Стилістична роль синонімів

Серед лексичних одиниць на особливу увагу з погляду стилістики заслуговують абсолютні, ідеографічні та стилістичні синоніми.

Абсолютними називають синоніми, що мають тотожне номінативне значення. Вони можуть розрізнятися лише сферою вживання. Ідеографічні і стилістичні мають багату стилістичну парадигму. В лексичній стилістиці синоніми як тотожні або близькі за значенням лексеми є найпотужнішою категорією.

З одного боку, те, що синонімічний ряд фонетично різних одиниць може називати одне загальне поняття, надає мовцю великі можливості стильового і стилістичного вибору для урізноманітнення тексту. З іншого — те, що синоніми обов'язково чимось різняться між собою, мають різний змістовий обсяг, додаткові значеннєві відтінки, можуть відрізнятися якістю і мірою емоційно-вольової експресії та колориту, книжним чи розмовним походженням, робить їх настільки виразними, що вони сприймаються швидше як стилістеми, ніж номінативні лексеми.

Сучасна мовна практика повертає до вжитку окремі слова, Що за радянських часів значилися у словниках як застарілі, розмовні, рідковживані, і, отже, поповнює в літературній мові в такий спосіб пари абсолютних синонімів, які через рідковживаність уже набули стилістичного забарвлення архаїки: процент — відсоток, бібліотека — книгозбірня, поїзд — потяг, карта — мапа, організація — спільнота, фотокартка — світлина, тираж — наклад, юрист — правник, основний — засадничий, рюкзак —наплечник, дитбудинок — сиротинець, снотворний — снодійний, насонний, телебачення — телевізія.

Актуалізуються й іншомовні слова у ролі синонімів: напад, вторгнення — інвазія; згода, одностайність — консенсус; продовження — пролонгація; оживлення, відродження —реанімація; застій — стагнація; перетворення — конверсія; образ, вигляд— імідж; різноманітність, множинність — плюралізм; представлення — презентація; бавовняний — котоновий; продажний — корумпований; тиск, жорстка опіка — пресинг; огляд — дайджест; незалежність — суверенітет; виборці — електорат.

Оскільки в мові діє тенденція до диференціації семантично рівнозначних слів, то абсолютні синоніми не можуть тривалий час співіснувати, і якщо один із них не виходить з ужитку, то вони надалі переходять у понятійні або стилістичні синоніми: добродійник — благодійник, одностайно — одноголосно, виділити — виокремити, прослідкувати — простежити, доглянути — припильнувати, машиномісця — автомісця, тимчасовий — проминальний, неприязнь — неґація, меншовартісний — низькосортний, скеровувати — спрямовувати, знеособлення — деперсоналізація, бездуховний — знедуховлений.

Неоднорідне інформативно-оцінне значення слів, що поповнюють лексикон сучасної української мови, спричиняється різноплановою системою інтерпретації явищ суспільного життя та зміною стилістичних смаків і вподобань, іноді просто модою на певні синоніми, зокрема забуті свої та новоявлені чужі: свашина, первень, пролонгація, брифінг, топ, маркетинг, менеджмент, хобі, ноу-хау та ін.

Отже, синоніми є одним із найважливіших складників арсеналу стилістичних засобів мови. 'Стилістику цікавлять реальні можливості вибору, що їх дає мовцеві мова для вираження думки. Для стилістики важлива не більша або менша близькість словникових значень двох чи кількох слів, а те, якими словами можна виразити певне поняття в певному контексті.

Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. В одних — широкий простір для синоніміки, в інших цей простір набагато вужчий.

Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення. Наприклад: «Процедура приватизації державних підприємств включає такі основні елементи:- визначення підприємств або їх часток (акцій, паїв), що продаються громадянам України за приватизаційні сертифікати, а також часток (акцій, паїв), що .продаються Членам трудових колективів за номінальною вартістю» (Концепція роздержавлення і приватизації-підприємств, землі і житлового фонду). Тут синоніми використані для пояснення й деталізації.

Загалом синонімія як стилістичний засіб не характерна й для наукової мови, хоч тут вона представлена ширше, ніж в офіційно-діловому стилі. У наукових текстах синоніми використовуються як засіб контекстуального уточнення. Приклад: «Електроліз застосовують також в електролітичному нікелюванні та хромуванні. Така обробка не тільки надає виробам гарного зовнішнього вигляду (блискучої поверхні трохи жовтуватого відтінку у нікельованих і злегка синюватого у хромованих виробів), а й оберігає сталеві вироби бід іржавіння» (підручник).

