Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Донецьк 2002

Затверджено на

Контрольная работа по второму модулю.

 

 

засіданні кафедри «Фінанси»

Протокол № від 2002 р.


Степанчук С.С.

Економічний аналіз / Стислий конспект лекцій. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – 51 с.

 

У роботі конспективно розглядається основний зміст економічного аналізу в умовах становлення ринкових відносин. Курс викладений по програмі, затвердженої ДонДАУ. Теоретичні основи предмета розкривають загальні принципи, організацію, види і методи аналізу. Практична частина містить оцінку ефективності використання основних елементів виробництва і результативності фінансово-господарської діяльності підприємств у цілому. Стислий конспект допоможе студентам у вивченні курсу, підборі літератури і подальшому використанні при підготовці курсових робіт, диплома, практичної діяльності.

Для студентів усіх форм навчання, а також слухачів другої вищої освіти і підвищувачів кваліфікацію.

 


I. Загальні положення

 

Стислий конспект лекцій з курсу “Економічний аналіз” підготовлений для студентів усіх спеціальностей Донецької державної академії управління.

Основою курсу, що викладається, є законодавчі, директивні і нормативні документи, що регламентують фінансово-економічну діяльність підприємств України, методологічні положення теорії пізнання, принципи діалектики, економічна теорія, а так само робоча програма, схвалена ДонДАУ.

По змісту досліджуваний курс припускає проведення аналізу як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств і їхніх структурних підрозділів, що цілком відповідає вимогам підготовки професійних фахівців – менеджерів в академії управління. Аналіз на загально економічному рівні створює організаційно-методичну підтримку комерційним відносинам, принципам і вимогам ринку. Аналіз на мікрорівні – це конкретне дослідження повсякденної господарсько-фінансової діяльності підприємства, їхніх колективів, менеджерів, власників.

Тематична структура роботи умовно поділяється на три основних блоки:

перший (теми 1-4) – теоретичний, що розкриває сутність і методи економічного аналізу, порядок організації аналітичної роботи, основи аналізу деяких ринкових проблем;

другий (теми 5-8) – характеризує матеріально-товарні результати діяльності підприємства, наявність, стан і використання основних елементів виробництва: робочої сили, основних і оборотних коштів;

третій (теми 9-11) – аналізує й оцінює ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств: витратність, прибутковість, фінансовий стан.

Обмеження навчального навантаження не дозволяє розглянути всі аспекти й особливості економічного аналізу. Це припускає самостійне вивчення студентами окремих розділів курсу. Заглиблене пізнання предмета, облік специфіки й особливостей тієї чи іншої спеціальності, визначення напрямків і зміст самостійної роботи студентів проводиться викладачем на лекціях, практичних заняттях і консультаціях.

 

II. Програма курсу.

 

1. Економічний аналіз у системі управління економікою.

Сутність економічного аналізу і його зміст. Економічний аналіз - необхідна ланка в системі управління. Предмет аналізу, його мети і задачі. Види напрямку економічного аналізу. Характеристика видів аналізу. Класифікація напрямків аналізу в залежності від використовуваної інформації, об'єктів і періоду вивчення, характеру дослідження.

2. Організація економічного аналізу в умовах ринку.

Вимоги, які пропоновані до роботи підприємства в умовах ринкових відносин і особливості прийняття господарських рішень. Комплексне вивчення й аналіз ринку - джерело інформації для прийняття ефективного управлінського рішення.

Визначення програми, змісту і послідовності проведення аналізу; узгодження мети, задач і термінів виконання аналітичної роботи; визначення кола фахівців, що приймають участь у проведенні аналізу; виявлення факторів, вихідної інформації, що залучається до аналізу; вибір способів проведення аналізу; використання результатів аналізу.

3. Прийоми і методи економічного аналізу.

Визначення методу економічного аналізу. Особливості його застосування в господарських роботах.

Групування прийомів і методів аналізу.

Логічні прийоми аналізу: порівняння, деталізації, угруповання, балансовий, ланцюгових підстановок та ін.

Економіко-математичні методи аналізу: кореляційний і дисперсійний аналіз, теорія масового обслуговування, математичне програмування.

