Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Братства,їх роль в активізації культурного життя 16-17ст.

Берестейська (Брестська) церковна унія, її наслідки для укр. народу

Україна в складі Речу Посполітої: посилення соціально-економічного, національного і релігійного гніту.

Наслідники Люблінської унії біли не тільки політичними, вони також справили великай сплив на спосіб життя українців. З точки зору території та населення українські землі складали основну частину польсько-литовської держави, яка дістала назву "Республіка" (ольскою мовою - Річ Посполтила) й була найбільшою в Європі державю. Після 1569р. коли знакли залишки адміністративної системи давніх руських князівств, українські землі Речі Посполитої біло поділено на шість воєводств. Привілеї величезної більшості знаті, що пізніше стала називатися польським словом "шляхта", випливали передусім із віїськової служби. Попри великі соціально-еконосічні відмінності й тертя, що мали місце в середовищі шляхти, саме те, що ці люди меча обдарювалися привілеями розвивало в них відчуття належності до одного стану. Міщани. Мешнанці українських міст, це близько 1-15% усього населення, також сформувалися в окремя спільність. Селяни. Якщо вищезгадані стани визначалися своїми особливими правами, то першою ознакою селян, що складали майже 80% населення України, були повинності. За право користуватися землею селянин мусив сплачувати феодалові відробіткову або натуральну ренту. За часів, коли землі було багато, а населення мало, селянам удавалося забезпечувати собі відносно широкі права. Литовський статут. Численні права та привілеї, даровані різноманітним соціальним групам Великого князівства, диктували необхідність створення кодифікованого зводу законів. Більше за свіх у цьому була заінтересована середня та дрібна шляхта. У наслідок цього в 1529р. з'явилося перше видання Литовського статуту. Важко переоцінити значення Литовського статуту в історії права на Україні. Крім узаконення важливих соціально-ек змін на Україні в 15-16ст., він також створював основу для правової системи, що розвинулася згодом, за доби Козаччини. До середини 16ст. феодал виробляв продукти переважно для задоволення потреб свого дому, для худоби й на посів наступного року. Для заможного селянина, а їх було багато, цілком звичайним було обробляти наділ у 8-12 га, мати одного-двох коней чи волів, дві-три корови, кілька свиней і десятки курей та гусей. Денний раціон пересічного українця складався з близько 0,6 кг хліба та 2,5 л пива. Релігійна полеміка кінця 16ст - початку 17 ст висвітлила ряд наболілих проблем українського суспільства. ВОна піднесла дедалі зростаючу напруженість між Польщею та Україною на високоемоційний ідеологічний рівень. Католицька Польща теперь поставала як цілковита протилежність українському суспільству. Та українцям дорого коштувала культурна конфронтація з поляками: Релігійна полемика. Суперечки навколо Берестейської унії породили небачену зливу полемічних писань. берестецька унія к не дивно, без посередній заклік до укладання унії надходив відправославної сторони. Коли розійшлася звістка про унію, православна громада вибухнула від обурення, князь острозький був розлючений не самою унією, а тим, в який спосіб її було укладено.

Католицька церква в ці часи намагалася утвердити католицизм в українських землях, її мета - приєднання праволславної національної церкви до католичької з обов'язковим визнанням верховенства римського папи і католицьких догматів єдино істинними. Йшлося не про об'єднання на рівних засадах, як нині намагаються довести деякі історики, а про приєднання східної православноє християнської церкви до католицької західної. Ватикан вирішив створити нову, уніатську церкву, за допомогою якої можно було б православх навернути до католицизму, зберігаючи обряди православ'я, але визнаючи верховенство Ватикану і приймаючи до мати католицизму про непогрішимість і божественнімть папи римського. Вже 1590р. у Бельську відбулася нарада чотирьох єпископів: львівського-Балабана, холмського - Діонісія, пінскього - Леонтія та луцького - Терпецького, на якій біло порушено питання про прийняття йнії. У 1591р. єпископи подали королю заяву про готовність укласти унію. Сигізмунд ІІІ 18 травня 1592р. таємно відповів згодою. В 1594р. до них прислали метрополит Рогоза та Володимирський, берестейський і перемишльський єпископи. Потій, Терлецький і Балабан. У червні 1595р. було остаточно вироблено умови унії, що їх схвалив папський нунцій. Категорично проти був князь Острозький, але король проігнорував це. 23 грудня 1595р. Терлецький і Потій у присутності папа Клмента VIIIпроголосоили унію.

