• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом

У результаті ураження людини електричним струмом виникають такі основні чинники ураження:

1) величина струму, який проходить через її тіло – основний чинник. Ступінь негативної дії струму на організм людини збільшується зі збільшенням сили струму.

2) тривалістю проходження струму;

3) частота і рід струму;

4) шлях струму;

5) індивідуальні властивості людини;

6) увага людини.

1. Величина струму.Яким же чином зміню­ється небезпека дії струму на людину залежно від його значення? Будемо вважати, що струм через людину проходить найбільш типовими шляхами, а саме – від руки до руки або від руки до ніг. За силою та можливим ураженням людини струми поділяються на відчутний, невідпускаючий, фібриляційний.

а) відчутний струм – це електричний струм, який викликає при проходжені через організм людини відчутні подразнення. Найменше значення цього струму назива­ється пороговим відчутним струмом. При змінному струмі порогове значення відчутного струму становить 0,5-1,5 мА (легке пощипування, свербіння шкіри). При постійному струмі порогове значення відчутного струму дорі­внює 5-7 мА, відбувається відчутне нагрівання шкіри людини, яка торкнулась струмоведучої частини.

Безпечні струми, які тривалий час можуть проходити через людину і не зашкодити їй, становлять 50-75 мкА при 50 Гц і 100-125 мкА при постійному струмі. При збільшенні струму настає момент, коли людина не може самостійно відірватися від струмоведучих частин.

б) невідпускаючий струм – це електричний струм, який при прохо­дженні через людину викликає судомні скорочення м'язів рук, що затискають провідник, які подолати людина не може. Найменше значення його - по-роговий невідпускаючий струм.

Порогове значення невідпускаючого струму можна умовно назвати безпечним для людини, оскільки він не викликає негай­ного її ураження. Однак при тривалому проходженні сила стру­му зростає внаслідок зменшення опору тіла, в результаті чого посилюється біль, можуть виникнути серйозні порушення роботи легень і серця, а в деяких випадках настає смерть.

Порогове значення невідпускаючого змінного струму стано­вить 10-15 мА.

Невідпускаючих струмів при постійному струмі немає, тому що людина може при будь-яких значеннях струму самостійно розціпити руку, в якій затиснуто провідник, і таким чином відірватися від струмоведучої частини. Але в момент відриву ви­никають больові скорочення м'язів, аналогічні за характером больовими відчуттями, які спостерігаються при такому ж зна­ченні змінного струму (50 Гц). Найбільший постійний струм, при якому людина ще в змозі витримати біль, що виникає в момент відриву рук від електродів, складає 50-80 мА.

в) фібриляційний стру – це електричний струм, який викликає при проходженні через організм людини фібриляцію серця, назива­ється. Найменше його значення називається пороговим фібриляційним струмом.

При змінному струмі середнє порогове значення фібриляційного струму складає 100 мА. При постійному струмі середнє порогове значення фібриляційного струму досягає 300 мА.

Якщо час проходження фібриляційного струму перевищує 1 с, як правило, настає смерть.

Струм, більший 5 А - як змінний так і постійний, - викликає негайну зупинку серця, минуючи стан фібриляції.

2. Тривалість проходження струму.Чим біль­ша тривалість, тим більша ймовірність важкого або смертельного наслідку.

Така залежність пояснюється тим, що зі збільшенням часу дії струму на живу тканину:

1) підвищується його значення (підвищення значення струму зі збільшенням часу його дії пояснюється зменшенням опору тіла людини);

2) накопичуються наслідки дії струму на організм (наслідки дії струму на організм виражаються в порушенні функцій центра­льної нервової системи, зміні складу крові, місцевому руйну­ванні тканин організму під дією тепла, що виділяється, пору­шенні роботи серця і легень);

3) підвищується ймовірність збігу моменту проходження струму через серце з уразливою фазою Т серцевого циклу (кардіоциклу). Кожний цикл серцевої діяльності складається з двох періодів:

а) першого, який називається діастолою, коли шлуночки серця, зна­ходячись у розслабленому стані, заповнюються кров'ю;

б) другого - систоли, коли серце, скорочуючись, виштовхує кров в артеріальні судини.

Серце скорочується 60-80 разів на хвилину, тому тривалість повного циклу можна прийняти за 1 с

В кожному циклі впродовж 0,15-0,2 с серце є найбільш чут­ливим до струму. Цей проміжок часу називається фазою Т (період, коли закінчується скорочення шлуночків і вони переходять у розслаблений стан). Якщо час дії струму не збігається з фазою Т, великі струми не викликають фібриляції.

При тривалій дії струму, яка дорівнює тривалості кардіоциклу, струм проходить через серце також і впродовж фази Т, і за деякого значення струму виникає фібриляція серця. Імовірність ураження при цьому найбільша. Якщо час дії струму менше тривалості кардіоциклу принаймі на 0,2 с, то ймовірність збігу моменту проходження струму з фазою Т, а відповідно, й небезпе­ка ураження, значно зменшується.

Імовірність виникнення фібриляції серця, тобто небезпека сме­ртельного ураження, залежить не лише від значення сили стру­му, але й від того, з якою фазою серцевого циклу збігається період проходження струму через область серця.

3. Шлях струму.Якщо на шляху струму опи­няються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження дуже велика, оскільки струм діє безпосе­редньо на ці органи. Якщо ж струм проходить іншими шляха­ми, то дія його на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою. При цьому небезпека важко­го ураження хоча й зберігається, але ймовірність її різко зменшу­ється. Крім цього, оскільки шлях струму визначається місцем прикладання струмоведучих частин (електродів) до тіла по­терпілого, його вплив на результат ураження зумовлюється ще й різним опором шкіри на різних ділянках шкіри.

Можливих шляхів струму в тілі людини багато, на практиці зустрічається 15 петель.

Найбільш поширеними є петля «рука - рука» (40% випадків), «права рука – ноги» (20% випадків).

Найбільш небезпечні петлі «голова - руки» і «голова - ноги», тоді струм може проходити через головний і спинний мозок. Ці петлі на практиці виникають не часто. Дуже небезпечним є шлях «права рука – ноги».

Найменш небезпечний шлях «нога – нога», який називається, нижньою петлею і виникає при дії на людину напруги кроку.

4. Частота і рід струму.Оскільки опір тіла людини має ємнісну складову, збільшення частоти при­кладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла і збільшенням струму, який проходить через людину. Тому логічно було б очікувати, що збільшення частоти при­зведе до підвищення цієї небезпеки. А насправді це справедливо лише для частоти в діапазоні 0-50 Гц, подальше підвищення частоти, незважаючи на збільшення сили струму, супроводжується зниженням небезпеки ураження, яка повністю щезає при час­тоті 450-500 кГц (не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легень). Але ці струми зберігають небезпеку опіків.

Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший змінного з частотою 50 Гц. Порівняння небезпеки постійного і змінного струмів справедливе лише для напруги до 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим від змінного з частотою 50 Гц.

5. Індивідуальні властивості людини.Здорові фізично міцні люди легше переносять електричні удари ніж хворі і слабкі. Підвищену сприйнятність до електричного струму мають люди із захворюваннями шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легень, з нервовими хворобами. На­пруження фізичне та емоційне зменшує небезпеку ураження лю­дини електричним струмом.

6. Увага людини.Чинник уваги підвищує опір тіла людини. 85% випадків ураження електричним струмом трапляються при відсутності чинника уваги.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
4. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
5. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
9. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
10. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
11. Акустичні поля людини
12. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.

Переглядів: 3674