Евристичні прийоми аналізу: аналогії, інверсії, мозкового штурму, синектики та ін.

4. Ситуаційний аналіз. Аналіз основних ринкових проблем.

Оцінка сформованої ситуації й обґрунтування рішень. Ситуаційний аналіз - внутрішня ревізія діяльності підприємства в його взаємозв'язках із зовнішнім середовищем.

Проблеми при аналізі ринку: визначення місткості ринку; кон'юнктурне і прогнозне дослідження збуту; дослідження відносин покупця до товару (послуги); вивчення діяльності конкурентів; оцінка роботи апарата збуту і його діяльності. Використання результатів аналізу при розробці стратегії і тактики підприємства в умовах ринку.

5. Аналіз виконання договірних зобов'язань.

Аналіз і обґрунтування рішень в області партнерських відносин. Аналіз виконання договірних зобов'язань.

Оцінка своєчасності випуску продукції.

Аналіз асортименту і якості продукції, виготовленої відповідно до споживчого попиту і договірних зобов'язань. Виявлення основних факторів, що впливають на відхилення і динаміку аналізованих показників, методика їхньої оцінки; визначення основних причин чи успіхів незадовільної роботи підприємства (фірми); виявлення внутрівиробничих резервів збільшення обсягу реалізації чи продукції послуг. Розробка стратегії виживання підприємств в умовах ринкових відносин. Досвід аналізу, проведеного закордонними фірмами.

6. Аналіз використання трудових ресурсів, оплати і продуктивності праці.

Аналіз структури чисельності і складу працюючих на підприємстві. Аналіз забезпеченості підприємства працівниками. Оцінка рівня організації й умов праці виробничого колективу. Аналіз якісної структури працюючих - підвищення рівня освіти, підвищення кваліфікації відповідно до нових вимог. Аналіз використання робочого часу, плинності кадрів. Аналіз динаміки продуктивності праці і фонду оплати праці. Обґрунтування рішень по ефективному використанню кадрового потенціалу (атестація робочих місць, перерозподіл чисельності, використання ПК та ін.).

7. Аналіз і оцінка ефективності використання основних засобів.

Оцінка технічного рівня виробництва й обґрунтування рішень по науково-технічному розвитку підприємства.

Аналіз використання основних фондів: наявність руху основних фондів, виявлення причин їхньої зміни, відображених у статутному фонді, коефіцієнти зносу і придатності основних фондів, вибуття і відновлення; аналіз використання устаткування в часі і по потужності (продуктивності); аналіз показників використання виробничих площ; фондовіддачі основних виробничих фондів і фондоємність продукції.

8. Аналіз використання оборотних коштів.

Структура оборотних коштів. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами. Оборотність оборотних коштів.

Аналіз оборотності оборотних коштів: розрахунок впливу змін обсягу реалізації продукції і середніх залишків оборотних коштів; розрахунок впливу зміни реалізації продукції і середніх сум оборотних коштів на загальну оборотність у днях оборотних коштів; розрахунок показників оборотності всіх оборотних коштів, включаючи розрахунковий рахунок у банку. Аналіз показників ефективності використання оборотних коштів.

9. Аналіз витрат виробництва і збуту продукції.

Класифікація й угрупування витрат, що включаються в собівартість продукції.

Аналіз собівартості продукції по елементах і статтям витрат, а так само по основних факторах виробництва: вихідні дані і методика проведення.

Аналізу витрат на 1 грн. товарної продукції.

Аналіз калькуляції найважливіших видів робіт і послуг.

Аналіз витрат на заходи щодо формування попиту і стимулюванню збуту.

Аналіз зниження собівартості продукції по техніко-економічних факторах.

10. Аналіз фінансових результатів.

Зміст аналізованих показників прибутку і рентабельності.

Аналіз балансового прибутку. Аналіз прибутку від реалізації продукції. Аналіз результатів від іншої реалізації і позареалізаційною діяльністю.

Аналіз використання прибутку. Закордонний досвід формування аналізу і використання прибутку, аналіз рентабельності по методу “грошового потоку”.

11. Аналіз і діагностика фінансового стану підприємства.

