• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Районні експлуатаційні служби або ділянки

Служба електро-хімічного захисту

Забезпечує:

- Контроль за корозійним станом газопроводів;

- Монтаж і наладку установок;

- Технічне обслуговування і поточний ремонт установок.

Основними завданнями служби є:

- технічне обслуговування газового господарства окремих міст і населених пунктів;

- технічний нагляд за будівництвом, приймання в експлуатацію і пуск газу в підземні газопроводи, внутрішньо будинкове обладнання;

- технічне обслуговування газового обладнання житлових будинків, регуляторних установок;

- контроль за обліком і витратами газу підприємствами;

- контроль за режимами тиску газу.

2. Чисельність адміністративно – управлінського персоналу управлінь газового господарства визначається типовими розписами в залежності від об^,єму господарства в умовних одиницях.

Загальна чисельність експлуатаційного персоналу газового господарства визначається не тільки штатами адміністративно – управ-лінських робітників, а в першу чергу чисельністю лінійного персоналу ( май-страми і робітниками), яка в декілька разів перевищує чисельність керуючих інженерно- технічних робітників і службовців управлінь. При цьому, чим більш це відношення, тим більш економічна структура експлуатаційної служби.

Число лінійного персоналу залежить від об^,єму обслуговує мого господарства і може бути визначено по об^,єму робіт, що виконуються, і типовим нормам часу на ремонт та обслуговування газопроводів.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити мету і принципи, за якими утворюються організації експлуатації газового господарства.

2.Привести перелік служб, ділянок і відділів, з яких складається підприємство газового господарства і які основні завдання виконує кожний підрозділ.

3. Пояснити порядок визначення чисельності працюючих в газовому господарстві.

4. Привести фактори, які впливають на економічність структури газового господарства

Література.

1. Гордюхин А.И. Эксплуатация газового хозяйства.- М.: Стройиздат,1983,

с.13-23.

2. Кязимов К.Г. Основы газового хозяйства.-М.: Высшая школа, 1987,

с.10-17.

ЗМ ЕКСПЛУАТАІЯ ЗОВНІШНІХ ГАЗОПРОВОДІВ

ЛЕКЦІЯ № 3

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів

План

1. Способи приєднання.

2. Приєднання до сталевих газопроводів.

3. З'єднання встик кінців сталевих газопроводів

4. Приєднання газопроводів до діючих середнього і високого тиску без зниження тиску.

1. Приєднання знов побудованих газопроводів до діючих може бути при подовженні діючих ( рис.2) або при улаштуванні відгалужень ( рис.3).

Рис. 2 Подовження газопроводу

1- діючий газопровід; 2- приєднувальний газопровід; 3- зварний стик

Рис. 3 Улаштування відгалужень

1- діючий газопровід; 2- приєднувальний газопровід

На практиці застосовують такі способи приєднання:

--- до газопроводів низького тиску без зниження тиску;

--- до газопроводів середнього і високого тиску після зниження тиску;

--- до газопроводів середнього і високого тиску без зниження тиску;

--- після відключення діючого газопроводу і повного визволення його від газу.

При звичайних умовах газопроводи низького тиску приєднують по першому способу. Якщо тиск перевищує 150 даПа, тойого знижують, зменшуючи вихідний тиск на найблизчих регуляторах.Газопостачання споживачів при цьому звичайно не припиняється, але декілька погіршується.

Однак, якщо ураховувати, що ці роботи, як правило, виконуються в період від 10 до 16 годин, то можна вважати, що приєднання до газопроводів низького тиску проводиться без порушення нормального газопостачання побутових споживачів. При складних приєднаннях, пов¢язаних з заміною окремих вузлів чи при переключеннях газопроводів, використовують місцеве виключення за допомогою гумових камер ( рис.4)

Рис. 4 Місцеве відключення газу за допомогою гумових камер

1-діючий газопровід; 2- гумова камера; 3- приєднувальний газопровід (від-галуження);

4- отвори в діючому газопроводі для вводу камер; 5- рідинний манометр.

