• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Матерія» — це філософська категорія, яка позначає об'єк­тивну реальність, що її відображує людина в своїх відчуттях, але від них не залежну.

Матеріяяк філософська категорія визначає найбільш суттєві властивості реального буття світу — пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвих ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше.

У категорії «матерія» безліч об'єктивної реальності зведена до визнання незалежності матерії від людських чуттів та здат­ності її бути відображеною ними. В цьому і полягає філософсь­ке розуміння матерії.;! Подолання натурфілософської традиції збільшою виразністю та гостротою ставить власне філософські проблеми, розв'язання яких поглиблює сенс категорії матерії.

Перша з них — це проблема невичерпності різноманітності матеріального світу історично обмеженими пізнавальними мож­ливостями людини. Деякі мислителі (агностики) песимістично тлумачать невичерпність світу , як непізнаваність його. Чи це справедливо? Хіба ж погано, що несподіванки буття невичерпні? Той факт, що кожен раз за межами нашого знання залишається непізнане, не є приводом для агностичної зневіри. Це скоріше стимул для подальших досліджень. Категорія матерії має прин­ципово відкритий характер, імпліцитно (неявно) немовби охоп­лює собою непізнане. Експериментальна неспростовність такого розуміння матерії в даному випадку не вада, а єдиний спосіб визнати за категорією діючу методологічну роль. Емпіричній критиці відкриті не окремі поняття, а філософські системи в ці­лому завдяки правомірності та евристичній (творчій, конструк­тивній) спроможності філософських засад науки.

Інша проблема, що поглиблює розуміння матерії, полягає в необхідності врахування неодмінної та сталої мінливості світу. Світ за своєю суттю знаходиться в постійному розвитку, а тому невпинно змінюється. Спіймати у пастки фраз мінливе буття та матерію як основу його анітрохи не легше, ніж детективам затримати злочинця, який змінює власну зовнішність. Чи охоп­лює категорія матерії цей бік буття?

Нарешті, третя проблема полягає в улаштуванні матерії, в її системно-структурній упорядженості. Той факт, що речі, які ото­чують нас, є матеріальними,— факт безперечний. Матеріальними є також властивості та

нерозривні, і рух без матерії так само неможливий, як і матерія без руху? Ні відношення речей. «Більше» — це відно­шення, об'єктивність та матеріальність якого полягає в тому, що «більше» просто не вміститься в «меншому». Але хіба ж «ста­ріше» не є матеріальним відношенням? Відношення «вартість» або «сім'я» хоч на перший погляд і здаються такими, що їх ут­ворила наша свідомість, але насправді вони створені нашим ма­теріальним життям і так само, як і будь-що матеріальне, не за­лежать від свідомості. Отже, об'єктивна реальність — не лише самі речі, а й їхні властивості та взаємовідношення.

Системність як фундаментальна властивість матерії визначає методологію сучасного наукового пізнання. Розрізняють такі структурні рівні матерії:неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем'я, народність, нація, клас, суспільство, людство).

Переглядів: 1010