Характеристика вітчизняної і закордонної звітності, що використовується для аналізу: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про утворення і використання фондів та ін. Методи господарської діяльності підприємства.

Оцінка платоспроможності підприємства за звітний період і в динаміці; визначення сум фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства; склад і структура фінансових ресурсів; визначення загального показника ліквідності.

Аналіз результатів діяльності фірми і показники її фінансового положення. Класифікація аналітичних показників фінансового положення.

 

 


Тема 1.

Економічний аналіз у системі управління економікою.

 

1. Економічний аналіз – необхідна ланка в управлінні виробництвом.

2. Напрямки економічного аналізу.

3. Сучасні види аналізу.

 

1. Економічний аналіз – необхідна ланка в управлінні виробництвом.

Процес управління охоплює наступні найважливіші етапи:

а) підбір інформації про об'єкт аналізу;

б) аналіз інформації;

в) ухвалення рішення на основі аналізу.

Економічний аналіз є видом управлінської діяльності, що передує прийняттю рішень і зводиться до їхнього обґрунтування на базі наявної інформації.

Сутність і ціль економічного аналізу - це комплексне вивчення роботи підприємства з метою об'єктивної оцінки її результатів, передбачення господарської і комерційної ситуацій і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.

Предмет вивчення економічного аналізу - господарські процеси підприємств, кінцеві результати їхньої діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів і одержують відображення через систему економічної інформації.

Зміст економічного аналізу:

а) дослідження всіх сторін діяльності підприємства;

б) вивчення елементів економічної роботи;

в) вивчення і вимір факторів, причин і резервів, що впливають на хід виробництва;

г) оцінка роботи і порівняння її результатів з витратами;

д) узагальнення результатів аналізу з розробкою необхідних заходів і перевіркою їхнього виконання.

Основні питання і задачі економічного аналізу:

1) оцінка обґрунтованості напрямків і темпів розвитку підприємства;

2) оцінка і перевірка результатів господарської діяльності;

3) визначення ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

4) виявлення і використання резервів економічної ефективності і якості роботи;

5) підготовка аналітичних варіантів для прийняття оптимальних управлінських рішень;

6) прогнозування очікуваних результатів господарської діяльності підприємства.

 

2. Напрямки економічного аналізу.

Класифікація напрямків економічного аналізу господарської діяльності підприємств проводиться в залежності від:

- обсягу дослідження;

- періоду дослідження;

- характеру дослідження;

- рівня досліджуваної ланки.

По обсягу дослідження розрізняють:

а) повний аналіз;

б) тематичний аналіз (по темах).

По періоду дослідження розрізняють:

а) попередній аналіз (проводиться до початку господарської діяльності);

б) поточний аналіз (проводиться по ходу виробництва);

в) наступний аналіз (базується на усіх видах обліку і звітності і проводиться після завершення господарської операції чи звітного періоду).

По характеру дослідження розрізняють:

а) фінансово-економічний аналіз;

б) статистико-економічний аналіз (з використанням статистичних даних і методів статистики);

в) техніко-економічний аналіз (внутрішній аналіз діяльності структурних підрозділів підприємства);

г) порівняльний аналіз (порівняння різних показників між однотипними об'єктами).

За рівнем досліджуваної ланки розрізняють:

а) загальнозаводський аналіз;

б) внутріцеховий аналіз.

 

3. Сучасні види аналізу.

Розподіл аналізу на види зв'язано з різним їхнім значенням і впливом на економічні результати діяльності підприємств. У сучасній практиці аналітичної роботи виділяється кілька видів аналізу:

1. Оперативний чи поточний.

2. Стратегічний чи перспективний.

3. Функціонально-вартісний.

4. Загальноекономічний.

1. Оперативний чи поточний аналіз.

Сутність: оцінка діяльності підприємства по ходу виконання

виробничого завдання і при прийнятті оперативного

управлінського рішення.

Особливості: а) об'єктом аналізу є всі сторони діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

б) він орієнтується на виконання короткочасних завдань;

в) проводиться по обмеженому колу параметрів і показників.

2. Стратегічний чи перспективний.

Сутність: обґрунтування стратегії розвитку підприємства.