Місцеве виключення газопроводу полягає в тому, що на відстані 0,75-1 м від місця приєднання в газопроводі свердлять чи прорізають отвори. В ці отвори вставляють в скрученому вигляді гумові або з непроникливої матерії камери типу футбольних. Камери наповняють газом / інертним / або водою, внаслідок чого припиняється прохід газу по газопроводу.

Приєднання до газопроводів середнього і високого тиску при зниженні тиску виконують так саме, як до газопроводів низького тиску. Зниження тиску досягають закриттям найближчих до місця врізки засувок, які відключають ділянку газопроводу від діючих мереж. Газ з відключеної ділянки газопроводу скидають в атмосферу через спеціальні скидні свічи / трубки /. При досягненні тиску 60-80 даПа приступають до приєднання. Однак, у місця приєднання треба безперервно слідкувати за тиском, так як засувка не завжди забезпечує повне перекриття газопроводу.

Зниження тиску при приєднанні порушує газопостачання значної кількості споживачів. Щоб уникнути цього, іноді роботи виконують в нічний час. Але в цьому випадку значно погіршуються умови виробництва робіт з точки зору техніки безпеки. До того ж, відсутність / чи незначного / газорозбору не завжди дозволяє скинути газ на відключеній ділянці газопроводу і забезпечити необхідний тиск. В останній час знаходять широке використання спеціальні пристосування,які дозволяють виконувати врізку в газопроводи середнього і високого тиску без їх відключення.

Якщо роботи під тиском газу виконувати не можна, газопровід приєднують після його відключення і повного визволення від газу. Прикладом подібних випадків можуть бути роботи по приєднанню,які проводяться в приміщеннях, які не можна добре провітрювати, в колекторах, а також поблизу працюючих котлів, тощо. Слід відмітити, що до такого способу виробництва робіт слід прибігати в виняткових випадках, так як визволення газопроводу від газу і послідуючий пуск в відключені газопроводи і прилади є дуже складною і газонебезпечною роботою.

2.Існує два основних типи вузлів приєднання до сталевих газопроводів: телескопічний ( рис.5) і тавровий ( рис.6).

Рис.5 Телескопічний вузол приєднання

1- діючий газопровід; 2- приєднувальний газопровід ( відгалуження; 3- патрубок; 4- муфта.

Телескопічні вузли приєднання до газопроводів Æ 300 мм при тиску

120 даПа здійснюють без зниження тиску.

Телескопічний вузол приєднання виконують наступним способом:

- на кінець приєднувального газопроводу надівають муфту з куска труби більшого діаметра;

- магістраль в місці приєднання звільняють від ізоляції;

- до магістрального газопроводу приварюють патрубок довжиною 150-200мм;

- обрізають заглушку на кінці приєднувального газопроводу, а кінці труби розвальцьовують;

- через патрубок газовим полум¢ям вирізають вікно в діючому газопроводі.

Попередньо до цієї стінки приварюють металевий стержень для витягування стінки труби;

- після охолоджування труби за допомогою стержня витягають стінку труби;

- в патрубок негайно затягують муфту, щіль між кінцями муфти і патрубка заповнюють азбестовим шнуром;

- нагрівають і підвальцовують кінці муфти та патрубка і заварюють;

- місця з¢єднань звільнюють від шлаку і перевіряють на щільність мильною емульсією. Після цього вузол ізолюють.

Таврове приєднання найбільш доцільно і безпечно виконувати при зниженні тиску до 40-60 даПа.

Порядок виконання вузла:

- до звільненого від ізоляції магістрального газопроводу і кінцю приєднувального підганяють з¢єднувальний патрубок;

- у з¢єднувальному патрубку вирізають частину стінки / козирок /;

- патрубок / без козирка / вставляють між магістраллю і приєднувальним газопроводом і заварюють;

- до стінки діючого газопроводу приварюють стержень;

- через отвір в з¢єднувальному патрубку вставляють заглушку;

- по внутрішньому діаметру з¢єднувального патрубка вирізають стінку труби діючого газопроводу;

- після охолоджування із приєднувального газопроводу витягують заглушку і вирізану стінку труби й негайно встановлюють козирок;

- козирок заварюють і місце зварки звільнюють від окалини;

- місце з¢єднання перевіряють на щільність і вузол ізолюють.

