Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Перед початком виконання курсової роботи студент має ознайомитись з основними вимогами щодо написання курсових робіт. Крім цього кожен етап виконання курсової роботи має узгоджуватись з науковим керівником.

Для раціонального використання часу при написані курсової роботи слід

дотримуватись такого практичного алгоритму:

• вибір теми;

• визначення об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження;

• підбір, аналіз джерел та літератури з теми:

• складання попереднього плану;

• встановлення фактів та їх узгодження;

• написання основного тексту роботи;

• оформлення списку використаних джерел та додатків;

• формулювання висновків і рекомендацій;

• написання вступу;

• підготовка до захисту курсової роботи.

У сучасній методології прийнято виділяти такі етапи наукового

дослідження:

1. Підготовчий етап.

2. Інформаційний етап.

3. Етап реконструкції.

4. Аналітичний етап.

5. Наративний етап.

Підготовчий етап розпочинається з вибору теми. Тему курсової роботи студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою переліку. Теми відповідають тематиці наукових досліджень кафедри. До остаточного затвердження тематики можливим є корегування теми відповідно до пропозицій студентів. Це дозволяє стимулювати творчій пошук та самостійність наукового дослідження. Після визначення теми дослідження має бути обґрунтовано дослідницьке завдання. Тобто визначено об’єкт та предмет дослідження, а також гіпотеза.

Об’єктом дослідження є предметне поле дослідження, частина об’єктивної реальності, що вивчається. Предмет дослідження — це те, що безпосередньо буде досліджене у роботі. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Мета передбачає те, що слід зробити в ході дослідження. Конкретизація мети дослідження відбувається шляхом окреслення конкретних завдань (від 3 до 5). Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними джерелами та літературою з теми курсової роботи.

Пошуки та вивчення літератури. Після визначення теми та дослідницького завдання розпочинається інформаційний етап дослідження. Робота над курсовою роботою розпочинається з відділу каталогів та залу періодики бібліотеки. Студенти РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» передусім мають орієнтуватися на каталог та читальні зали, фонди КРУ «Наукова універсальна бібліотека імені І. Я. Франка», Наукової бібліотеки «TAURICA» імені О. Х. Стевена Центрального музею Тавриди, Наукової бібліотеки Кримського філіалу Інституту археології НАН України, бібліотеки університету (м. Сімферополь).

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

При роботі з науковою літературою та документами студентам рекомендується робити нотатки або ксерокопії. Нотатки виконують на окремих картках або у зошиті, чи записникові. Картки дозволяють створити робочу картотеку, яку досить легко поповнювати і контролювати. Картки можна розташовувати або за алфавітом, або за основними питаннями, що розкривають зміст роботи. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам стандарту 7.1—84. Крім основних відомостей про видання на картках поміщають анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в

якій він зберігається. Складену з теми роботи картотеку (або охайно зроблені записи) необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або додати до неї.

Зібраний матеріал потребує сортування і критичної оцінки. Починаючи дослідження варто познайомитись з найновішою літературою з даної теми, за останні 3–5 років. Новіші праці, як правило, є повнішими і точнішими Крім того дослідження теми варто починати з узагальнюючих праць, які дозволять охопити

проблемне поле дослідження, а відповідно більш чітко окреслити проблемні позиції, які потребують вирішення.

Окремо слід відзначити випадки, коли студентське дослідження присвячене життю, діяльності, поглядам, науковій чи творчій спадщині якогось автора чи явища, або подій на основі вивчення відповідних документів. Якщо це так, то аналізуючи матеріал, будемо ділити його на наступні три групи:

1. Джерела, тобто праці основного персонажа чи об’єкта роботи, його сучасників, біографічні і офіційні документи;

2. Дослідження, тобто праці написані на цю тему на основі джерел;

3. Допоміжна література (словники, довідники, енциклопедії, твори вчених ха темою).

Будь-яке дослідження ґрунтується на працях попередників, нехтування цим досвідом є неприпустимим. Тому проблема цитування та узагальнення посідає важливе місце при роботі з джерелами. При виконанні дослівних виписок, які пізніше в тексті можуть стати цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати потрібно дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді, коли воно справді необхідне.

Цитуючи джерело, ми повинні дотримуватися кількох формальних правил:

1. Цитата повинна бути дослівною;

2. Цитата не повинна бути надто довгою;

3. Цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці;

4. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, позначається трикрапкою у вуглових скобках <...>;

5. Пояснення автора курсової роботи, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – [ ];

6. Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.

Перефразовування (переказування), як правило, становить матеріал для більшої частини тексту курсової роботи. Це означає, що вже на етапі нотаток студент починає писати текст своєї праці. Слід прагнути передати думку автора як найближче до оригіналу з використанням власної лексики, надати переконливі аргументи на користь розкриття теми дослідження. Для уникнення плагіату слід дотримуватись таких підходів: виділити основні ідеї, змінити структуру речень, використовувати синоніми або слова з подібним значенням, змінювати форми слів. При цьому наприкінці речень обов’язково мають бути посилання. Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу

або цілої авторської праці.

