоб запобігти утворенню вибухонебезпечної суміші.

Крім усунення з газопроводу повітря, бажано також усувати воду, пил, грунт, окалину і інші речовини, що попали у газопровід при будівництві. Нерідко в період будівництва в газопроводах залишають інструменти, окремі предмети спецодягу. Якщо газопровід своєчасно не очистити від забруднень, то через деякий час в процесі експлуатації пил і інші речовини пошкоджують регулятори, засувки та іншу арматуру, а також можуть засмічувати дрібні отвори в газопальникових пристроях. При попаданні води при будівництві газопроводу можливі випадки замерзання газопроводів і регуляторів, що встановлені за межами приміщень. Біля великих предметів, залишених в трубах, постійно накопичуються пил і окалина, перекриваючи прохід газу.

Радикальний спосіб прочистки внутрішньої порожнини труб – проштовхування по газопроводу « єрша» під тиском 1-2 МПа ( 10-20кгс/ см² )

повітря. Такий спосіб прочистки можливий тільки на заміських трасах. В міських умовах забруднення усувають повітрям під тиском 0,5 -1МПа ( 5-10 кгс/ см² ). Для цього газопровід поділяють засувкою на дві рівні частини. Спочатку повітря накачують в одну половину газопроводу. Коли тиск досягне заданої величини, одночасно відкривають засувки в середині і кінці другої ділянки газопроводу і швидко усувають повітря в атмосферу. Далі повітря накачують в другу частину газопроводу і так точно продувають першу ділянку.

При такій прочистці газопровід добре визволяється від води, пилу, грунту та дрібних предметів. Місця викидів повітря розташовують не ближче 75 м від будівель.

2. Мета контрольного опресовування – виявлення нещільності роз^,ємних з^,єднань газопроводу. Перед пуском газу здійснюють контрольне опресовування підключаємих підземних і надземних газопроводів повітрям тиском 20 кПа ( 2000 мм вод. ст.) незалежно від робочого тиску в газопроводі. Падіння тиску при контрольному опресовуванні не повинно перевищувати 0,1 КПа ( 10 мм вод. ст.) за 1 годину.

При пуску газу в газопровід одночасно з приєднанням до діючих мереж контрольне опресовування виконують перед врізкою ( врізки здійснює спеціалізована бригада). Тиск повітря в приєднувальному газопроводі повинен зберігатися до початку робіт з пуску газу. Результати контрольного опресовування записуються у наряд на виробництво газонебезпечних робіт.

3. Після контрольного опресовування виконується продувка підключаємих газопроводів. Для цього в кінці приєднувального газопроводу встановлюється спеціальна продувочна свіча або використовуються встановлені конденсатозбірники, на які нарощують стояки, щоб суміш, яка

виходить, не розповсюджувалася по поверхні. Висота продувочних свічей не повинна бути менш 2,5 м.

Продувку здійснюють поступовим відкриттям засувки у місця приєднання відгалужень до діючого газопроводу і кранів на продув очних свічах. Якщо приєднання виконано без встановлення засувки, то продувку починають зразу по закінченню врізки, для чого відкривають продув очні свічі на знов побудованому газопроводі. Кількість та діаметр продувочних свічок залежить від довжини і діаметру газопроводу.

На час продувки виставляється охорона біля кожної свічі, щоб не допустити запалювання газу, що виходить, від випадкового джерела вогню.

Продувку підземних газопроводів середнього ы високого тиску здійснюють тиском газу не більш 0,1 МПа ( 1 кгс/см² ), газопроводи низького тиску- тиском газу, який не перевищує робочий. Швидкість виходу газоповітряної суміші регулюється кранами, які встановлені на свічах. Крани на свічах при продувці відкривають послідовно за планом, який розроблений заздалегідь .

Кінець продувки визначається хімічним аналізом газу, що виходить, на зміст у ньому кисню або по запалюванню проби газу, що пропускається через мильну емульсію. Кількість кисню в газі на кінець продувки не повинно перевищувати 1%.

Для перевірки запалювання газу беруть пробу газу з продувочної свічі. Для цього шлангом частину газу, що виходить, спрямовують у відро з мильною емульсією. При цьому у відрі утворюються мильні бульбашки. Відро відносять на деяку відстань від свічі і бульбашки підпалюють.

Якщо в бульбашках газу не має, вони не запалюються. При наявності вибухонебезпечної суміші бульбашки запалюються з тріском. А якщо в бульбашках чистий газ, вони запалюються і горять спокійним полум^,ям. В цьому випадку продувку можна припинити.

