• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків

Тема 7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧОЮ ПОТУЖНІСТЮ

Контрольні запитання

1. Що таке план МТЗ підприємства?

2. Назвіть завдання плану МТЗ та охаректиризуйте порядок їх розробки.

3. Яким чином відбувається матеріально-технічне забезпечення підприємства?

4. Назвіть джерела МТЗ.

5. Охарактеризуйте методи розрахунку потреби в матеріально-технічних ресурсах.

6. Що являє собою баланс матеріально-технічного забезпечення?

7. Охарактеризуйте порядок розробки балансу матеріально-технічного забезпечення.

8. Назвіть причини встановлення лімітів використання матеріалів для виробничих підрозділів.

9. Охарактеризуйте показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

10. Як розраховують баланс МТР?

Запланована виробнича програма підприємства повинна мати ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничою потужністю, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з застосуванням передової технології, організації виробництва. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1) визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства;

2) обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства. Виявлення виробничої потужності, яка буде функціонувати в плановому

періоді, – є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовують натуральні показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри. Однак вони не дозволяють порівняти й аналізувати

виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускає підприємство, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності. Кожну таку групу приводять до базового виробу-представника за трудомісткістю, тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу за кількістю і трудомісткістю (хоча це не обов'язково). Застосування умовно натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовують коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, яка передбачена планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

- потужність на початок планового періоду (вхідна);

- потужність на кінець планового періоду (вихідна);

- середньорічна потужність. Під «вузьким місцем» розуміють невідповідність потужностей окремих

цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Вп_вих, грн), обчислюється за формулою:

Вп_вих = Вп_вх + Вп_вв – Вп_вив, (7.1)

де Вп_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.; Вп_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічну виробничу потужність (Вп_сер.р, грн)підприємства, цеху, обчислюють за формулою:

Вп_сер.р= Вп_вх.+ Вп_ввВп_вив (7.2)

де к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Розрахунки виконуються технологічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижче рівня провідних, повинні розглядатися як «вузькі місця», за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, котрі дозволять довести їх пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Можуть бути вжиті заходи щодо заміни устаткування, технологи, збільшення змінності праці на окремих дільницях.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають устаткування, встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробничу потужність розраховують виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Розрізняють календарний, режимний (номінальний) і ефективний (корисний) фонди часу.

Календарний фонд часу (Ф_к) виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді (Д_к) на число годин на добу (t):

Ф_к = Д_к ∙^∙t (7.3)

Режимний або номінальний фонд робочого часу (Ф_р) машини (агрегату) залежить від числа календарних днів (Д_к) і числа неробочих днів (Д_н) на рік, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу:

Ф_Р= (Дк - Дн) ∙t, (7.4)

де t - середнє число годин роботи машини на добу в робочі дні за прийнятим режимом змінності з врахуванням скороченої тривалості зміни в святкові дні, або:

Ф_р=[(Д_к-Д_с)∙ t₃- Д_сп∙ t_cn] п₃ (7.5)

де Д_с - число вихідних і святкових днів у плановому періоді;

t₃- тривалість робочої зміни, годин;

Д_сп - число передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю

робочої зміни;

t_cn- час, на який скорочена тривалість робочої зміни в передсвяткові і

передвихідні дні, год.;

п₃ - режим змінності роботи підприємства (1, 2, 3 зміни).

Планоеий (ефективний, дійсний) (Ф^ фонд робочого часу обладнання дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом (Ф_р) і сумою витрат

часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання протягом планового періоду:

(7.6)

де Т_tп, t_p - витрати часу на ремонт даного обладнання, відповідно в годинах та у

відсотках до режимного фонду;

Т_tp,t_п - витрати часу на налагодження, переналагодження обладнання відповідно в годинах та у відсотках до режимного фонду.

Його використовують в розрахунках виробничої потужності.

Читайте також:

1. Аналіз якості виробничої інформації
2. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
3. Аудит розрахунків з бюджетами
4. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
5. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
6. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
7. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
8. Аудит розрахунків за податками і платежами
9. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
10. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
11. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
12. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками.

Переглядів: 2678