Працюючі над роботою, слід пам’ятати, що однією з вимог до написання роботи є її самостійність та творчість. Робота перенасичена посиланнями, запозиченнями зі статтей, підручників, монографій не може бути позитивно оціненою. Курсова робота повинна бути написана з дотриманням норм грамтики, орфографії та пунктуації, гарною літературною мовою. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка “не задовільно”. Студент пише нову курсову роботу на іншу тему.

Етап реконструкції передбачає встановлення фактів. Після опрацювання різноманітних джерел та літератури постає проблема виділення достовірних фактів. Факти – поснова будь-якого дослідження, «кисень для науки», і тому перевірка їхньої істинності невіддільна від роботи із довідковим апаратом. Перевірка достовірності інформації, яку зустрічаємо у джерелах, може вимагати різних розумових операцій. Часом найефективнішими кроками можуть бути звернення до довідкової літератури чи порівняльний аналіз відомостей, які містяться у різних документах. Важливо також вирішити, чи твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на репутацію джерела інформації, його походження, а також на компетентність його автора. Додатково звертаємо увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на яке посилається автор. Корисно також знати, які суб’єктивні мотиви могли впливати на висновки автора (релігійні та політичні переконання, особисті та історичні обставини).

Аналітичний етап. Після встановлення істинності фактів постає питання осмислення та віднаходження зв’язків і залежностей між явищами і подіями. На цьому етапі створюється власне наукове знання. Дослідник намагається осмислити і співставити наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі трактування цих фактів, відстежити тенденції і закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи сюжету, які є темою курсової роботи, висловлення своєї аргументованої думки.

Наративний етап. Написання і оформлення тексту курсової роботи.

Курсова робота складається з таких частин:

1. Вступ.

2. Основна частина (поділяється на кілька розділів, зазвичай – 2–3).

3. Висновки.

4. Список використаної літератури.

5. Додатки (у разі потреби).

Мінімальний обсяг тексту курсової роботи – 20 сторінок, оптимальний – 25-30 сторінок (без наукового апарату), максимальний – 50 сторінок (якщо робота носить дослідницький самостійний характер). В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.

Першим кроком написання курсової роботи є складання плану дослідження. При цьому найчастіше дослідники звертаються до хронологічного або предметного викладу матеріалу. План курсової роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом. Після остаточного узгодження чернетки курсової роботи з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як друкувати з чернетки курсову роботу, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань висновків та рекомендацій.

Структура курсової роботи включає такі основні елементи: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки, список джерел і літератури, додатки (у разі потреби).

Титульний аркуш. Він є основним елементом будь-якої наукової роботи - курсової, дипломної чи дисертаційної. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер сторінки на ньому не проставляється. У курсових роботах зазначають повну назву навчального закладу, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника та членів комісії, місто та рік подання роботи до захисту.

Зміст. Він відповідає планові роботи, про який йшлося вище. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану (див. Додаток 2).

Вступ. Завдання вступної частини – зорієнтувати читача у тематиці праці, представити тему роботи і дослідницьке завдання, пояснити, чим важливе або цікаве є звернення до конкретної теми, а також змалювати ширший історичний, суспільний чи інтелектуальний контекст, до якого належить явище що розглядається (сформулювати актуальність). Тому вступ має включати в себе такі

компоненти: актуальність (чому тема є цікавою для дослідження, від 3–5 речень до 1 стор.), об’єкт дослідження (1 речення), предмет дослідження (1 речення), ступінь наукової розробки теми (перелік тих, хто досліджував цю проблематику, яких результатів досяг, що залишилось не вивченим, при потребі – стисле викладення основних поглядів попередніх дослідників), мета дослідження (1 речення), завдання дослідження, методи дослідження, структура роботи (вступ, кількість розділів, висновки, список джерел та літератури (кількість найменувань), загальна кількість сторінок в роботі). Рекомендований обсяг вступу – до З сторінок.

Основна частина роботи складається з розділів та підрозділів. Завдання розділів основної частини – переконливо довести та проілюструвати головну думку автора. В основній частині автор послідовно та переконливо викладає факти, аргументи та докази, які він отримав опрацювавши відповідний масив джерел та літератури. Кожен розділ має починатись з короткої передмови, де актуалізуються завдання дослідження, які будуть вирішенні в цьому розділі. Наприкінці розділу потрібно сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів (3–5 речень).

Висновок має містити результати проведеного дослідження. В висновку зазначаються питання, які потребують подальшого дослідження, визначаються орієнтири на майбутнє. Дуже небажано в висновках викладати нові факти, ідеї та аргументи, які відсутні в основній частині роботи. Висновок – це нагода наголосити на тому, що вже було сказано в основній частині роботи. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Обсяг висновків не повинен перевищувати 2 сторінки.

Наукове дослідження завершується списком використаних джерел та літератури. Ця структурна частина наукового дослідження має назву «Список джерел та літератури».

 


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III. Виконання бюджету
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  8. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  9. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
  10. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
  11. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  12. Алгоритм роботи прозорого моста




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЗДІЛ 1. | ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.