• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Клас Firmibacteria

Відділ Firmicutes

Сюди належать прокаріоти з грампозитивним типом будови клітини; фарбування за Грамом, як правило (хоча і не завжди), позитивне. Форма клітин може бути сферичною, паличкоподібною, нитчастою. Палички та нитки можуть бути такими, що гілкують­ся. Розмноження бінарним поділом. Деякі представники утворю­ють спори як форми спокою (ендоспори чи спори на гіфах або в спо­рангіях). Більшість представників нерухливі. Рухливі мають джгу­тики. Нефотосинтезувальні організми. Як правило, це хемогетеро-трофи, серед яких є аероби, анаероби, факультативні анаероби та мікроаерофіли. До цієї групи належать прості аспорогенні та споро-утворювальні бактерії, а також актиноміцети та споріднені з ними організми. Поділяються на два класи:

Firmibacteria(складаються з трьох частини, № 17-19);

Thallobacteria(складаються з однієї частини № 20).

Частина 17. Грампозитивні коки.Хемоорганотрофні, мезофільні, грампозитивні коки, що не утворюють спор і поділяють­ся так:

1) аеробні коки, розміщені попарно, в скупченнях, тетрадах. Каталазопозитивні. Містять цитохроми. У клітинних стін­ках відсутні тейхоєві кислоти. Утворення кислот з вуглеводів часто відсутнє або слабко виражене (родина Місгососсасеае);

2) факультативно анаеробні або мікроаерофільні коки, роз­міщені попарно, в ланцюжках, кластерах або тетрадах. Присут­ність каталази, цитохромів і тейхоєвих кислот у складі клітин­ної стінки — варіабельні ознаки (родина Streptococcaceae);

3) строго анаеробні коки, розміщені попарно, в ланцюж­ках, тетрадах або пакетах кубічної форми. Цитохроми не вияв­лені. Результати тесту на каталазу, як правило, негативні, хоча в деяких випадках спостерігається слабка або псевдокаталазна активність (родина Peptococcaceae).

Таксономія. Бактерії об'єднані у три родини: родина Місго­соссасеае (роди: Micrococcus, Staphylococcus, Planococcus); роди­на Streptococcaceae (роди: Streptococcus, Pediococcus, Aerococcus, Gemella, Leuconostoc); родина Peptococcaceae (роди: Peptococcus, Ruminoccus, Peptostreptococcus, Sarcina). У Керівництві Бергі з ідентифікації бактерій (1997 р.) ця група бактерій складаєть­ся з 24 родів, більша половина з яких не увійшла до Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, оскільки була вперше описа­на після виходу його у світ.

Характеристика представників. Бактерії родини Місгосос­сасеае є аеробами. Це коки, які діляться більш як в одній площині. Хемоорганогетеротрофи. Рухливі або нерухливі. Існують у ґрун­тах, прісних водах, на шкірі людини і тварин (рід Micrococcus), шкірних залозах, слизових оболонках теплокровних тварин і люди­ни (рід Staphylococcus), у морській воді (рід Planococcus). В основ­ному сапрофіти, але є патогенні види (Staphylococcus aureus — спричиняє фурункули, гнійні процеси і навіть сепсис).

Класифікація родів родини Streptococcaceae ґрунтується на морфологічних ознаках і продуктах бродіння: бактерії родів Streptococcus, Pediococcus, Aerococcus зброджують глюкозу з утво­ренням молочної кислоти, тобто є гомоферментативними. Бак­терії роду Leuconostoc є гетероферментативними, оскільки у про­цесі зброджування глюкози утворюється не тільки молочна кис­лота, а й етанол, оцтова кислота, СО₂. Існують у ґрунтах, повіт­рі, воді, молоці та молочних продуктах (Streptococcus lactis, Streptococcus cremoris), квашених овочах, харчових продуктах. Можуть бути причиною псування продуктів (цукрового сиропу —Leuconostoc mesenteroides, пива — Pediococcus). Є паразитами ссавців (Gemella, Streptococcus). Особливо патогенними є стрепто­коки, які викликають у людини ряд захворювань (лімфоаденіти, абсцеси, інфекції легенів, нирок та ін.).