Особливості: а) основна увага приділяється якісним чи змістовним характеристикам;

б) наочність і простота представлення результатів (діаграми, графіки і т. ін.);

в) залучення до проведення аналізу незалежних експертів і фахівців.

Основні групи аналітико-прогностичної роботи:

1) маркетингові дослідження:

а) визначення місткості ринку, темпів його росту і величини попиту;

б) сегментація ринку;

в) аналіз продукції, що випускається;

г) визначення нових цільових ринків збуту.

2) аналіз ситуації у фірмі з проблем, ресурсам і резервам.

3) сканування зовнішнього середовища по економічному, технічному і політичному напрямках.

3. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Сутність: комплексне дослідження функцій об'єкта аналізу з метою мінімізації витрат на всіх стадіях його діяльності при збереженні чи підвищенні якості робіт і корисності продукції для споживача.

Особливості: а) одержання кількісного представлення про об'єкт дослідження;

б) виявлення невиправданих витрат діяльності об'єкта;

в) досягнення оптимального співвідношення між результатом і витратами.

4. Сучасні види аналізу.

Різновиди аналізу, які використовуються в ринкових умовах як окремі навчальні курси і види діяльності:

Контролінг - це система управління процесом, досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності фірм. Іншими словами, це система управління прибутком.

Маркетинг - це процес вивчення, аналізу й оцінки ринку.

Аудит - це зовнішній незалежний фінансовий аналіз і контроль, здійснюваний дипломованими аудиторами з метою перевірки і забезпечення вірогідності обліку і звітності.

 

Контрольні питання по темі:

1. Поняття, “економічний аналіз”, його задачі і призначення.

2. Що є предметом економічного аналізу і який його зміст?

3. Основні напрямки економічного аналізу.

4. Види економічного аналізу і їхнє використання на практиці.

 

 

Тема 2.

Організація економічного аналізу у ринкових умовах.

 

1. Вимоги, пропоновані до роботи підприємства в умовах ринкових відносин.

2. Особливості прийняття економічних рішень в умовах ринку.

3. Умови та порядок проведення комплексного ринкового аналізу.

4. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

 

1. Вимоги, пропоновані до роботи підприємства в умовах ринкових відносин.

Менеджер, відповідальний за прийняття управлінських рішень повинний, з одного боку, чітко представляти, вміти аналізувати і ув’язувати реальні процеси, які відбуваються усередині підприємства, а з іншого боку – виявляти закономірності поводження підприємства, направляти його дії в залежності від змін умов зовнішнього ринкового середовища. Тільки така взаємодія дозволить забезпечити максимізацію прибутку підприємства. Активне використання ринкових регуляторів виробництва пред'являє ряд принципових вимог до діяльності підприємства, до основного з який відносять наступні:

1. Знання зовнішнього середовища, партнерів по кооперації й обміну результатами праці, управління виробництвом з урахуванням цих знань.

2. Системне і регулярне відновлення інформації про вітчизняні і закордонні нововведення.

3. Цілісне представлення про життєвий цикл товару й оцінка впливу всіх етапів життєвого циклу на споживчі властивості і витрати на виробництво товару.

4. Сполучення сформованих традицій з новими рішеннями в керуванні кожним фактором виробництва.

5. Створення і підтримка на належному рівні виробничих потужностей, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

6. Використання методів організації і стимулювання праці, орієнтованих на поліпшення кінцевих результатів виробництва.

7. Підпорядкування мети досягнення короткочасного успіху стійкому економічному становищу підприємства на тривалу перспективу.

 

2. Особливості прийняття господарських рішень в умовах ринку.

Особливостіприйняття господарських рішень фахівцем – менеджером у ринкових умовах виходять з наступних основних положень:

1. Орієнтування на одержання прибутку достатньої для задоволення поточних нестатків колективу і проведення активної відтворювальної політики.

2. Представлення господарської діяльності підприємства у виді виробничої моделі і підтримка на високому рівні всіх її елементів.

3. Порівняння фактичного стану підприємства з прогнозованим оптимальним варіантом його розвитку.

4. Прогнозування ймовірних проблем розвитку підприємства.

