• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема №7.

Аналіз і оцінка ефективності використання основних фондів.

1. Аналіз рівня технічної оснастки підприємства.

2. Аналіз стану основних фондів.

3. Аналіз використання основних фондів.

1. Аналіз рівня технічної оснастки підприємства.

Технічний рівень виробництва визначається насиченням підприємства основними виробничими фондами, їхнім складом і станом.

Напрямки аналізу технічного рівня виробництва:

1. Визначення складу і структури основних фондів підприємства.

До основних фондів відносяться матеріальні цінності, використовувані у виробничій діяльності за період, що перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, і не стосовні до МБП.

За порядком нарахування амортизації основні фонди поділяються на:

1. Будинки, спорудження, будівлі, передавальні пристрої.

2. Транспортні засоби, меблі, конторське устаткування, побутові електро – механічні прилади, інформаційні системи.

3. Інші основні засоби, що не входять у 1 і 2 групи, а також робітник і продуктивна худоба і багаторічні насадження.

По своєму складу основні фонди також поділяються на:

1. Промислово – виробничі фонди підприємства.

2. Виробничі фонди інших підприємств і галузей.

3. Невиробничі основні фонди.

Крім цього виділяється:

активна частина основних фондів: машини, устаткування, транспорт і інші основні фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі;

пасивна частина: будинки, спорудження, передатні пристрої, що сприяють виробничому процесу.

Структура основних фондів характеризується питомою вагою чи часткою тієї чи іншої групи основних фондів у загальній їхній кількості і вартості.

2. Визначення порядку обліку й аналізу основних фондів.

Основні фонди враховуються в натуральному і вартісному вираженні.

Облік основних фондів здійснюється:

1) в інвентарних картках – по кожній одиниці (об'єкту) основних фондів;

2) на окремих бухгалтерських регістрах (рахунки, книги, журнали, баланс).

В облікових документах основні фонди враховуються:

1) по балансовій вартості, що визначається для різних груп основних фондів;

2) по сумі зносу, що основні фонди переносять на собівартість випущеної продукції. Міра зносу визначається сумою амортизаційних відрахувань. Розмір річних амортизаційних відрахувань по кожній із трьох груп основних фондів:

1 група – 5% від первісної балансової вартості;

2 група – 25%;

3 група – 15%.

Підприємства мають право на прискорену амортизацію в плині перших семи років експлуатації основних фондів по нормах від 5 до 30%.

3) по залишковій вартості (балансова вартість за винятком суми зносу).

3. Аналіз наявності і руху основних фондів.

Структура аналізу:

1) визначається наявність основних фондів на початок і кінець аналізованого періоду;

2) установлюється їхній приріст за цей період двома способами:

а) як різниця між вартістю основних фондів на кінець і початок періоду;

б) як різниця між введеними в експлуатацію і вибулими з експлуатації основними фондами;

3) визначаються темпи росту основних фондів;

4) визначаються показники по характері руху основних фондів (коефіцієнти вибуття, відновлення і приросту основних фондів);

5) визначається взаємодія наявності основних фондів з іншими виробничо-економічними характеристиками (наприклад, чисельності ППП, продуктивності праці) по показниках фондоозброєності праці і порівняння темпів росту фондоозброєності і продуктивності праці.

4. Визначення приватних показників технічної оснастки підприємства:

а) коефіцієнт технічної озброєності;

б) коефіцієнти потенційної і фактичної енергооснастки;

в) коефіцієнт механізації праці дорівнює відношенню кількості працюючих на механізованих роботах до загальної чисельності працівників і інші показники.

2. Аналіз стану основних фондів.

Стан основних фондів визначається наступними показниками і характеристиками:

коефіцієнт придатності;

коефіцієнт зносу;

порівняння нормативних і фактичних показників термінів служби устаткування;

сума зносу і залишкової вартості основних фондів;

характеристика вікового складу окремих видів устаткування по наступним групах (за часом експлуатації):

а) до 5 років;

б) 5-10 років;

в) 10-15 років;

г) 15-20 років.

характеристика морального зносу устаткування.

3. Аналіз використання основних фондів.

Напрямки аналізу:

1. Характеристика узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів:

а) показники фондовіддачі і фондомісткості;

в) показник рентабельності основних фондів;

г) показник оборотності основних фондів.

2. Аналіз вивчення використання основних фондів по наступним характеристикам:

1) по кількості (коефіцієнти використання наявного, установленого, діючого устаткування);

2) за часом роботи ( коефіцієнти змінності, використання календарного і режимного фондів роботи устаткування);

3) по потужності (середньорічна потужність, коефіцієнти освоєння проектної, виробничої потужності, приріст обсягу продукції за рахунок поліпшення використання виробничої потужності).

3. Аналіз використання виробничих площ по показниках:

1) коефіцієнт використання виробничої площі;

2) коефіцієнт використання площі, зайнятої під устаткування;

3) знімання продукції з одного квадратного метра площі.

Контрольні питання по темі.

1. Основні напрямки аналізу рівня технічної оснастки підприємства.

2. Аналіз наявності основних фондів підприємства.

3. Показники динаміки руху основних фондів.

4. Характеристики і показники стану основних фондів.

5. Основні показники і характеристики рівня використання основних фондів.

6. Аналіз використання основних фондів по кількості, часу і потужності.

Переглядів: 868