Рис.6 Тавровий вузол приєднання

1- діючий газопровід; 2- приєднувальний газопровід ( відгалуження); 3- патрубок;

4- козирок; 5- заглушка; 6- стержень; 7- зварний стик; 8-стінка діючого газопроводу.

3. Цей тип з'єднання зустрічається при продовженні діючого газопроводу чи при прокладці газопроводу в декілька черг, коли новий газопровід підключають до газової магістралі послідовно, окремими ділянками. Існує два типи з'єднань кінців труб ,коли один або обидва з них заповнені газом:

- з'єднання за допомогою вварки котушки;

- з'єднання за допомогою насувної муфти.

З'єднання газопроводів за допомогою вварки котушки є найбільш надійним і виконується так:

- знижують тиск в діючому газопроводі і внутрішню порожнину цього газопроводу перекривають гумовою камерою через вирізане вікно;

-з кінців з'єднувальних газопроводів зрізають заглушки і на кінцях роблять фаски;

Рис.7 З'єднання за допомогою вварки котушки

1- газопроводи, що з^,єднуються; 2- зварний стик; 3- котушка.

- вирізають і підганяють котушку;

- котушку спочатку прихвачують, а потім заварюють;

- усувають відключаючий пристрій / камеру / , заварюють вікно, вузол перевіряють на щільність і ізолюють.

Необхідно відмітити, що підгонка котушки , особливо на газо-проводах великих діаметрів, дуже складна і трудоємка.

До того ж всі з'єднання можна виконувати тільки при відключеному газопроводі. Виконання таких робіт можна доручити тільки висококваліфікованому зварнику. Частіш зварку котушок використовують на далеких магістральних газопроводах. В міському газопостачанні з'єднання кінців труб діючих газопроводів звичайно здійснюють за допомогою насувної муфти. Це з'єднання є більш простим і може виконуватися під тиском газу до 100 даПа.

Послідовність операцій при цьому така:

--- на попередньо відцентровані кінці з'єднювальних труб надівають муфту відрізок труби більшого діаметра /. Довжину її беруть на 15-20 см більш, чим розрив між трубами. Муфту надівають на трубу в процесі будівництва;

Рис. 8 З'єднання за допомогою насувної муфти

1- газопроводи, що з^,єднаються; 2- зварний стик; 3- муфта; 4- азбестове ущільнення.

- з кінців сполучаємих труб зрізають заглушки / спочатку це роблять на приєднувальному газопроводі /. На діючому зрізану заглушку залишають на перемичці до повного охолодження, а щілину замазують глиною;

- швидко усувають заглушку з діючого газопроводу і на кінці труб насувають муфту;

- щілину між кінцями труб заповнюють азбестовим шнуром;

- попередньо нагріті кінці муфти підвальцовують і заварюють;

- вузол з'єднання перевіряють на щільність і ізолюють.

Міцність такого вузла менш, чим при вварці котушки , так як поперечні шви працюють на зріз, а не на розтяг. Однак слід відмітити, що в міському господарстві на газопровід діють малі напруження, які бувають від тиску газу і випадків пошкоджень таких зварних вузлів не відмічалося. Найбільш просто виконувати з'єднання кінців труб при зниженому до 40 даПа тиску.

На газопроводах високого і середнього тиску при виконанні приєднань і ремонтних робіт тиск газу знижують за допомогою засувок або кранів. Для цього на час виробництва робіт засувки / крани / закривають. Однак це порушує газопостачання споживачів, які приєднані до відключаємої ділянки газопроводу. Тому всі роботи по ремонту і виробництву приєднань необхідно виконувати в максимально короткі терміни. На тупикових газопроводах для зниження тиску достатньо прикрити чи закрити одну засувку , яка розташована перед / по ходу газу / місцем виробництва робіт. На кільцевих мережах, щоб припинити до місця приєднання постачання газу з усіх напрямків, закривають декілька засувок.