5. Виявлення резервів кожного елемента виробничої системи і підготовка рекомендацій з їхнього використання.

6. Складання банку рекомендацій інженерно-технічного, організаційно-економічного характеру по удосконалюванню роботи підприємства.

 

3. Умови і порядок проведення комплексного ринкового аналізу.

Комплексний економічний аналіз здійснюється шляхом проведення в повному обсязі дослідження різних сторін діяльності підприємства з чітким дотриманням сутності і змісту аналізу, його предмета, мети і задач, із залученням відповідних джерел інформації, прийомів і методів її обробки, узагальненням результатів аналізу і прийняттям відповідних рішень.

Перш ніж приступити до аналізу варто виконати наступні основні умови:

1. Переконатися в доцільності його проведення.

2. Визначити число дослідницьких проектів, тим і послідовність їхнього проведення.

3. Скласти альтернативні варіанти ринкових досліджень, оцінити їх і затвердити один з них основним.

4. Реалізувати затверджений проект.

Порядок реалізації затвердженого проекту:

1) поставити питання, відповіді на які будуть основою вирішення проблеми;

2) організувати пошукові дослідження для перевірки правильності поставленої проблеми;

3) визначити вихідні дані, методи їхнього збору і прийоми рішення;

4) скласти детальний план для рішення розв'язуваної проблеми.

4. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

Перш ніж почати проведення аналізу необхідно відповісти на питання: хто проводить аналіз?

З цієї позиції аналітична робота на підприємстві організується:

1) по функціональній ознаці, тобто відповідно до розподілу функцій між виконавцями;

2) по ознаці централізації, що означає координацію і посібник із проведення аналізу одним з керівників підприємства.

Організація аналітичної роботи умовно розбивається на наступні етапи:

1) складання програми чи плану аналізу, який повинний включати мету, задачі і кінцеві результати аналізу, а так само перелік показників і вихідну інформацію для аналізу;

2) збір вихідної інформації і її обробка;

3) розробка методики проведення аналізу;

4) безпосереднє проведення аналізу за наявною методикою;

5) оформлення результатів аналізу і представлення його зацікавленим особам;

6) розробка заходів щодо результатів аналізу і контроль за їхнім виконанням.

 

Контрольні питання по темі:

1. У чому сутність вимог пропонованих до роботи підприємств в умовах ринку.

2. Основні положення, що визначають особливості управлінських рішень.

3. Порядок проведення комплексного ринкового аналізу.

4. Принципи організації аналітичної роботи на підприємстві.

5. Основні етапи проведення аналізу на підприємстві.

 

 

Тема 3.

Методи і прийоми економічного аналізу.

 

1. Метод економічного аналізу.

2. Класифікація прийомів і способів економічного аналізу.

2.1. Логічні прийоми аналізу

2.2. Економіко-математичні прийоми аналізу.

2.3. Евристичні прийоми аналізу.

 

1. Методи економічного аналізу.

Метод економічного аналізу - це сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників, що всебічно характеризують господарську діяльність підприємства в її становленні і розвитку, вивчення факторів, що впливають на зміну цих показників з метою економічного обґрунтування управлінських рішень.

Особливості методу економічного аналізу:

1) використання системи показників при вивченні господарських процесів і явищ;

2) характеристика господарських процесів у їхньому становленні, розвитку;

3) вивчення системи факторів, що впливають на зміну показників і параметрів об'єкта аналізу;

4) виявлення і вимір взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками.

 

2. Класифікація способів і прийомів економічного аналізу.

Усю сукупність способів і прийомів економічного аналізу можна умовно розділити на три великі групи: логічні, економіко-математичні й евристичні.

 

2.1. Логічні прийоми аналізу.

Це в основному методи статистики, які використовують конкретні статистичні дані, що характеризують господарські процеси і їхні результати. До них відносять:

1. Прийом порівняння. Сутність цього прийому - оцінка і дослідження об'єкта через інші аналогічні об'єкти. Для його застосування необхідно:

а) вибрати базу порівняння (показники проектні, планові, розрахункові, оптимізаційні, що передують періоду);

б) забезпечити формальну і реальну порівнянність показників.