Після закінчення продувки тиск в газопроводі слід знизити до 0,4-1,5 кПа( 40-150 мм вод.ст.) і демонтувати продув очні свічі. На газопроводах на місце демонтованих свічей у штуцери вкручують сталеві пробки, які потім заварюють і перевіряють на герметичність мильною емульсією. Місця заварених пробок слід внести до виконавчо –технічної документації. Після демонтажу свічей,встановлених на конденсатозбірниках, у муфти вкручують на прокладках пробки, герметичність яких також перевіряють мильною емульсією.

4. В процесі експлуатації підземні газопроводи і встановлена на них арматура пошкоджуються / зіпсуються /. Найбільш характерними видами ушкоджень є розриви зварних стиків, корозія труб, ушкодження арматури, конденсатозбірників, обриви фланців засувок та інші. Більшість ушкоджень супроводжується витоками газу. При витоках газ найчастіш розповсюджується по грунту і через нещільності може проникати в колектори тепломережі, колодязі різних підземних споруд, а також у будинки, в першу чергу в місцях вводу підземних споруд. В зв'язку з цим в сучасний час приділяють увагу ущільненню стін в місцях входу різних вводів. Окремі несправності (особливо при ушкодженні конденсатозбірників) супроводжуються виходом газу в атмосферу.

В завдання експлуатації входить постійний нагляд і утримання газопроводів і арматури на них в стані , який забезпечує безперебійну і безпечну подачу газу споживачам під заданим тиском. Нагляд за станом газопроводів полягає в систематичному обході трас газопроводів з ціллю перевірки їх і виявлення несправностей. Обхід і огляд трас газопроводів допомагає своєчасно виявляти витоки газу і пошкодження арматури.

При обході трас виконуються такі види робіт:

1. Зовнішній огляд трас газопроводів для виявлення ознак витоку газу. Такими ознаками влітку можуть бути пожовтіння рослинності, поява бульбашок на поверхні води, на газопроводах високого і середнього тиску –шипіння газу, що виходить, і запах; взимку— поява темних плям на снігу і також запах;

2. Перевірка на загазованість газових колодязів і колодязів інших споруд, а
також підвалів , колекторів, шахт, розташованих вздовж газопроводу на

відстані до 15 м від їх вісі;

3. Нагляд за станом поверхні грунту і дорожнього покриття;

4. Перевірка стану і правильності установки коверів, арматури, яка
знаходиться в коверах, а також кранів і засувок;

5. Нагляд за підводними переходами через ріки і водоймища.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити заходи, що враховуються початком вводу об^,єктів газового господарства в експлуатацію.

2. Привести величину тиску повітря, при якому здійснюється прочистка внутрішньої порожнини газопроводів у міських умовах.

3. Привести мету контрольного опресовування газопроводів.

4. Привести величину тиску повітря, при якому здійснюється контрольне опресовування підземних і надземних газопроводів.

5. Пояснити необхідність виконання продувки газопроводів газом.

6. Привести порядок продувки газопроводів.

7. Пояснити, як визначається кінець продувки.

8. Привести мету виконання обходу газопроводів.

9. Привести перелік робіт, що виконуються при обході трас підземних газопроводів.

Література.

1. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства .- М: Стройиздат,1983, с.55-59.

2. Фастов Л.М., Ширяев В.В. Ремонтные работи на городских газопро-водах.-Л.: Недра,1989, с. 125-127

ЛЕКЦІЯ №6

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів

План

1. Перевірка колодязів і споруджень.

2. Визначення місць витоку газу.

1. При виникненні витоків на підземних газопроводах газ часто проникає в колодязі підземних споруджень і підвали найближчих будинків. Частіш проникнення газу у колодязі і спорудження відмічаються на проїздах з удосконаленою бруківкою, а також в зимовий період і в дощову погоду, так як у цих випадках утрудняється вихід газу через грунт в атмосферу. При виявленні газу в колодязях по його концентрації можна приблизно судити про характер і місце витоку. Якщо при перевірці буде встановлено, що газ є тільки в одному колодязі , то можна припустити наявність витоку поблизу цього колодязя. При наявності газу у кількох колодязях місце витоку слід шукати в районі колодязя з найбільшою концентрацією.