В любому випадку у місця виробництва робіт встановлюють манометр, по якому контролюють величину тиску.

На газопроводах низького, а також високого і середнього тиску після зниження тиску за допомогою засувок, для улаштування складних приєднань і виробництва ремонтних робіт здійснюють місцеве відключення газопроводу за

допомогою гумових камер, глиняних тампонів,перемичок з цегли на глині, а також спеціальних пристроїв. Місцеве виключення газопроводу заключається в тому, що на відстані 0,75-1 м від місця приєднання в газопроводі свердлять чи прорізають отвори. В ці отвори вставляють в скрученому вигляді гумові або з непроникливої матерії камери типу футбольних. Камери наповняють газом / інертним / або водою, внаслідок чого припиняється прохід газу по газопроводу.

Якщо по газопроводу не можна повністю припинити подачу газу, то додатково встановлюють обхідний газопровід / байпас /.

При виключенні газопроводу глиняними тампонами або перемичками з цегли в газопроводі вирізають отвори / вікна / великих розмірів, через які в трубі викладають стінки з цегли або порожнину труби забивають глиною / в мішку /. По закінченню приєднання глину і цеглу виймають, а на отвори встановлюють накладки і заварюють.

Для газопроводів високого тиску і невеликих діаметрів / до 2" / труб можна рекомендувати спосіб виключення, який взятий з американської прак-тики:

- в місці виключення на газопроводі встановлюють і приварюють спеціальний фітинг, який складається з двох частин;

- на фітинг встановлюють засувку, до якої потім приєднують свердлильний апарат, за допомогою якого здійснюють свердління через стінки на увесь діаметр діючого газопроводу;

- свердло виймають, закривають засувку і знімають апарат;

- до штанги свердлильного апарату приєднують спеціальний стопор, засувку відкривають і при подачі штанги стопор входить в висвердлений прохід, щільно його закупорюючи.

По закінченню робіт стопор знімають, а верхню частину фітингу закручують різьбовою заглушкою / пробкою /.

4. Виключення транзитних ділянок газопроводів високого і середнього тиску з великою витратою газу, які постачають велику кількість споживачів, передбачає або значне скорочування подачі газу споживачам ,або повне його припинення, якщо даний район мережі газопроводу не має достатнього резерву пропускної здібності і можливості маневрування потоками газу. Слід також враховувати, що поновлення подачи газу споживачам після перерви потребує великих витрат на пускові роботи. Часто аварії виникають в час пуску газу, особливо, якщо ця операція приймає для споживачів масовий характер і виконується в стислі строки.

Для підключення відгалужень до діючих газопроводів високого і середнього тиску застосовується метод з використанням засувки. Цим методом приєднюють відгалуження з діаметром умовного проходу 50 мм і більш.

Пристрій для приєднання через засувку складається з:

- корпуса;

- штанги з фрезою;

- ручного приводу.

Послідовність приєднання така:

- до діючого газопроводу приварюють фланцевий патрубок;

- на патрубок встановлюють засувку;

- до засувки прикріплюють пристрій з ручним приводом;

- потім засувку відкривають і через неї шляхом обертання вирізають стінку труби фрезою;

- по закінченню вирізки отвору штангу з фрезою відводять в камеру і засувку закривають;

- знімають пристрій і до засувки приєднюють відгалуження на фланці.

Питання для самоконтролю

1. Привести величину тиску газу, який вважається допустимим відповідно до вимог Правил безпеки, для приєднання нових побудованих газопроводів до діючих.

2. Привести величину тиску газу в діючому газопроводі, при якому найбезпечніше виконувати врізку .

3. Привести вузли приєднання відгалужень, які використовуються при врізках зі зниженням тиску газу.

4. Привести критерії для вибору вузлів таврового або телескопічного.

1. Назвати два вузли приєднання до діючого газопроводу при його подовженні.