2. Прийом виділення вузьких місць ведучих ланок. Сутність - виявлення диспропорцій у розвитку об'єкта і пошук можливостей їхнього подолання.

3. Прийом деталізації. Сутність – поділ розчленовування досліджуваного чи об'єкта його показників на більш дробові, частки.

4. Прийом угруповань. Сутність - оцінка взаємозв'язку об'єктів по одному чи декільком ознакам.

5. Балансовий прийом. Сутність - оцінка впливу факторів, що знаходяться у взаємозв'язку з результуючим показником у виді додатків.

6. Прийом ланцюгових підстановок. Сутність - оцінка впливу факторів, що знаходяться у взаємозв'язку з результуючим показником у виді співмножників.

7. Індексний прийом. Сутність - застосування індексів, що характеризують зміну показників за допомогою відносних величин.

 

2.2. Економіко-математичні способи аналізу.

Математичні методи в економіці застосовуються у випадках, коли зміни аналізованих показників представляються випадковим процесом, зв'язок між ними невизначений, можливісний, підданий впливу випадку і впливу неврахованих факторів.

Загальні підходи до застосування математичних методів в аналізі:

1) системне представлення про господарську діяльність підприємства;

2) математичні методи опису досліджуваного об'єкта;

3) імітація поводження цих явищ у мінливих умовах.

Послідовність використання математичних методів:

1) чітко поставити мету дослідження;

2) визначити зміст задачі відповідно до поставленої мети;

3) формалізувати задачу, тобто описати її за допомогою умовних позначок;

4) сформувати математичну модель;

5) підготувати інформацію для рішення моделі;

6) розробити алгоритм рішення задачі, тобто порядок і послідовність рішення рівнянь;

7) вирішити задачу;

8) інтерпретувати отриманий результат;

9) прийняти на основі інтерпретації відповідне рішення.

Основні методи, які широко використовуються в економічному аналізі:

- кореляційний аналіз;

- дисперсійний аналіз;

- теорія масового обслуговування;

- математичне програмування.

2.3. Евристичні прийоми аналізу.

Евристичні методи дозволяють вирішувати економічні задачі на основі творчого мислення людини.

В аналізі найбільше поширення одержали наступні прийоми евристики:

1) аналогій - використовується при аналізі уже відомого, подібного рішення;

2) інверсії - використання системи “навпаки”;

3) “мозкового штурму” - інтегрування ідей шляхом творчої співдружності групи фахівців;

4) синектики - обговорення проблем групою фахівців різних професій;

5) контрольних питань – забезпечується підхід до рішення задачі за допомогою навідних запитань;

6) колективного блокнота - сполучення незалежних ідей із творчим і колективним їхнім обговоренням.

 

Контрольні питання по темі.

1. Особливості методу економічного аналізу.

2. Сутність логічних прийомів аналізу.

3. Особливості й умови застосування математичних способів.

4. Область застосування евристичних прийомів аналізу.


Тема 4.

Ситуаційний аналіз. Аналіз основних ринкових проблем.

 

1. Ситуаційний аналіз, його сутність, призначення і зміст.

2. Аналіз основних ринкових проблем:

2.1. Визначення місткості ринку і величини попиту, сегментація ринку.

2.2. Визначення стратегії цін.

2.3. Аналіз конкурентноздатності продукції.

2.4. Аналіз витрат на рекламу.

2.5. Аналіз ефективності діяльності апарата збуту.

1. Ситуаційний аналіз, його сутність, призначення і зміст.

Ситуаційний аналіз - це внутрішня ревізія чи моментальна “фотографія” діяльності фірми в її відносинах із зовнішнім ринковим середовищем.

Призначення - оцінити минулу діяльність фірми, розглянути її досягнення і невдачі, розкрити причини тих чи інших, установити компетентність співробітників і ефективність їхньої роботи, а так само відповісти на багато інших питань, характеризують ситуацію у фірмі.

Зміст ситуаційного аналізу включає наступні основні етапи:

1) відповіді на кілька груп питань;

2) оцінка сформованої ситуації;

3) вироблення рішення про нові цілі, стратегію і тактику розвитку фірми.