Рис.10 Схема ділянки газопроводу з колодязями підземних споруд

і концентрація в них газу

Частіш газ виявляють в телефонних колодязях, так як газ проникає у них не тільки через щілини і отвори в стінках, але ж і по телефонній комунікації і розповсюджується по каналах на значні відстані від місця витоку. У таких випадках судити про місце витоку по жодним телефонним колодязям важко; необхідно перевірити колодязі інших підземних споруд, такі як водопровідні і каналізаційні.

Якщо газ виявляють тільки у телефонних колодязях , то для винаходження ушкодженої ділянки газопроводу слід замазати глиною з однієї сторони отвори блоків / труб / телефонної каналізації в кожному колодязі, де є газ. При одночасному провітрюванні колодязів це дає можливість встановити, з якої ділянки поступає газ. Так, наприклад, якщо канали телефонної мережі будуть замазані, як показано на рис.11, і після провітрювання через деякий час найбільша концентрація газу буде у другому колодязі, то очевидно, виток газу з газопроводу виникає між другим і третім колодязями.

Рис.11 Концентрація газу ( в %) в телефонних колодязях до і після замазки отворів телефонної комунікації

3. Огляд колодязів і споруджень дозволяє встановити тільки район місця витоку, звичайно у радіусі 25-50 м. Точно визначити місце пошкодження газопроводу можна буровим оглядом чи за допомогою газошукачів типу

" Універсал", " Варіотек ", " Портафід". Буровий огляд полягає в тому, що вздовж газопроводу в місцях стиків / а якщо стики не відомі, то через кожні 2 м / на відстані 0.3-0.5м від стінки газопроводу пробивають отвори-свердловини. Глибина свердловини визначається часом виробництва робіт і глибиною закладання газопроводу плюс 0,2-0,3 м, але найменш 0,75м і не менш глибини промерзання грунту. Влітку глибину свердловини зменшують, але в усіх випадках вона повинна відповідати глибині закладання газопроводу. Діаметр свердловини не має суттєвого значення і на практиці дорівнює 20-40 мм. Призначення свердловин в тому , щоб створювати шлях для виходу газу з грунту в атмосферу. При витоках з газопроводу газ виявляють стразу у кількох свердловинах і місце пошкодження газопроводу визначають по свердловині з найбільшою концентрацією газу ( рис.12)

Рис.12 Улаштування свердловин над газопроводом

1-свердловина; 2- газопровід; 3- зварний стик.

В сучасний час свердловини бурять спеціальними пневма-тичними бурами, електровібраторами, електробурами,перфораторами, а також вручну.

При ручному способі буріння використовують різні клини, які забивають у

землю кувалдами і витягують воротом. Якщо роботи ведуться в мерзлому

грунті, то клини треба нагрівати.

Із механічних пристроїв для буріння частіш всього використовують

електровібратор, з його допомогою шпарина буриться за 1 хвилину.

Електровібратор можна також встановлювати на буровому комбайні.

Після буріння шпарин приступають до перевірки наявності газу за

допомогою газоаналізаторів або використовують вогонь,якщо шпарини

розташовані на відстані більш 3м від будинків і інших споруд. Місце

пошкодження газопроводу знаходиться звичайно поблизу від шпарини з

найбільшою висотою полум'я.

Питання для самоконтролю

1. Привести місця, куди частіш проникає газ при витоках його з підземних газопроводів.

2. Привести визначення імовірного місця витоку газу, якщо газ є в одному колодязі.

3. Пояснити визначення імовірного місця витоку газу, якщо газ є в кількох колодязях.

4. Пояснити часте проникнення газу при витоках з підземних газо-проводів в телефонні колодязі.

5. Привести дії, які повинно здійснити, при визначенні наявності газу у телефонних колодязях.

6. Привести призначення бурового огляду підземних газопроводів.

7. Привести фактори , від яких залежить глибина свердловини.

8. Пояснити призначення свердловин для бурового огляду підземних газопроводів.

9. Пояснити визначення конкретного місця витоку газу з підземного газопроводу по концентрації газу у свердловині.

Література.

1. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства .- М.: Стройиздат,1983,

с.62-66.

ЛЕКЦІЯ № 7

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів

План

1. Видбір газопроводів на ремонт чи заміну

2. Система планово-попереджального ремонту (ППР).

3. Поточний ремонт газопроводів: терміни виконання і обсяг робіт.

1.

Читайте також:

1. Але, головним залишається діючий початок, чим повсякденність і відрізняється від фантазії (казки, міфу).
2. Фактор (лат. factor – діючий, що вчиняє) – причина, рушійна сила будь-якого процесу, яка визначає його характер або окремі риси.

Переглядів: 1668