Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Психоаналіз.

Розроблену З. Фрейдом психоаналітичну теорію особистості, досить популярну в країнах Заходу, використовують для опису внутрішніх психологічних властивостей індивіда, в першу чергу його потреб і мотивів. Самосвідомість людини З. Фрейд порівнював з вершиною айсберга. Він вважав, що лише незначна частина того, що насправді відбувається в душі людини і характеризує його як особистість, актуально їм усвідомлюється. Тільки невелику частину своїх вчинків людина в змозі правильно зрозуміти і пояснити. Основна ж частина його досвіду і особистості знаходиться поза сферою свідомості, і тільки спеціальні процедури, розроблені в психоаналізі, дозволяють проникнути в неї.

Структура особистості, по Фрейду, має три складові: «ВОНО», «Я», «зверх-Я». «ВОНО» - це власне несвідоме, що включає глибинні потяга, мотиви і потреби. «Я» - свідомість, а «зверх-Я» представлено як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях. «ВОНО» діє у відповідності з так званим принципом задоволення. «Я» орієнтується на принцип реальності, а «Над-Я» керується ідеальними уявленнями - прийнятими в суспільстві ідеалами моралі і цінностями.

«Воно» є продуктом успадкованого людиною від тварин біологічного досвіду (теоретично самого Фрейда) або неусвідомлюваним результатом несприятливо сформованого індивідуального досвіду життя (в концепціях неофрейдистов). «Я» - це, як правило, самоусвідомлення людини, сприйняття і етика їм самим власної особистості і поведінки. «Над-Я» - це підсумок впливу суспільства на свідомість і підсвідомість людини, прийняття ним норм і цінностей суспільної моралі. Основні джерела формування «Над-Я» особистості - це батьки, вчителі, вихователі, інші люди, з якими дана людина розпочала тривале спілкування й особисті контакти протягом життя, а також твори літератури і мистецтва.

Система життєво важливих потреб людини, яка становить зміст «Воно», постійно вимагає задоволення і несвідомо спрямовує психічну активність людини, регулюючи її психічні процеси і стани. Неусвідомлювані потяги, що йдуть від «Воно», найчастіше знаходяться в стані конфлікту з тим, що міститься в «Над-Я», тобто соціальними і моральними оцінками поведінки; тому між «Воно» і «Над-Я» існують постійні і неминучі протиріччя. Вони вирішуються за допомогою «Я» - свідомості, яка, діючи відповідно до принципу реальності, прагне розумно примирити обидві конфліктуючі сторони таким чином, щоб потяги «Воно» були в максимальній мірі задоволені і при цьому не були порушені норми моралі.

Стан незадоволеності собою, тривожності і неспокою, які часто виникають у людини, є по Фрейду і концепціям неофрейдистов, суб'єктивним, емоційно забарвленим відображенням у свідомості людини боротьби «Воно» і «Над-Я», нерозв'язних або нерозв'язаних суперечностей між тим, що спонукає поведінку справі («Воно»), і тим, що їм мало б керувати «Над-Я».

Прагнучи позбутися цих неприємних емоційних станів, людина за допомогою «Я» виробляє в себе так звані захисні механізми.

Теорія особистості З. Фрейда і концепції неофрейдистов неодноразово піддавалися критиці. Вона стосувалася крайньої біологізації людини і ототожнення мотивів її соціального поводження з біологічними потребами тварин і приниження ролі свідомості в керуванні її діями. До цього слід додати і те, що теорія Фрейда по суті є умоглядною. Багато містяться в ній і в роботах неофрейдистов положень, незважаючи на те, що здаються цікавими і життєво правдивими, не можна вважати науково доведеними. Навряд чи допустимо, наприклад, будувати настільки широкі теоретичні узагальнення, які робив З. Фрейд, тільки на підставі клінічних спостережень за кількома пацієнтами.

Разом з тим не слід применшувати й дійсних заслуг З. Фрейда та неофрейдистов в розробці загальнопсихологічної теорії особистості. Вони, наприклад, стосуються проблеми несвідомого і захисних механізмів, їх ролі в детермінації поведінки.

 

 




Переглядів: 689

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
V. Виклад нового матеріалу | Аналітична психологія Юнга

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.