Загальна схема відповідей на питання ситуаційного аналізу:

1. Відповідь по суті питання.

2. Оцінка факторів, що впливають на дії фірми.

3. Аналіз змін, можливостей розвитку і дій, що повинна почати фірма.

Зміст ситуаційного аналізу конкретної економічної задачі можна розглянути на прикладі групи питань оцінки ситуації, пов'язаної з освоєнням нового товару. З подібною ситуацією приходиться зіштовхуватися фірмам знов вихідним на ринок і працюючим на ньому постійно.

Групи питань для рішення задачі освоєння нового товару фірмою:

I. Ринки.

II. Товари.

III. “Дзеркало” нового товару. Конкретні питання:

а) загальна характеристика нового товару;

б) ринкова характеристика товару;

в) виробнича характеристика;

г) покупці.

IV. Внутрішнє середовище.

V. Зовнішнє середовище.

VI. Конкуренція і конкуренти.

VII. Ціни.

VIII. Товарорух.

IX. Організація торгівлі.

X. Реклама.

XI. Стимулювання збуту.

XII. Формування суспільної думки.

XIII. Сервіс.

XIV. Упакування і т. ін.

2. Аналіз основних ринкових проблем.

2.1. Визначення місткості ринку і величини попиту, сегментація ринку.

Ринком називають сферу обміну товару, пропорції якого визначаються пропозицією (місткістю ринку) і попитом. Ємність товарного ринку показує можливий обсяг збуту товарів фірмою звичайно в плині року. При оцінці місткості ринку враховуються наступні особливості:

- загальна політична й економічна ситуація в країні;

- розподіл товару на товари виробничого і споживчого призначення.

Величину місткості ринку у фізичному чи вартісному вираженні звичайно розраховують по формулі

Е = П + И - Э + Тз

де Е- місткість ринку

П - обсяг виробництва товарів усіма виробниками

И - імпорт товару

Э - експорт товару

Тз - товарні запаси.

Попит - це та кількість товару, що може бути спожите на ринку у визначений момент часу. Попит підрозділяється на існуючий, потенційний (визначається купівельною спроможністю і числом покупців), бажаний (з погляду продавців і виробників) і платоспроможний (це той обсяг товару, за який покупець готовий заплатити гроші при даних цінах). Величина попиту визначається з наступного вираження

де Вс - величина попиту;

К - кількість одиниць попиту (число споживачів);

С - середнє споживання товару одиницею попиту;

Т - термін служби товару.

При зіставленні місткості ринку з величиною попиту виходять з наступних характеристик:

Якщо Е > Вс – це ринок покупця; якщо Е = Вс - рівноважний ринок, Е < Вс - ринок продавця.

Сегментація ринку - це його розбивка по найбільш перспективних напрямках виробництва і реалізації товару. Існує 2 групи критеріїв сегментації.

1) для товарів виробничого призначення – за критеріями (спеціалізації виробництва, новизні продукції, стійкій клієнтурі, технічному рівню розвитку і т. д. Така сегментація називається “профільним аналізом ринку”. Проводиться аналіз від більш великого до більш дрібного сегмента.

2) для товарів споживчого призначення – за критеріями, що включає такі характеристики як стереотипи поводження, рівень життя, смак, стан та вік споживачів і т. ін.). Така сегментація одержала назву мотиваційний аналіз ринку.

 

2.2. Визначення стратегії цін.

Сутність цінової стратегії - установити на товари фірми такі ціни, так ними варіювати, щоб опанувати визначеною часткою ринку, забезпечити намічений обсяг прибутку і вирішувати інші стратегічні і поточні задачі розвитку підприємства.

Градація факторів, що впливають на рівень ціни.

1. Витрати (витрати виробництва).

2. Ціни конкурентів.

3. Величина попиту (чим вище попит, тим нижче ціна).

4. Транспортні витрати.

5. Надбавки, знижки, мита, податки.

6. Реклама й інші елементи стимулювання збуту.

Існує п'ять етапів розробки цінової стратегії.

1. Формулювання мети ціноутворення.

2. Загальна політика ціноутворення.

3. Безпосередньо цінова стратегія.

