• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Клас Thallobacteria

Частина 20. Актиноміцети та споріднені організми.Актино­міцети — це грампозитивні бактерії, які утворюють розгалу­жені нитки або гіфи у вигляді міцелію, тобто утворюють подіб­ність міцелію (повітряного та субстратного). Міцелій може бути стабільним або розпадатися на паличкоподібні та кокоподібні елементи. Якщо міцелій зберігається, то утворюються спори, за допомогою яких відбувається розмноження. Спори можуть утворюватись безпосередньо на повітряних гіфах (спорофорах), від яких відпінуровуються конідії, або в спорангіях. Деякі пред­ставники утворюють спори зі джгутиками (рухливі). Рухливість у актиноміцетів (якщо вона є) за рахунок джгутиків. Майже всі аероби. Свою назву актиноміцети отримали від першого з опи­саних видів —Actinomyces bovis — "променистого грибка", який викликає актиномікоз — захворювання великої рогатої худо­би. Хемогетеротрофи, використовують різноманітні джерела енергії, у тому числі і складні полімери. Роди розрізняються за морфологічними ознаками, а також за наявністю чи відсут­ністю маркерних хімічних компонентів клітинної стінки. Спо­ріднені організми — це корінеформні та пропіонові бактерії.

Таксономія.У Керівництві Бергі з ідентифікації бактерій (1997 р.) інформація про цю групу бактерій значно роз­ширена. Мікобактерії винесені в окрему групу (№ 21). Актино­міцети представлені у восьми групах (№ 22-29). Дані про корінебактерії та пропіонові бактерії наведені окремо (група № 20).

Розглянемо характеристику представників груп бактерій згідно з цим виданням.

Корінеформи (група 20). Корінеформні бактерії — це грампозитивні паличкоподібні форми, схильні до морфологічної мін­ливості з утворенням булавоподібних, слабкорозгалужених клі­тин, які часто розміщуються під кутом у вигляді літер V, Y. Мають також вигляд неправильних паличок, які переходять укокоподібні форми (притаманний цикл кок—паличка—кок). Більшість нерухливі, некислотостійкі, хемоорганогетеротрофи, переважно облігатні аероби, але є факультативні анаероби. Бак­терії роду Corynebacterium є аеробними органотрофами. Існу­ють у ґрунті, воді, повітрі, ряд видів є збудниками хвороб рос­лин, тварин і людини (наприклад, збудник дифтерії — Coryne­bacterium diphtherlae). Артробактерії живуть у ґрунті, здійсню­ють процеси амоніфікації, нітрифікації, фіксації молекулярно­го азоту, розкладають пластмаси, гербіциди, фунгіциди, сполу­ки із вмістом ртуті. Бактерії роду Cellulomonas розкладають целю­лозу, їх клітинні стінки не містять ні мезо-діамінопімелінової кислоти, ні арабінози.

Анаеробні мікроорганізми у цій групі представлені органотрофними неспоровими бактеріями: маслянокислими Eubacterium, Butyriovibrio, гомоацетатними Acetobacterium, молочнокислими Blfidobacterium, пропіоновокислими Proplonlbacterium, термофіль­ними Thermoanaerobacter, які здійснюють різноманітні види бро­дінь з виділенням Н₂ та утворенням різних жирних кислот.

Мікобактерії (група 21). До цієї групи входять кислото­стійкі аеробні нерухливі органотрофні палички Mycobacterium, які не утворюють спор. Характеризуються повільним ростом (від 2 до 40 діб) і кислотостійкістю (після фарбування не знебарв­люються при обробці підкисленим спиртом або сильними неорга­нічними кислотами). Кислотостійкість зумовлена присутністю у клітинних стінках міколових кислот, які містять 78-95 ато­мів вуглецю. Тільки довголанцюгові міколові кислоти надають клітинам кислотостійкості. Слід зазначити, що міколові кисло­ти присутні у клітинних стінках коринебактерій (рід Corynebac­terium) та нокардій (рід Nocardia), але їх ланцюги мають меншу довжину (у міколових кислотах корінебактерій міститься 32-36 атомів вуглецю, у нокардій — 48-58), і тому ці бактерії некис­лотостійкі. За Грамом, фарбуються слабко. Іноді утворюють нитки, які галузяться. Повітряний міцелій не утворюють. Більшість сапрофіти, але є патогенні для людини (збудник туберку­льозу). Живуть у ґрунті, воді, тканинах тварин.

Нокардієформи (група 22).До цієї групи входять схильні до утворення розгалужених форм і слабко розвинутого міцелію грампозитивні бактерії. Типовим родом групи Nocardia. Органотрофні бактерії роду Rhodococcus незважаючи на свою назву не мають нічого спільного з пурпуровими нєсірковими бактерія­ми. Аероби, які відносно повільно ростуть, здатні ефективно використовувати вуглеводні нафти.

Геодерматофіли і франкії {група 23). Розглядаються як актиноміцети, що не утворюють міцелій. Роди: Dermatophilus. Geodermatophilus, Frankia. Аеробні органотрофи. Frankia є азотфік-сувальним симбіонтом вільхи, який утворює на її коренях бульбоч­ки (подібно до ризобій). Характеризуються наявністю типового повітряного міцелію зі спорангієм, розділеним на багато спор.

Актиноплани {група 24).Водні актиноміцети, утворю­ють добре розвинутий як субстратний, так і повітряний міце­лій. Спори утворюються у мішкоподібних спорангіях, в яких витримують висушування. Але при зволоженні спори вивіль­нюються у вигляді рухливих джгутикових клітин. Роди: Actinoplanes, Dactylosporangium.

Стрептоміцети (група 25).Саме за ними закріпилася тривіальна назва: актиноміцети. Вони утворюють добре розви­нутий міцелій, розмножуються конідіями. Мають будову, ана­логічну будові грибів, але з більш тонкими прокаріотними гіфа­ми, які містять багато нуклеоїдів і не завжди розділені на окремі клітини. Це насамперед ґрунтові організми, які пристосовані до існування у відносно засушливих умовах. їм притаманна висо­ка гідролітична активність щодо різних полімерів. Багато які стрептоміцети асимілюють целюлозу, хітин та інші природні речовини, що важко розкладаються. Міцелій поділяється на суб­стратний і повітряний, який служить для розмноження. Конідієспори є одночасно і органами розмноження, і формами спо­кою. Стрептоміцети є продуцентами антибіотиків (стрептоміцин, хлороміцетин, ауреоміцин, тетрацикліни). Роди: Streptomyces (понад 500 видів), Streptouerticilіum, Intrasporangium, Kineosporla, Sporichthya.

Мадуроміцети або олігоспорові актиноміцети (група 26). Мають таку саму міцеліальну будову, що й інші актиноміцети, але на відміну від них утворюють невелику кількість конідій.

Роди розрізняються перш за все формою конідієносців. Роди: Actinomadura, Microbispora, Planomonospora, Microtetraspora, Spirillospora, Streptosporangium.

Термоактиноміцети (групи 27 і 28).Виділені за їх здат­ністю до помірної термофілії. Роди: Thermoactinomyces, Thermomonospora, Actinosynnema, Nocardlopsis, Streptoalloteickus.

Інші роди (група 29).Утворюють повітряний міцелій з лан­цюжками спор. Роди: Glycomyces, Kitasatosporia, Saccharothrix..

Переглядів: 1271