Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Відділ Tenericutes

Сюди належать прокаріоти, у яких відсутня клітинна стін­ка (називаються мікоплазмами) і які не здатні до синтезу поперед­ників пептидоглікану. Клітини оточені елементарною плазма­тичною мембраною, плеоморфні, розрізняються за розмірами (найменший розмір 0,15-0,20, найбільший — 10 мкм). Харак­терні нитчасті форми, що гілкуються. Розмноження може відбу­ватися брунькуванням, фрагментацією та/або бінарним поділом. Нерухомі, для деяких видів характерна рухомість (ковзання). За Грамом, не фарбуються. Для росту потрібні складні поживні середовища (середовища з високим осмотичним тиском). Ці орга­нізми інколи нагадують L-форми бактерій, які не мають клітин­ної стінки (особливо часто виникають у грампозитивних еубактерій), але відрізняються від цих еубактерій тим, що не здатні ревертувати до нормального типу і утворювати клітинну стінку. Бага­тьом видам додатково потрібні для росту холестерол і довголанцюгові жирні кислоти. Вміст ГЦ в ДНК — 23-46 %.

Відсутність клітинної стінки зумовила своєрідність будо­ви бактерій цієї групи: 1) поліморфізм клітин — сферичні, еліпсоподібні, дископодібні, паличкоподібні, нитчасті, такі, що галузяться; 2) стійкість до антибіотиків, які специфічно діють на клітинну стінку (наприклад, до пеніциліну та його аналогів); 3) наявність добре розвинутої стабільної еластичної плазматич­ної мембрани.

Об'єднані в клас Mollicutes (складається з однієї частини — № 21). У Керівництві Бергі з ідентифікації бактерій (1997 р.) мікоплазми розміщені у групі № 30. Представники цього класу є найдрібнішими прокаріотами, здатними самостійно розмно­жуватися. Вони об'єднані в порядок Mycoplasmatales і три родини: Mycoplasmataceae, Acholeplasmataceae i Spiroplasmataceae. Класифікація мікоплазм на родини проведена за їх відношен­ням до стеринів: стеринзалежні мікоплазми родини Mycoplasma­taceae потребують екзогенного холестерину (та інших стеринів), який є основним компонентом мембранних ліпідів паразитич­них мікоплазм; мікошіазми родини Acholeplasmataceae є стерин-незалежними.

Енергію одержують за рахунок окиснення чи зброджування органічних сполук (моно- і полісахариди), неорганічних сполук (залізо, марганець). Відсутність хінонів і цитохромів свідчить про те, що дихальний ланцюг у них обмежений. Більшість — аероби, є облігатні анаероби. Є ацидофіли, які здатні рости тільки в умо­вах високої кислотності середовища— Thermoplasma acidophilum, рН 1-4. Представники роду Thermoplasma є термофілами, деякі мікошіазми здатні гідролізувати сечовину (рід Ureaplasma).

Серед мікоплазм виявлені сапрофітні ,паразитичні та патогенні форми. Останні спричиняють хвороби тварин, рослин і культур тканин.

У тварин мікоплазми зустрічаються як відносно безпечні паразити на слизових оболонках дихальних шляхів і статевих органів. Ці організми є мембранними паразитами, тобто досить міцно прикріплюються до епітеліальних клітин слизових обо­лонок. Вони не виділяють токсинів, але завдяки відсутності клітинних стінок навіть такі слабкотоксичні продукти, як іони амонію та перекис водню, несприятливо діють на мембрану пошкод­жених клітин тварини. Зараження мікоплазмами у одних тва­рин не викликає ніяких симптомів хвороби, у інших розвива­ється запалення дихальних шляхів, легенів.

У рослин мікоплазми є збудниками захворювань етіолю­вання. Вони переважно локалізуються у флоемі і у зв'язку з їх зовнішньою подібністю із спірилами об'єднані в рід Spіroplasma. Spiroplasma citri — збудник хвороби етіолювання цитрусових. Подібні форми були виявлені у інших рослин (кукурудза, бермудська трава, рис). Spiroplasma була виявлена також у бджіл і коників. Ймовірно, що комахи не тільки переносять мікоплаз­ми, але і є їх хазяями.

 


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  4. Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
  5. Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим орга­ном правління фонду. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення, страхові каси.
  6. Вирощування живцевих саджанців в відділенні зеленого живцювання
  7. Відділ Chlorophyta нараховує понад 20 000 видів еукаріотичних мікро- і макроскопічних водоростей.
  8. Відділ Mendosicutes
  9. Відділ Аскомікотові
  10. Відділ аудиту при головному управлінні.
  11. Відділ Бактерії




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Клас Thallobacteria | Відділ Mendosicutes

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.