4. Реалізація цінової стратегії.

5. Пристосування цін.

 

1. Існує три основні цілі, засновані на

а) збуті,

б) прибутку,

в) на існуючому положенні справ.

2. Сутність загальної політики ціноутворення - ув'язування цілей ціноутворення з іншими виробничо-економічними рішеннями фірми.

3. Цінова стратегія базується на 3-х взаємозалежних підходах:

- на витратах;

- на попиті споживача;

- на конкуренції.

4. Існують різні варіанти реалізації цінової стратегії. Основні підходи:

- установлення стандартних і мінливих цін;

- використання єдиних і гнучких цін;

- взаємозв'язок ціни і якості;

- використання концепції цінового лідерства;

- установлення цін на масові закупівлі;

- використання практики цінових ліній;

5. Сутність пристосування полягає в реалізації цінової стратегії за допомогою націнок, надбавок, компенсацій і т.д.

 

2.3. Аналіз конкурентноздатності.

Конкурентноздатність товару - це можливість його збуту на даному ринку.

Характеристики конкурентноздатності:

- ціна споживання товару (ціна покупки + витрати на експлуатацію);

- параметри конкурентноздатності:

1) технічні (класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні, естетичні);

2) економічні (параметри, що формують ціну споживання);

3) організаційні (умови продажу товару).

Показники конкурентноздатності:

1) одиничний параметричний показник:

,

деP - величина параметра;

Р100 - величина параметра, що задовольняє потреби споживача на 100%;

2) інтегральний параметричний показник:

,

де qi - одиничний параметричний показник по i-му параметрі;

ai -вагомістьi-гопараметра в загальному задоволенні потреб споживачів;

n- кількість параметрів.

3) показник конкурентноздатності товару фірми стосовно виробу іншої фірми:

,

деIn1 іIn2 – інтегральні параметричні показники порівнянних товарів конкуруючих фірм.

 

2.4. Аналіз витрат на рекламу.

По визначенню Ф. Котлера реклама являє собою неособисті форми комунікації, здійснювані за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування.

Методи планування витрат на рекламу.

1. Метод виділення коштів як фіксованого відсотка від обсягу продаж.

2. Метод “проходження у фарватері”.

3. Функціональна модель взаємозв'язку комерційних результатів діяльності фірми з розмірами виділюваних на рекламу коштів. Способи перевірки ефективності витрат на рекламу.

1. За допомогою співвідношення “обсяг продажів до витрат на рекламу”.

2. Експериментальний (при нульових витратах на рекламу чи експериментальному припиненні реклами).

 

2.5. Аналіз ефективності діяльності апарата збуту.

Існує широке і вузьке поняття збуту:

широке - охоплює збутові операції з моменту виходу виробу “за ворота” підприємства і закінчується продажем товару покупцю;

вузьке – охоплює безпосереднє спілкування продавця і покупця при реалізації товару.

Способи оцінки ефективності роботи апарата збуту:

1) порівняння показників роботи апарата в різні періоди діяльності фірми (наприклад, по обсягу продажів);

2) порівняння вимог стандартів обслуговування і фактичного положення справ;

3) якісна оцінка діяльності окремих співробітників апарата збуту (знання, зовнішній вигляд, манери поводження і т. ін.).

 

Контрольні питання по темі.

1. Зміст аналізу конкретної економічної ситуації.

2. Визначення величини місткості ринку і попиту.

3. Характеристики профільного і мотиваційного аналізу ринку.

4. Основні етапи реалізації цінової стратегії.

5. Показники конкурентноздатності продукції.

6. Методи аналізу витрат на рекламу.

7. Характеристики ефективності діяльності апарата збуту.



Читайте також:

  1. Дніпро - донецька культура
  2. Донецьк 2010
  3. Донецька гідрогеологічна складчаста область
  4. Донецький економічний район
  5. Донецький-Придніпровський регіон
  6. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного й Азовського морів. Донецько-Придніпровський регіон
  7. Місце і роль економіки Донецького регіону в розвитку економіки країни.
  8. Яким було господарське життя населення Донецького городища?




Переглядів: 575

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Тема 5.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.086 сек.