2. Привести порядок виконання приєднання встик за допомогою вварки котушки.

3. Привести порядок виконання приєднання встик за допомогою насувної муфти.

4. Надати недоліки і достоїнства приєднання за допомогою вварки котушки і насувної муфти.

5. Привести метод приєднання за допомогою засувки.

6. Пояснити, чому пристрій для приєднання за допомогою засувки можна використовувати при діаметрі приєднувального газопроводу 50 мм і більш.

Література.

1. Гордюхин А.И.Эксплуатация газового хозяйства. – М.: Стройиздат , 1983, с.40-47, 52-54

2. Фастов Л.М., Ширяев В.В. Ремонтные работы на городских газопроводах. -Л.: Недра , 1989, с.89-103

3. Ошовский В.Д., Кулага И.И. Справочник слесаря газового хозяйства.-

с. 10

ЛЕКЦІЯ № 4

ЗМ Експлуатація зовнішніх газопроводів

П л а н

1. Технічна документація при виробництві робіт з приєднання газопроводів

Приєднання змонтованих газопроводів до діючих мереж здійснюють спеціалізовані організації або спеціально підготовлені бригади газового господарства.

Роботи по приєднанню відносяться до найбільш відповідальних газонебезпечних робіт і їх слід виконувати з точним дотриманням правил і інструкцій.

Основним технічним документом по приєднанню враховується технологічна карта на врізку. Вона включає :

- Схему приєднання;

- Технологічну послідовність виконання відповідного вузла приєднання;

- Перелік матеріалів і інвентарю для виконання даного вузла;

- Основні міри безпеки, яких необхідно дотримуватися при врізці.

Нові газопроводи приєднують до діючих з дозволу, який видається експлуатаційною організацією газового господарства, на підставі акту приймання газопроводу в експлуатацію.

До дозволу обов^,язково прикладається виконавчий план або схема приєднувального газопроводу з указанням відгалужень від основного газопроводу і арматури / кранів, засувок, контрольних трубок і провідників та інш. / Ця схема необхідна майстру, який очолює роботи з приєднання для орієнтації на місцевості, тобто для перевірки стану запірної арматури, кінців газопроводу, а також для продувки газопроводу після врізки ( рис.9)

Рис.9 Схема приєднання газопроводу ( відгалуження)

1- засувка; 2- діючий газопровід; 3- контрольний провідник; 4- місце врізки;

5- місце встановлення манометру для контролю за тиском; 6- раніш газифікований об^,єкт; 7- відгалуження; 8- контрольна трубка; 9- об^,єкт, що газифікується.

Технологічна послідовність виконання вузла приєднання супроводжується ескізами послідовності, щоб зварювальник і слюсар чітко і швидко виконували роботи, тому що врізка „ під газом” дуже небезпечна при тиску в газопроводі більш 1 КПа.

Таблиця 3. Технологічна послідовність виконання вузла приєднання

Перелік необхідних матеріалів і інвентарю складається згідно з типовим переліком, тобто необхідно вибирати те, що потрібно для виконання саме того вузла приєднання , який вибраний для даних умов.

Типовий перелік

інвентарю і матеріалів, що необхідні при врізці « під газом»

Дотримання мір безпеки при приєднанні є одною з важливих умов попередження нещасних випадків. При приєднанні повинні дотримуватися міри безпеки при виробництві газозварювальних робіт і електрозварювальних, а також виконання робіт в газовому колодязі та інш.

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Аварійно-рятувальні служби
3. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
4. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
5. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
6. Б- не збуджена ділянка мембрани , на яку діють електричні струми збудженої ділянки. Стрілками показано напрям струмів, кружечками – дійсне переміщення іонів.
7. Варіанти організації служби контролінгу
8. Взаємодія органів ДКСУ та органів Державної податкової служби України
9. Види організаційних структур служби маркетингу.
10. Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
11. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку. Документи, що посвідчують права на земельні ділянки.
12. Внутрішня структура служби управління персоналом

Переглядів: 574