• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Клас Oxyphotobacteria

Клас Anoxyphotobacteria

Частина 15. Фототрофні бактерії.Бактерії, які містять бактеріохлорофіл, каротиноїди і здатні використовувати світло як джерело енергії. Ростуть на світлі в анаеробних умовах і не виді­ляють кисень у процесі фотосинтезу. Деякі здатні рости в тем­ноті за рахунок кисневого дихання. Можуть існувати фотоавто-трофно, фотогетеротрофно та хемогетеротрофно. Не можуть вико­ристовувати як донор водню воду, вони потребують донорів з більш високим ступенем окиснення (сірководень, водень, орга­нічні сполуки). Тому фотосинтез у них проходить без виділення кисню (аноксигенний фотосинтез). Не містять фікобіліпротеїнів. Морфологічно різноманітна група — коки, палички, вигнуті форми (спірили, вібріони), рухливі та нерухливі.

Таксономія.Бактерії належать до двох порядків. Перший порядок Rhodospirillales (пурпурові бактерії) об'єднує родини Rhodospirillaceae (несіркові пурпурові бактерії) та Chromatiaceae (сіркові пурпурові бактерії), другий порядок Chlorobiales (зелені бактерії) — родини Chlorobiaceae (зелені сіркові бактерії) та Chloroflexaceae.

Характеристика представників. За здатністю викорис­товувати елементну сірку як донор електронів поділяються на сіркові та несіркові бактерії.

Спільним для представників порядку Rhodospirillales є те, що їх фотосинтетичний апарат міститься на внутрішніх мембра­нах (тилакоїдах), які утворюються з інвагінацій плазматичної мембрани. Для представників порядку Chlorobiales характерна наявність хлоросом — органел, які вміщують пігмент і прилягають до плазматичної мембрани. Саме у хлоросомах міститься бактеріохлорофіл.

Пурпурові та зелені бактерії існують у водоймах із вміс­том сірководню 20-100 мг/л і вище, що забезпечує їм анаеробні умови існування. Несіркові бактерії розвиваються у водоймах, багатих на органічні речовини. Живуть у солоних і прісних водой­мах. Очевидно, є найдавнішими бактеріями на Землі.

Частина 16. Ціанобактерії.Бактерії, які містять хлоро­філ а, використовують світло як джерело енергії та виділяють кисень (як зелені рослини). Поділяються на дві групи:

1) організми, які містять хлорофіл а та фікобіліпротеїни (алофікоціанін, фікоціанін, іноді фікоеритрин). Мають назву ціанобактерії;

2) організми, які містять хлорофіли а та b (який власти­вий тільки зеленим водоростям і вищим рослинам), але не фіко­біліпротеїни. Називаються прохлорофітами.

Таксономія.Поділяються на два порядки — Cyanobacteriales і Prochlorales. За морфологічними ознаками ціанобактерії поділяються на п'ять груп:

1) хроококові ціанобактерії — одноклітинні палички та коки, розміщені поодиноко чи в агрегатах, в яких об'єднані кап­сулами або слизом. Розмножуються бінарним поділом або брунь­куванням. Роди: Synechococcus, Gloebacter та ін.;

2) плеврокапсові ціанобактерії — теж одноклітинні фор­ми,але тільки такі, які можуть розмножуватись і множинним поділом. При цьому всередині клітини, що ділиться, з'являєть­ся багато маленьких клітин — беоцитів. Роди: Pleurocapsa, Dermocapsa, Myxocarcina та ін.;

3) нитчасті ціанобактерії без гєтероцист — трихоми складаються тільки з вегетативних клітин. Роди: Oscitlatoria, Spirutlna, Plectonema та ін.;

4) нитчасті ціанобактерії з гетероцистами — роди Anabena, Nostoc та ін. Крім гєтероцист, можуть утворювати акі­нети — клітини, які перебувають у стані спокою і диференцію­ються з вегетативної клітини утворенням товстої зовнішньої обо­лонки, збільшенням об'єму і накопиченням ціанофіцину, гліко­гену, ліпідів і каротиноїдів. Клітини діляться в одній площині;

5) нитчасті ціанобактерії з гетероцистами— відріз­няються від групи 4 тим, що клітини діляться більш як в одній площині. Рід Fischerella.

Характеристика представників. Фотосинтетичний апарат представлений тилакоiдами. Відмінною рисою ціанобактерій є наяв­ність фікобілісом — дископодібних утворень, які зовні приляга­ють до тилакоїдів і складаються з фікобіліпротеїнів. Фікобілісоми є світлозбиральними пігментами. Тільки у однієї ціанобактерії — Gloeobacter violaceus — немає тилакоїдів та фікобілісом.

Ціанобактерії поширені у різних водоймах, у ґрунті, на рисових полях. Завдяки здатності фіксувати молекулярний азот існують у місцях, бідних на поживні речовини (морський пісок, скелі в пустелях). Не бояться екстремальних умов. Деякі з ціано­бактерій є настільки стійкими до дії кислот і термофільними, що ростуть у кислих гарячих джерелах (70 °С, рН 4,0).

Прохлорофіти є екзосимбіонтами, мешкають на тілах мор­ських тварин.

Переглядів: 780