Для наукового стилю, як відомо, характерні точність, відсутність емоційності та експресивного забарвлення, прагнення до однозначності, до того, щоб кожному поняттю відповідав один термін. Але 'всупереч загальній

тенденції виникає чимало паралельних назв того самого поняття. Серед термінологічної лексики багато слів іншомовного походження, а запозичений термін, як і будь-яка нетермінологічна іншомовна лексема, зазнає різнобічного впливу в мові поширення, вступає в контакти з іншими словами на лексичному, семантичному, словотвірному рівнях. Унаслідок таких контактів з'являється однозначне слово — шляхом морфологічного чи семантичного калькування. Маємо синонімічні пари, один компонент яких питомий, а другий — запозичений: атеїст — безбожник, бібліофіл — книголюб, біографія — життєпис, евфонія — милозвучність, пентагон — п'ятикутник, еритроцити — червонокрівці, гігант — велетень, грамотний — письменний, циклоп — песиголовець, монах — чернець. Особливо багато таких паралельних утворень серед астрономічних назв: Оріон — Косарі (Полиця, Чепіги), Плеяди — Волосожар, Велика Ведмедиця — Великий Віз, Молочний Шлях—Чумацький шлях (Чумацька Дорога).

У термінології так само є парні назви: біном — двочлен, асиміляція — уподібнення, дисперсія — розсіяння, осциляція — коливання, молюски — м'якуни, квалітативний — якісний, квантитативний — кількісний. Крім походження, вони нічим не відрізняються і певний час співіснують як дублети (слова, що не мають відмінностей ні в значенні, ні в стилістичному забарвленні). А згодом або набувають ознак ідеографічних чи стилістичних синонімів і залишаються в мові, або один з них, не набувши таких ознак, переходить до розряду пасивної лексики, а тб й зовсім зникає з мови. З-поміж перелічених термінологічних пар компоненти іншомовного походження вживаються, як правило, в суто науковому стилі, а питомі українські —в науково-навчальному, науково-популярному та інших різновидах. З пари слів мовознавство й лінгвістика перше вживається тепер як назва науки про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури, а друге застосовується як назва окремого напрямку мовознавства. Ка'жемо: порівняльне (історичне, сучасне, українське, слов'янське, загальне) мовознавство, але структурно-математична лінгвістика. Коли такого розподілу значень або відтінків не відбувається, "один із дублетів виходить з ужитку: в сучасній українській мові слово поверх витіснило запозичення з французької етаж.

У публіцистичному стилі з огляду на його нахил до експресії висловлення (поряд з логїзацією викладу), орієнтацію на уснорозмовну форму мовлення синоніми використовуються досить широко, причому не лише загальномовні, а й контекстуальні.

Специфікою публіцистичного стилю є розмежування семантично тотожних слів з погляду оцінки описуваного явища. Коли синонімічний ряд має в своєму складі іншомовне слово, воно набуває негативного забарвлення. З синонімічного ряду подорожувати, їздити, мандрувати, вояжувати останнє слово в публіцистиці використовують як засіб негативної оцінки: «Всеукраїнський референдум, крім усього іншого, засвідчив і те, що малопрохані захисники так званого російськомовного населення, які безперервно вояжували східними та південними теренами України, не досягли бажаних для них наслідків — їм не вдалося порушити єдності людей нашої землі в прагненні до волі» (газ.)*

У художньому стилі такого розмежування немає, тут синоніми, незалежно від походження, можуть уживатися як нейтральні або з відтінком іронії, але без негативного забарвлення: «Молодший сии Софії, Вольдемар, і

зараз вояжував десь у Сполучених Штатах» (О. Гончар).

Синоніми в публіцистичному й особливо в художньому стилі використовуються для врізноманітнення викладу, для уникнення монотонності, набридливих повторів.

У розмовному мовленні широко представлені загальномовні й контекстуальні синоніми, що є емоційно-експресивними замінниками нейтральних слів загальнонародної мови.

Модулі самостійної роботи:

1. Основні типи переносних значень слів.

2. Джерела синонімії.

3. Стилістичне використання омонімів.

4. Іншомовні запозичення в лексиці української мови.

5. Діалектизми, неологізми, архаїзми та історизми в лексиці української мови.

6. Експресивно-емоційна лексика: жаргонізми, арготизми.

7. Лексикографічний аналіз слів.

Лекція № 3 (4)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Евфемізми як різновиди синонімів	\|	Антонімічні відношення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.