• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Електричний опір людини

Тіло людини є провідником електричного струму. Проте провідність живої тканини, на відміну від звичайних провідників, обумовлена не тільки її фізичними властивостями, але й дуже складними біологічними процесами, які властиві тільки живій матерії.

У результаті опір тіла людини є змінною величиною, який має нелінійну залежність від багатьох чинників: стану шкіри, параметрів електричного кола, фізіологічних чинників, стану на­вколишнього середовища.

Більшість тканин тіла людини містять значну кількість во­логи (до 65% маси), тому живу тканину можна розглядати як електроліт, тобто розчин, який розкладається хімічно при прохо­дженні по ньому електричного струму, тобто тканина має іонну провідність, перенесення електричних розрядів у якій здійснюється зарядженими атомами або групами атомів-іонів.

Електричний опір різних тканин тіла людини неоднаковий:

1) відносно великий опір мають: шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля і хрящі мають;

2) малий опір мають: м'язова тканина, кров, лімфа і особливо спинний і головний мозок.

Електричний опір тіла людини залежить від таких чинників:

1) стан шкіри:

§ пошкодження рогового шару (порізи, подряпини) можуть змен­шити електричний опір людини до значення опору його внутрішніх тканин - 500-700 Ом, що безумовно збільшує небез­пеку ураження людини струмом;

§ зволоження шкіри знижує її електричний опір навіть в тому випадку, коли волога має великий питомий опір;

§ потовиділення також зменшує електричний опір людини;

§ забруднення шкіри різними речовинами, а особливо тими, що добре проводять струм (металевий або вугільний пил, окалина) зменшує електричний опір людини;

2) параметри електричного кола:

§ місце прикладання електродів і їх площа, тому що на різних ділянках тіла електричний опір шкіри неоднаковий і залежить від товщини верхнього шару. Найменший опір має шкіра об­личчя, шиї, зап'ястків, особливо з внутрішнього боку, під пахва­ми, з верхнього боку кистей рук;

§ збільшення струму, який проходить через тіло людини, супро­воджується посиленням місцевого нагріву шкіри, що призво­дить до розширення судин, а звідси і до посиленого постачання ділянки кров'ю та підвищеного потовиділення і, відповідно, до зменшення електричного опору тіла;

§ підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, викликає зменшення в десятки разів його повного опору. Зменшення опору тіла людини зі збільшенням прикладеної напруги відбувається внаслідок зме­ншення електричного опору шкіри і пояснюється впливом кількох чинників, у тому числі збільшенням струму, який про­ходить через шкіру, і пробоєм рогового шару шкіри під впли­вом прикладеної напруги;

§ вид і частота струму: тіло людини має більший електричний опір до постійного струму, ніж до змінного будь-якої частоти. Із збільшенням частоти повний електричний опір тіла зменшу­ється;

§ площа електродів: чим більшою є площа прикладених елек­тродів, тим менший електричний опір тіла людини;

§ час проходження струму: електричний опір тіла падає із збільшенням часу внаслідок посилення кровопостачання ділянок шкіри під електродами і збільшення потовиділення;

3) фізіологічний стан і стан навколишнього середовища:

§ стать і вік: у жінок електричний опір тіла менший, ніж у чо­ловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей мен­ший, ніж у старших людей;

§ фізичні подразники: звукові та світлові подразники зменшу­ють електричний опір людини;

§ підвищення температури навколишнього середовища до 30-45 °С або теплове опромінення зменшує електричний опір людини.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
3. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Акустичні поля людини
8. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
9. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
10. Аналізатори людини та їхні властивості.
11. Аналізатори людини та їхні властивості.
12. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Переглядів: 7342