До складу родини Peptococcaceae входять анаеробні нерух­ливі коки. У процесі бродіння утворюють СО₂, Н₂, нижчі жирні кислоти, сукцинат, етанол. Молочна кислота не є основним про­дуктом бродіння. В основному сапрофіти — мешканці ґрунту (Sarcina), поверхні зернових культур, ротової порожнини і дихаль­них шляхів людини і тварин (Peptococcus), рубця жуйних тва­рин (Ruminoccus). Є патогенні види (Peptostreptococcus).

Частина 18. Палички та коки, що утворюють ендоспори.Бактерії, які утворюють стійкі до нагрівання ендоспори. Для пере­вірки на присутність ендоспор найкращим тестом є нагрівання при 70—80 °С упродовж 10 хв з наступним культивуванням у спри­ятливих умовах. Найчастіше — рухливі палички або нитки, але один рід представлений рухливими коками (розміщені в тетрадах або кубічних пакетах). Здебільшого грампозитивні, зокрема в молодих культурах, але представники одного роду є грамнегативними. Облігатні аероби, факультативні анаероби, мікроаерофіли або строгі анаероби. Хемоорганотрофи. У одного роду анае­робних бактерій анаеробне дихання відбувається з використанням сульфату як термінального акцептора електронів.

Таксономія. Бактерії об'єднані в одну родину Bacillaceae, яка складається з п'яти родів (Bacillus, Sporolactobacillus, Clostridiutn, Sporosarcina, Desulfotomaculum). У Керівництві Бергі з іден­тифікації бактерій (1997 р.) ця група бактерій складається з 10 родів, тобто після виходу у світ Bergey's Manual of Systematic Bacteriology описано п'ять нових родів (Amphibacillus, Osclllospira, Sporohalobacter, Sulfobacillus, Syntrophospora).

Характеристика представників. Ця група бактерій харак­теризується великою різноманітністю властивостей. Серед них є маслянокислі бактерії (Clostridlum butyricum), ацетонобутилові (Clostridium acetobutyricum), уролітичні (Sporosarcina ureae), фіксатори атмосферного азоту (Clostridium pasteurianutn), про­дуценти антибіотиків, ферментів, амінокислот, токсинів. Про­дуцентами всіх цих біологічно активних сполук є представники роду Bacillus. Кількість антибіотиків, які продукуються бакте­ріями цього роду, наближається до 200. За цим показником баци­ли поступаються лише стрептоміцетам. Найбільш продуктивним видом є Bacillus subtilis, для якого описано понад 70 різ­них антибіотиків. Близько 30 антибіотиків утворюють штами Bacillus brevis. Найважливішими антибіотиками є поліміксин, бадитрацин, граміцидин С, субтилін та ін. Бацилам притаманна амілолітична, пектинолітична, ліполітична, целюлозолітична, протеолітична активність. Живі культури бацил є основою пробіотиків — біопрепаратів лікувального та профілактичного спрямування, яким притаманні антимікробні та імуномодулю-вальні властивості. Встановлено, що Bacillus subtilis індукує утворення інтерферону другого типу. Інтерфероногенність бацил пов'язують з продукуванням ними позаклітинних лектинів.

Бактерії цієї групи існують у ґрунтах, донних відкладен­нях, мулі, прісних і солоних водоймах. Сапрофіти, але є і пара­зити, навіть особливо патогенні: види клостридій викликають газову гангрену, ботулізм.

Частина 19. Грампозитивні паличкоподібні бактерії, які не утворюють ендоспор.Прямі чи вигнуті палички, нерухливі (є небагато рухливих), факультативні чи облігатні анаероби.

Таксономія. Бактерії цієї групи об'єднані в одну родину Lactobacillaceae і представлені одним родом Lactobacillus. До цієї родини віднесено рід Caryophanon з неясним систематичним поло­женням. У Керівництві Бергі з ідентифікації бактерій (1997 р.) ця група бактерій значно розширена і представлена вісьмома родами, які поділяються за фізіологічними ознаками на три основні групи.

Характеристика представників.Мешканці рослин, моло­ка та молочних продуктів, пива, солінь, маринадів, травного тракту людини та теплокровних тварин. Сапрофіти, за винят­ком тих, які відіграють певну роль у карієсі зубів. Основним продуктів бродіння є молочна кислота, тому ці бактерії назива­ють "молочнокислими".

Переглядів: 1075