• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Антонімічні відношення

Антоніми. Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів

План

1. Антонімічні відношення.

2. Загальномовні та контекстуальні антоніми.

3. Стилістичне використання антонімів

Література

1. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – С.34-36.

2. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : підручник / О.Д. Пономарів.— К. : Либідь, 1993.— С 64-72.

3. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.] ; за ред. С.О.Карамана. – К. : Літера ЛТД, 2011. – С.

4. Сучасна українська літературна мова : Підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред. М.Я.Плющ. – К. : Вища шк., 2005. – С. 125-126.

5. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д. Пономаріва. – К. : Либідь, 2005. – С. 47-51.

Групи слів у лексиці за значенням:

За кількістю значень – однозначні (кольрабі, мемуари), багатозначні (ловити, земля, команда)

За характером значень – з прямим значенням (ідуть люди, летять журавлі), з переносним значенням (час іде, летить)

За співвідношенням змісту і зовнішньої форми – синоніми, омоніми, антоніми, пароніми

Групи слів у лексиці за походженням:

Незапозичені – слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови (довгий, везти, діти, зима, день), власне українські (метелик, жіноцтво, мрія, сузір’я, несамохіть)

Запозичені – старослов’янізми (уста, совість, глава), з інших слов’янсьуих мов (зичити, млин, кава), з неслов’янських мов (фантазія, соло, чабан, сарай)

Групи слів у лексиці за вживанням:

За активністю вживання – активного вжитку (земля, вода, гривня, око), пасивного запасу:

застарілі слова – архаїзми (десниця, вої, Борисфен), історизми (більшовик, яничар, волость, губернія),

неологізми – загальномовні (драйвер, файл) і авторські (брунькоцвіт (П.Тичина)).

За емоційним забарвленням – нейтральні (двадцять, робота, середа), емоційні (хитренький, вітрюга)

За стилістичними властивостями – нейтральні (міжстильові), стилістично марковані (маршрутка, балда, універ; благочестя, ненечка, нонсенс; інтерпретація, синтез, диференціація; секретар-референт, ухвалити, ХДУ; толерантність, демократія, свобода слова).

За сферою вживання – загальновживані (теревенити, торік), незагальновживані:

діалектизми (бараболя, когут, ґазда),

спеціальна лексика – терміни і професіоналізми (бісектриса, субстантивація; ремікс, скинути інфу),

жаргонізми (круто, облом, універ),

арготизми (ксива, манатки)

Антоніми (від гр. «проти» та «ім'я») — слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття: радість — журба, успіх — невдача, сила — слабкість, далекий — близький, веселий — сумний, дружити — ворогувати, довшати — коротшати, ясно — темно, сонячно — хмарно, добре — погано, тут — там. Тобто поняття, в яких зміст одного заперечує зміст другого. Ці поняття належать до одного ряду явищ об'єктивної дійсності. Так, слова глибокий — мілкий показують розмір по вертикалі, солодкий — гіркий відтворюють смакові якості, далеко — близько вказують на відстань, минуле —майбутнє позначають час. Тож не можна сказати, що антоніми — це слова, що виражають протилежні значення, між якими немає жодного зв'язку. Поняття, як правило, викликає в мовця логічний антонім (парне слово). Цеприродна особливість людського розуму, важливий наявний у нашому розпорядженні спосіб закріплення й аналізу відчуттів.

У людській свідомості абстрактні поняття закладені парами, кожне зі слів цієї пари так чи інакше викликає уявлення про друге: швидкий — повільний, краса — потворність, багатство — вбогість. Таким чином, в антонімічні стосунки вступають не всі слова, а лише ті, що об'єднані змістом на основі їх протилежності, протиставлення. Передусім це слова, що мають якісні, кількісні, часові, просторові значення: темніш — світлий, холодний — гарячий, злий — добрий, тихий — голосний, шкідливий — корисний, мало — багато, ніч — день, вечір —ранок, сьогодні — вчора, ліворуч — праворуч, назад — уперед, низько — високо, північ — південь, земля — небо. Антонімами визначаються протилежні значення дій і станів: говорити — мовчати, хвалити — гудити, любити — ненавидіти, вставати — лягати, розкошувати — бідувати, старатися — лінуватися.

Усі значення наведених антонімічних пар звуться протилежними тому, що вони взаємно виключають одне одного. Будь-яка річ, наприклад, не може бути одночасно важкою й легкою, великою й малою, далекою й близькою. Тобто слова, що мають протилежне значення, перебувають на крайніх точках ряду. Інколи між антонімами стоїть середнє, проміжне поняття — м е з о н і м : початок — середина — кінець, минуле — сучасне — майбутнє.

Протиставляються одне одному й поняття, пов'язані з чоловічою та жіночою статтю, якщо вони знайшли вираження в іменниках чоловічого й жіночого роду: батько —мати, дочка — син, верховинець — верховинка, степовик,— степовичка, киянин — киянка, учитель — учителька, діяч — діячка. Протиставляються не лише назви людей, а й назви тварин: цап — коза, качур — качка, лебідь — лебідка, ведмідь — ведмедиця (пор. ластівка, горобець, білка).

Не входять в антонімічні стосунки слова з конкретним значенням, оскільки вони називають такі поняття, які не мають прямих відповідників, співвідносних за протилежністю: бандура, стіл, піч, трактор, дерев'яний, алюмінієвий, фабричний і под. До лексичних одиниць, що не мають антонімів, належать також числівники, більша частина займенників, тобто слова без ознак оцінності, безпосередньої співвіднесеності з поняттям про певне явище.

Важливою рисою антонімії є те, що багатозначні слова можуть мати не один антонім, а кілька (до кожного із значень чи до частини їх). Напр.: солодкий у значенні «властивий медові, цукрові; такий, що викликає приємні відчуття, дає радість, насолоду» має антонім гіркий (солодке (гірке) яблуко', солодкі (гіркі) думи, почуття); у значенні «спокійний, безтурботний» антонімічним відповідником виступає тривожний (солодкий сон — тривожний сон). Порівняймо ще низку словосполучень, у кожному з яких антонімом до слова свіжий є відмінна лексема: свіжий хліб — черствий хліб, свіжий огірок — солоний огірок, свіжий букет — зів'ялий букет, свіжа метафора — стерта метафора, свіжий вигляд — утомлений вигляд.

Антонімам притаманна спільність сполучуваності, тобто здатності поєднуватися з тими самими словами в процесі висловлення думки. Так, слова талановитий і бездарний сполучаються з лексемами твір, учень, людина, гра, слово, але не сполучаються зі словами будинок, дим, вода, дерево; слово активний поєднується зі словами учасник, натура, знання, словниковий запас так само, як і його антонімічний відповідник пасивний; водночас вони обидва не сполучаються зі словами стічець, зупинка, надвечір'я. Отже, спостерігається тісний зв'язок антонімії та багатозначності.

У мовленні можуть протиставлятися будь-які слова, навіть синоніми. Особливо, коли одна назва предмета чи явища емоційно чи експресивно нейтральна, а друга містить у собі виразну оцінку, має позитивне чи негативне забарвлення* кінь — шкапа, будинок — халупа, палац — хата.

Читайте також:

1. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
2. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
3. Бінарне відношення порядку.
4. Варіанти співвідношення потреб і виробництва
5. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
6. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
7. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
8. Взаємовідношення ініціатора і реципієнта трансферу технологій
9. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
10. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
11. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення

Переглядів: 4124