Потім почалася підготовка уніатського собору. Все це викликало обурення серед значної частики праволславних, особливо серед козацтва. У жовтні 1596р у Бресті зібрався церковний собор для обговорення питання про унію. Від самого початку він поділився на два собори. В уніатському брали участь митрополит Рогоза, 5 єпископів, 3 архімандрити, 3 католичькі єпископи й чимало шляхти. 8 жовтня 1596р. під тиском представників короля вони підписали угоду про унію, що й було затверджено Сигізмундом ІІІ. На православному соборі, який відкинув унію, народ підтримав рішення православног собору, піднявши кілька повстань проти унії. Після прийняття унії 1596р. почалася відкрита експансія католицизму проти укрїнського народу, його духовності, історії та культури. Прибічниками уніє з православного духовенства почали впроваджувати її силою. Так, єпископ Потій особисто очолив похід проти Іллінського православного монастиря на Волині, ченці якого виступили проти рішень Брестського церковного собору. Уніати силою захоплювали великі монастирі та парафіяльні церкви, деякі розоряли; ловили й мучили священників, розганяли народ, який збирався на молитву за містом у наметах. Все це привело до активізації виступів українського населення проти унії. В 1620р. спалахнуло повставння православних міщан Луцька, яким місцеві власті заборонили будувати церкву і школу. У 1625р. селяни відмовилися виконувати повинності на користь ченців Дерманського монастиря, які прийняли унію. Закінчився поразкою виступ міщан Острога 1638р. проти закриття православних храмів.

Наприкінці 16ст в Україні та Білорусі виникали і набували дедалі більшого значення в суспільному, релігійному, культурному житті братства - релігійні і культурно-просвітницькі організації православного населення міст. Як правило, братські громади створювали при церквах. Братства прагнули вивільнитит свої громади з-під опіки обох ціх влад і перебирали на себе деякі їхні обов'язки. Вони прагнули відмежуватися від святу соціальної несправедливості, моральног занепаду. Братства бралися за виконання певних політичних, юридичних та інших суспільних функцій. Вони здійснювали представництво на сеймах, вписували свої протести до міських книг, отствоювали майнові, політичні, духовні інтереси народу, захищали право українців обіймати державні посади, займатися ремеслом і торгівлею. Братства мали свої суди, спільну власність, братську скарбницю, створювали й утримували школи, друкарні, шпитаці, опікувалися бідними. ВОни були довлі демократичними організаціями. Хоч до братства входили представники всіх стані, основу їх становили ремісники, купці, сліжбовці магістрату, міські простолюди. При багатьох братсовах функціонували школи і друкарні, їх діяльність сприяла демократизації освіти, робила її доступнішою для широкого загалу. Саме братствам Україна завдячує своїм духовним розвитком у 17-18ст., що спричинив започаткований ними масовий освітній рух. Найвпливовішим в Україні було Львівське Успенське братство, діяльність якого активізувалася у 80-ті роки 16ст. Деякі відомості про рівень викладання філософії у Львівській братсьвкій школі, про філософську орієнтацію братчиків містить інвентарний опис бібліотеки братства від 1601р. Братство переймалося написанням підручників, насамперед букварів, граматик слов'янської мови, Александрійський патріарх, який співпрацював з острозьким культурно-освітнім осередком і сприяв діяльності братств. Зміцнення віри, поширення і поглиблення освіти Кирило Лукаріс пов'язував із книгодрукуванням. Він радив виявляти доброзичливість до досвідчених у книгодрукуванні ченців і заохочувати їх до цієї справи.

Братства намагалися вийти з-під опіки церковної ієрархії в організації шкільництва, утвердити своє право на заняття інтелекруальною працею, розв'язання віросповідних проблем, самі обирали священників, не виключали права мирян здійснювати пастирські функції, чим історично обмежували монополію церкви у питаннях віри.


Читайте також:

  1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  2. А. 5-7 день життя.
  3. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  4. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
  5. Адаптації до паразитичного способу життя
  6. Анамнез життя
  7. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
  8. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
  9. Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
  10. Братства,їх роль в активізації культурного життя 16-17ст.
  11. Вартість робочої сили. Рівень життя й доходи населення




Переглядів: 936

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Давньоруська держава та її роль у світовій історії | Запорозька Січ: адмінистративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.