Інтерференційні (оптичні) газовизначники.

Хімічні газовизначники.

У вугільній промисловості в якості визначників газів застосовують хімічні, термокаталітичні і інтерференційні (оптичні) прилади.

Дія х і м і ч н и х г а з о в и з н а ч н и к і в заснована на безпосередній хімічній реакції між газом і індикаторною речовиною, яка змінює забарвлення. В якості вимірювального елемента використовуються індикаторні трубки, крізь які прокачують певний об’єм повітря. По довжині стовпчика, який змінив забарвлення індикаторної маси, заповнюючої скляну трубку, встановлюють концентрацію вимірюваного газу.

У вугільних шахтах із приладів цього типу найбільше поширення отримали газовизначники типу ГХ -4, ГХ-5, ГХ-М, які складаються з індикаторних трубок для визначення СО, NO+NO₂, Н₂S, SO_2,О₂ і аспіратора – приладу для прокачування повітря крізь індикаторні трубки.

Інтерференційні (оптичні) газовизначники служать для виміру вмісту СН₄ і СО₂ в шахтному повітрі. Дія цих приладів заснована на визначенні зміщення інтерференційної картини, яке здійснюється через зміну складу досліджуваної проби шахтного повітря, яке знаходиться на шляху одного з двох променів.

Зміщення інтерференційної картини відносно її нульового положення пропорційне різниці між показниками переломлення світла досліджуваної газової суміші і чистого атмосферного повітря. Це переломлення, в свою чергу, пропорційне відсотковому вмісту метану (вуглекислого газу) у суміші.

На сьогоднішній день на шахтах застосовують інтерферометри ШІ – 3 і ШІ – 11 для визначення СН₄ і СО₂ від 0 до 6 %, а також інтерферометр ШІ – 6 (ІГА), пристосований для виміру вмісту в повітрі СН₄, СО₂ і О₂.

В газоаналітичних лабораторіях ДВГРС основним газовизначником є прилад ООГ-2 (об’ємно-оптичний газовизнвчник). Цей прилад призначається для визначення концентрації СН₄, СО₂, О₂ і Н₂ в пробах шахтного повітря.

Вибір схеми провітрювання виймальної дільниці.

Схема провітрювання виймальної дільниці повинна виключати ймовірність утворення підвищеної концентрації СН₄ на спряженнях лав з вентиляційними виробками і забезпечити:

- на газових шахтах відокремлене розбавлення шкідливостей (гази, пил, тепло);

- стале провітрювання як при нормальному, так і при аварійних режимах.

При відпрацюванні пластів вугілля. Схильних до самозаймання, схема повинна забезпечити:

- мінімальну ширину провітрюваної зони виробленого простору з тим, щоб час її провітрювання був менше терміну інкубаційного періоду самозаймання вугілля;

- надійну ізоляцію виробленого простору;

- ймовірність виключення у випадку виникнення пожежі на дільниці з загальної мережі гірничих виробок.

Розрізняють зворотньоточні і прямоточні схеми провітрювання виймальних дільниць

Схема а – зворотньоточна при суцільній системі розробки.

Недоліки: - значні витоки повітря; - необхідність послідовного провітрювання вибою транспортної виробки і лави.

Схема б – зворотньоточна при стовповій системі розробки.

Недолік: - ймовірність утворення небезпечних скупчень СН₄ на спряженні лави з вентиляційним штреком, куди газ потрапляє з виробленого простору.

Схема в – прямоточна при стовповій системі розробки.

Витоки повітря через вироблений простір разом з метаном потрапляють безпосередньо в вентиляційну виробку. Тому на спряженні лави з вентиляційною виробкою відсутні небезпечні скупчення СН₄.

Рисунок 17.1 – Рух повітря у виробленому просторі

а)

б)

в)

Зворотньоточну схему доцільно застосовувати на пластах з метановиділенням виймальної дільниці до 10 м³/т. При більшому метановиділенні застосовується прямоточна схема провітрювання.

Визначення витрат повітря.

Для визначення кількості повітря Q вимірюють середню швидкість його руху v, м/с і переріз виробки у світлі S, м². Витрати повітря Q, м³/с визначають за формулою

Читайте також:

Інтерференційні (оптичні) газовизначники.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Охорона праці і техніка безпеки	\|	Устрій вимірної станції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.356 сек.