Братства

Виникнення братств

Про вплив реформаційних ідей свідчить й поява та діяльність братств.

Братства – це православні релігійні і культурно-освітні організації українського населення. В них входили представники міщан, духовенства, української шляхти та козаків.

У 1586 році було засновано перша така організація - Львівське Успенське братство. Статут братства затвердив антіохійський патріарх Йоаким. Він надав братству право ставропігії –тобто право підкорятися не єпископам, а безпосередньо патріарху Сходу. Це давало братству певну самостійність. За прикладом львів’ян багато українських городян об’єднувалися в братства.

Братчики збиралися на бесіди, читали й пояснювали Святе Письмо, збирали свою скарбницю.

На початку XVIІ століття на Україні діяло близько 30 братств з власними статутами у Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі. Їх часто очолювали достатньо заможні люди: Костянтин Острозький(заснував Острозьку школу), Іов Борецький(ректор Київської школи, митрополит, заснував Богоявленське братство в Києві), Герасим Смотрицький (письменник, ректор Острозької Академії), Петро Могила(митрополит), Памва Беринда (вчений, письменник), Костянтин Корнякт (купець, меценат), українська шляхта, феодали - Вишневецькі, Ружинські, Ю.Рогатинець, І.Красовський, гетьман П.Сагайдачний.

Острозька Академія Києво-Могилянська Академія

Діяльність братств

Діяльність братств полягала у наступних справах(див.таблицю):

Кінець XVI століття

Початок XVIІ століття

Пропаганда православної віри, пояснення Святого Письма, проведення суспільних богослужінь, церковних свят;
благодійництво: допомога бідним, сиротам, убогим, престарілим влаштування безкоштовних обідів;
відкриття шпиталів, шкіл, ремонт і побудова церков.

З наступом католицизму, уніатства, в зв’язку з масовим ополяченням братства розгорнули широку захисну діяльність за православну церкву, її відновлення, за збереження руської (української) національної мови, культури, традицій, звичаїв, свят;
Братства засуджували зловживання духовенства і матеріальне збагачення церкви;
Створення братських шкіл, вищих учбових закладів – колегіумів, Академій. Так, у 1615 році виникла Київська братська школа, яка обєдналася з Лаврською братською школою у Києво-Могилянську колегію (академію);
Організація друкарень, майстерень по переплетінню книг; збирання бібліотек розповсюдження серед правосланих;
Переклади на українську мову книг з латинської, польської, старослов’янської мов. Наприклад І.Вишенський і М.Смотрицький розробили граматику укр. мови, переклали Біблію;
Захист соціально-економічних, політичних прав і інтересів православних.

Братства зіграли величезну роль у збереженні менталітету, культури української нації у важких для неї умовах.

4. Князь Василь-Костянтин Острозький – культурний і політичний діяч, меценат

Князь В.- К. Острозький Софія – дружина князя Першодрукар І. Федоров Острозька Біблія

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Родина Острозьких

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.