• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Як розраховується об’єкт оподаткування по податку на прибуток.

3.6.

3.5.

3.4.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті) зобов'язані утримувати податок з таких доходів.

Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань, оподатковуються за ставкою 21%, у такому порядку:

базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;

з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених у цьому підпункті цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента;

зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повне та своєчасне нарахування та внесення до бюджету податків, утриманих під час виплати нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними) цінними паперами. Центральний орган державної податкової служби встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів та звітів про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.

Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань, самостійно подають органу державної податкової служби за місцем свого розташування звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів - нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта" - за ставкою 0 відсотків;

у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом державної податкової служби за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток

визначається органом державної податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки даного нерезидента (в тому числі укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь даного нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що проводять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в органах державної податкової служби як платники податку.

Підприємства, що мають у своєму складі виокремлні підрозділи, що розташовані на території іншій, ніж такий платник, територіальної громади має право прийняти рішення про сплату консолідованого податку на прибуток. В такому випадку підприємство вправі сплачувати податок на прибуток за місцезнаходженням підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням. Прицьому, податок, сплачений за місцезнаходженням підприємства, зменшується на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням виокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати консолідованого податку на прибуток, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому платник податку або відокремлений підрозділ подає податковому органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Приклад:

Підприємство «Зоря», що знаходиться у Львові, сплачує податок на прибуток консолідовано. Підприємство має філіал в м.Одеса (витрати філіалу, що беркть участь у розрахунку об’єкта оподаткування за 2-й квартал 2011р. склали 300 тис.грн.) та філіал у Харкові (витрати філіала, що беруть участь у розрахунку об’єкта оподаткування за 2-й квартал 2011 року складають 400 тис.грн.). Загальна сума витрат по підприємству «Зоря», що беруть участь при розрахунку об’єкта оподаткування за 2-й квартал 2011р. складає 2500 тис.грн. Сума податку на прибуток, нарахована за 2-й квартал 2011р. склала 20 тис.грн. В данному випадку податок на прибуток необхідно розподілити наступним чином:

1) Сплата податку за місцезнаходженням підприємства «Зоря» = 20000х (2500000-300000-400000)/2500000=14400грн.

2) Сплата філіалом в м.Одеса = 20000х(300000/2500000)=2400 грн.

3) Сплата філіалом у м.Харків = 20000х(400000/2500000)=3200 грн.

Відповідно до ппп.14.1.188 ПКУ податкова різниця - це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародним стандартам фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом III ПКУ. Податкові різниці поділяються на постійні та тимчасові. Обидва види податкових різниць виникають в результаті різниці між податковим та іншим законодавством, яке регулює бухгалтерський облік господарської діяльності. Постійні - це податкові різниці, які виникають у звітному періоді і не анулюються в наступних.Тимчасові - це податкові різниці, які виникають у звітному періоді і анулюються в наступних.Інформація про ВНР і ПНР повинна буде накопичуватися в регістрах бухгалтерського обліку.

Постійні податкові різниці

Постійні податкові різниці (далі - ПНР) отримали свою назву через те, що різниця між податковим та бухгалтерським законодавством не передбачає, що суми податку на прибуток, розраховані за ним, коли-небудь зійдуться, і господарські операції в межах цих різниць ніколи не будуть обкладатися податком однаково. Отже, згідно пп. 14.1.192 ПКУ, а тепер і п. 3 розділу I П (С) БО «Податкові різниці», ПНР - це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

П. 3 П (С) БО «Податкові різниці» додатково вводить класифікацію ПНР, розрізняючи:1) ПНР, що підлягає вирахуванню, - тобто ПНР, яка призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) звітного періоду;2) ПНР, що підлягає оподаткуванню, - тобто ПНР, що збільшує податковий прибуток (зменшує податковий збиток) звітного періоду.І Мінфін, і податківців ПНР цікавили лише з метою їх відділення від тимчасових податкових різниць. Адже, як знову нагадує п. 2 розділу II П (С) БО «Податкові різниці», ПНР у господарських операцій звітного періоду враховуються в повному обсязі при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду за даними бухгалтерського обліку і вже враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасові податкові різниці (ВНР) з 01.01.2011 р. з'явилося нове визначення ТПР, наведене в пп. 14.1.189 ПКУ: це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Чи вдасться цей експеримент - покаже час.П (С) БО 17 розрізняє:

- ВНР, що підлягає вирахуванню, - це ТПР, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. При наявності ВНР цього типу в бухгалтерському обліку визнається наявність відстроченого податкового активу (п. 8 П (С) БО 17);

- ВНР, що підлягає оподаткуванню, - ВНР, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах. При наявності ВНР цього типу в бухгалтерському обліку визнається наявність відстроченого податкового зобов'язання (п. 7 П (С) БО 17).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291:а) облік відстрочених податкових активів ведеться за рахунком 17. На рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» ведеться облік суми податків на прибуток, яка підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах в результаті:- Тимчасових різниць між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується для цілей оподаткування;- Перенесення податкових збитків, не використаних у зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунка 17 відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом - зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді;б)

облік відстрочених податкових зобов'язань ведеться за рахунком 54. На рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання" ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується для цілей оподаткування.По кредиту рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання" відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань.

Аналітичний облік тимчасових податкових різниць

Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань та відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Податкові різниці, які враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) за звітний період, для цілей бухгалтерського обліку з 01.01.2013 р. будуть ділитися на наступні групи:1) податкові різниці по доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);2) податкові різниці за іншим операційним доходам;3) податкові різниці за іншими доходами;4) податкові різниці за собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);5) податкові різниці за інших операційних витрат;6) податкові різниці за інших витрат;7) податкові різниці з надзвичайних доходів;8) податкові різниці з надзвичайних витрат.Аналізуючи господарські операції при наявності ТПР, потрібно буде рахуватися з тим, що:1) ТПР, що виникають у господарських операціях, пов'язаних з ОС і НА, враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) пропорційно нарахованої суми амортизації на об'єкти, балансова вартість яких сформована без урахування вимог податкового законодавства і які пов'язані з цими тимчасовими податковими різницями. Прикладами згаданих господарських операцій можуть бути переоцінка, амортизація, збільшення вартості ОС на суму реконструкції та модернізації і т. п. по підходам і методам, відмінним від вимог податкового законодавства;2) ТПР, що виникають у господарських операціях, пов'язаних з придбанням запасів і / або виробництвом готової продукції, враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) в періоді, в якому реалізовані відповідні запаси і / або готова продукція, при виробництві якої такі запаси були використані;3) ТПР, що виникають за іншими господарськими операціями, враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) в період, коли актив або зобов'язання, з яким пов'язані такі податкові різниці, реалізується, погашається і т. п.Нове П (С) БО чітко прописує, як саме має вестись аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань і активів.Документальне оформлення обліку податкових різницьЯк підкреслює п. 9 розділу II П (С) БО «Податкові різниці», інформація про ВНР і ПНР буде накопичуватися в регістрах бухобліку.

Питання для самоконтролю:

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
7. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
8. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
9. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
10. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
11. Багатоаспектне класифікування об’єктів винаходу
12. База оподаткування

Переглядів: 622