МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ТЕМА 10Висновки Будучи процесом опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності, мислення має складну структуру, до якої входять розумові операції, форми, види та засоби мислення. Як у теоретичному, так і в практичному плані мислення, визріває з проблемної ситуації і полягає у вирішенні проблемних задач. Мислення тісно пов’язано з уявою, яка є підґрунтям творчої діяльності людини. Вивчення психології має велике значення для розвитку критичного та творчого мислення, відіграє значну роль у формуванні нового економічного мислення майбутніх фахівців. Список рекомендованої літератури 1. Бондарчук О. І., Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки. Курс лекцій. – К., 1999. 2. Гамезо М. В., Домашенко Н. А. Атлас по психологии. – М., 1996. 3. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів, 2001. 4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001. 5. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2000. 6. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – К., 2000. 7. Немов Р. С. Психология: Учебное пособие для студентов высш. пед. учебн. завед. В 3-х кн.. Кн. 1. Общие основы психологии. – М., 2000. 8. Петровский А. В. Введение в психологию. – М., 1995. 9. Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофімова. – К., 1999. 10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., 2000 (Серия «Мастера психологии»).
Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів Підготуйтесь до співбесіди за темами: 1. Поняття про мислення та його значення. 2. Психологічні теорії мислення. 3. Психологічний аналіз розв’язання розумової задачі. 4. Засоби активізації мислення. 5. Психологія технічного мислення. 6. Уява в пізнавальній і практичній діяльності людини. 7. Характеристика художньої творчості. 8. Уява та творчість. 9. Психологія творчого мислення. 10. Евристичні методи у структурі рішень. 11. Особливості пам’яті та мислення молодших школярів. 12. Особливості пам’яті та мислення в юнацькому віці. 13. Фантазія та реальність. 14. Роль фантазії в розвитку особистості. Поміркуйте ! 1. Поясніть, чим мислення відрізняється від процесів чуттєвого пізнання. 2. Чому мислення має суспільну природу? 3. Чому фантазія краще розвинута у дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях? 4. Проілюструйте роль уяви у творчій діяльності людини. Ключові поняття теми Мислення, асоціації, міркування, розуміння, поняття, судження, умовивід, аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, абстрагування, конкретизація, індукція, дедукція, проблемна ситуація, проблемна задача, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення, уява, пасивна уява, активна уява, відтворювальна уява, творча уява, типізація, гіперболізація, схематизація, аглютинація, мовлення. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ План
1. Роль емоцій у діяльності людини. 2. Форми прояву емоційних переживань. 3.. Різновиди почуттів. 4. Теорії емоцій. 5. Вольова сфера особистості. 1. Роль емоцій у діяльності людини
Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, сором. Такі переживання виражаються у формі емоцій чи почуттів. Емоції (почуття)– це психічні процеси, які відбуваються у формі переживань і відображують особисту значимість і оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій щодо життєдіяльності людини. Головна ознака емоцій – суб’єктивність. Умовно емоційні процеси поділяють на емоції та почуття. Емоціям властива полярність. Відповідно до цього виділяють протилежні базові емоції: 2. Форми прояву емоційних переживань
Різновиди емоцій за впливом на діяльність: 1. Стенічні – посилюють активність, спонукають до діяльності. 2. Астенічні – пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують. 1. Афект – короткочасне збудження, що характеризується значними змінами свідомості, порушеннями контролю за поведінкою 2. Власне емоції –на відміну від афекту більш тривалі і являють собою реакцію як наподії, що відбуваються в даний час, так і на можливі події чи на такі, що згадуються 3. Настрій – тривале переживання певних емоцій, що забарвлює поведінку людини. Особливу форму емоційних переживань складають фрустрація,пристрасть,стрес 3. Фрустрація – емоційне переживання ознакою якого є дезорієнтація свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи. 4. Пристрасть – сильне, стійке переживання, яке захоплює людину і виявляється в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, в зосередженні їх на одній меті. 5. Стрес – емоційний стан людини, який виникає при напруженні, як неспецифічна реакція організму на ситуацію, що потребує перебудови діяльності організму. Стресорами можуть бути як приємні, так і неприємні події, психічні і фізичні подразники. Динаміка стресу
Поведінка людини в стресових ситуаціях залежить від особистісних якостей: уміння швидко оцінювати обстановку, вольової зібраності, рішучості, досвіду поведінки в подібних випадках. Почуття – це вищий рівень розвитку емоцій, що характеризує стійке переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ, які мають мотиваційну, спрямувальну значущість.
3. Різновиди почуттів 1. Моральні – переживання людиною її ставлення до інших людей і до суспільства в цілому. 2. Інтелектуальні – виражають відносини особистості до процесу пізнання. 3. Естетичні – відчуття красі, що виявляється у сприйнятті творів мистецтва, явищ дійсності. 4. Праксичні – переживання людиною її ставлення до трудової, навчальної та інших видів діяльності.
4. Теорії емоцій 5. Вольова сфера особистості
Творче життя і діяльність людей, вирішення практичних завдань у галузі економіки, науки, техніки вимагають від людини великої активності й напруги фізичних і духовних сил. Для здійснення задуманого кожен повинен мати необхідні вольові якості. Воля – це процес свідомої організації і саморегуляції людиною своєї діяльності й поведінки, спрямований на подолання труднощів при досягненні поставлених цілей.
Вольова дія є усвідомленою, їй властива складна психологічна структура:
Фази вольової дії
Способи здійснення вольових дій у різних людей індивідуальні. У поведінці вони перетворюються на характерні вольові якості особистості.
Проблема свободи волі в теорії вирішується двома протилежними течіями: індетермінізмом і детермінізмом. Індетермінізм – воля людини, її дії повністю вільні, нічим не зумовлені й не обмежені. Детермінізм – закони розвитку природи й суспільства позбавляють індивіда можливості самостійно визначити свої дії та вчинки.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|