Електричний опір людини

Тіло людини є провідником електричного струму. Проте провідність живої тканини, на відміну від звичайних провідників, обумовлена не тільки її фізичними властивостями, але й дуже складними біологічними процесами, які властиві тільки живій матерії.

У результаті опір тіла людини є змінною величиною, який має нелінійну залежність від багатьох чинників: стану шкіри, параметрів електричного кола, фізіологічних чинників, стану навколишнього середовища.

Більшість тканин тіла людини містять значну кількість вологи (до 65% маси), тому живу тканину можна розглядати як електроліт, тобто розчин, який розкладається хімічно при проходженні по ньому електричного струму, тобто тканина має іонну провідність, перенесення електричних розрядів у якій здійснюється зарядженими атомами або групами атомів-іонів.

Електричний опір різних тканин тіла людини неоднаковий:

1) відносно великий опір мають: шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля і хрящі мають;

2) малий опір мають: м'язова тканина, кров, лімфа і особливо спинний і головний мозок.

Електричний опір тіла людини залежить від таких чинників:

1) стан шкіри:

§ пошкодження рогового шару (порізи, подряпини) можуть зменшити електричний опір людини до значення опору його внутрішніх тканин - 500-700 Ом, що безумовно збільшує небезпеку ураження людини струмом;

§ зволоження шкіри знижує її електричний опір навіть в тому випадку, коли волога має великий питомий опір;

§ потовиділення також зменшує електричний опір людини;

§ забруднення шкіри різними речовинами, а особливо тими, що добре проводять струм (металевий або вугільний пил, окалина) зменшує електричний опір людини;

2) параметри електричного кола:

§ місце прикладання електродів і їх площа, тому що на різних ділянках тіла електричний опір шкіри неоднаковий і залежить від товщини верхнього шару. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, зап'ястків, особливо з внутрішнього боку, під пахвами, з верхнього боку кистей рук;

§ збільшення струму, який проходить через тіло людини, супроводжується посиленням місцевого нагріву шкіри, що призводить до розширення судин, а звідси і до посиленого постачання ділянки кров'ю та підвищеного потовиділення і, відповідно, до зменшення електричного опору тіла;

§ підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, викликає зменшення в десятки разів його повного опору. Зменшення опору тіла людини зі збільшенням прикладеної напруги відбувається внаслідок зменшення електричного опору шкіри і пояснюється впливом кількох чинників, у тому числі збільшенням струму, який проходить через шкіру, і пробоєм рогового шару шкіри під впливом прикладеної напруги;

§ вид і частота струму: тіло людини має більший електричний опір до постійного струму, ніж до змінного будь-якої частоти. Із збільшенням частоти повний електричний опір тіла зменшується;

§ площа електродів: чим більшою є площа прикладених електродів, тим менший електричний опір тіла людини;

§ час проходження струму: електричний опір тіла падає із збільшенням часу внаслідок посилення кровопостачання ділянок шкіри під електродами і збільшення потовиділення;

3) фізіологічний стан і стан навколишнього середовища:

§ стать і вік: у жінок електричний опір тіла менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у старших людей;

§ фізичні подразники: звукові та світлові подразники зменшують електричний опір людини;

§ підвищення температури навколишнього середовища до 30-45 °С або теплове опромінення зменшує електричний опір людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види ураження людини електричним струмом	\|	Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.