Тема № 8.

Аналіз використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

2. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

Оборотні кошти – це сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обертання, виражених у грошовій формі.

Оборотні виробничі фонди – це предмети праці, що знаходяться в сфері виробництва (сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво), що цілком споживаються в кожнім виробничому циклі і вартість яких цілком переноситься на продукт, що виготовляється.

Фонди обертання використовуються для обслуговування постачальницько-збутової діяльності підприємства. Це готова до реалізації продукція, відвантажена, але не оплачена продукція; уся дебіторська заборгованість і кошти необхідні для закупівлі сировини, матеріалів, палива і т. ін.

Оборотні кошти одночасно в сфері виробництва і обертання проходять три стадії кругообігу (постачання, виробництво і реалізація), приймаючи чотири натуральні форми:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- готові вироби;

- кошти.

Сума часу виробництва і часу обертання визначає тривалість одного обороту оборотних коштів.

Величина оборотних коштів залежить від 2-х факторів:

1) від тривалості обороту коштів у сферах виробництва і звертання.

2) від маси витрат оборотних коштів на виробництво і реалізацію продукції.

Структура оборотних фондів (коштів) визначається питомою вагою тієї чи іншої форми оборотних фондів у загальній їхній величині.

Раціональною вважається структура оборотних коштів з більш значною часткою готової продукції і коштів.

2. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Власними оборотними коштами (ВОК) вважають:

- для державних підприємств – засоби, виділені державою за затвердженими нормативами для забезпечення виробничо – господарської діяльності;

- для приватних підприємств і колективів – це засоби, вкладені учасниками підприємств в оборотні виробничі фонди і фонди обертання.

Джерела власних оборотних коштів: статутний фонд, бюджетне фінансування (чи додаткове фінансування учасниками підприємства), прибуток підприємства.

За рахунок ВОК підприємство формує виробничі запаси, незавершене виробництво і залишки готової продукції на складі. Ці величини плануються і нормуються самими підприємствами і називається нормованими оборотними коштами. Наднормативні запаси цих величин покриваються (фінансуються) кредитами банку.

По ряду елементів оборотних коштів (відвантажена продукція, кошти і кошти в розрахунках) – нормативи не встановлюються, тому їх називають ненормованими оборотними коштами. Джерелами їхнього утворення є кредити банку.

Крім чисто ВОК є оборотні кошти, прирівняні до ВОК, у виді стійких пасивів. Це постійна мінімальна заборгованість підприємства по майбутніх платежах (заборгованість по заробітній платі, органам соціального страхування, залишки резервів майбутніх платежів і ін.).

Аналіз ВОК складається з двох етапів:

1) аналіз наявності власних і прирівняних до них оборотних коштів;

2) аналіз забезпеченості власними і прирівняними до них оборотними коштами.

Перший етап включає:

а) визначення розміру власних оборотних коштів – підсумок розділу 1 пасиву балансу сумується зі стійкими пасивами в покриття нормативів і з цієї суми віднімається підсумок розділу 1 активу балансу;

б) визначення змін власних оборотних коштів шляхом порівняння їхньої величини на початок і кінець звітного періоду;

в) визначення впливу наступних факторів на отримані зміни:

зміна статутного фонду в частині оборотних коштів.

використання прибутку, розміщеної в оборотних коштах.

зміна величини стійких пасивів, видача позичок чи кредитів на приріст СОС та інші фактори.

Другий етап аналізу СОС.

Для виявлення забезпеченості підприємства СОС фактична їх наявність порівнюється з загальним нормативом оборотних коштів по підсумку розділу 2 активу балансу. Перевищення фактичної наявності над нормативом означає надлишок СОС, а зменшення означає недолік.

3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується тривалістю їхнього кругообігу, що виміряється швидкістю повернення в грошову форму середньої за звітний період суми оборотних коштів у результаті реалізації продукції.

Основні показники швидкості оборотності оборотних коштів:

1. Тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів і всіх оборотних коштів у днях.

2. Коефіцієнт оборотності чи число обертів, чинених оборотними коштами за звітний період.

Ефективність використання оборотних коштів у результаті зміни їхньої оборотності виміряється двома величинами:

1) вивільненням оборотних коштів з обороту, що дає можливість виконувати виробничу програму меншою сумою оборотних коштів.

2) одержанням додаткового прибутку в результаті кращого використання оборотних коштів.

Контрольні питання по темі.

1. Класифікація й угруповання оборотних коштів підприємства.

2. Визначення наявності і забезпеченості підприємства власними оборотними коштами.

3. Методика аналізу показників ефективності використання оборотних коштів.

4. Характеристика оборотності оборотних коштів підприємства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема №7.	\|	Тема № 9.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.