Охорона праці і техніка безпеки

Засоби індивідуального захисту робітників, що працюють на підземних роботах.

Перед спуском у шахту всім робітникам необхідно видавати справні індивідуально закріплені саморятувальники. Спуск у шахту і перебування на робочих місцях без саморятувальників заборонено. Всі робітники, що поступають на шахту або переведені на підземні роботи, перевіряються на уміння користуватися саморятувальниками в спеціальних задимлених приміщеннях. Наступні перевірки проводять не менше одного разу на рік з виводом робітників у саморятувальниках із шахти по запасних виходах.

У шахтах використовуються ізолюючі саморятувальники. До ізолюючих відносяться саморятувальники ШС-7М, ШСС-Т, ШСС-1М, які застосовуються для захисту органів дихання людини в отруйній або бідній киснем атмосфері незалежно від її газового вмісту при температурі від -20 до -40⁰С. У саморятувальнику ШС-7М в запас хімічно зв'язаного кисню, який забезпечує час захисної дії при виході з аварійної дільниці не менше 45 хв. Для приведення саморятувальника в дію зривається замок, відкидається кришка футляра, береться в рот загубник, надівається носовий зажим, після чого необхідно починати рівномірно дихати.

На шахтах, де розроблюються пласти і є загроза раптових викидів вугілля та газу, застосовуються саморятувальники тільки ізолюючого типу.

Поведінка людей під час аварії.

На кожній шахті має бути складений і затверджений план ліквідації аварії. Зміст і реалізація плану ліквідації аварій регламентуються правилами безпеки і відповідними інструкціями. Забороняється допускати в шахті до роботи людей, не ознайомлених з планом ліквідації аварій, особливо в тій частині, де йдеться про безпосереднє місце роботи і маршрути пересування. Ознайомлення робітників із планом ліквідації аварій реєструється в спеціальній книзі.

Всі робітники, які мають працювати на підземних роботах, що поступають на шахту або переведені на другі ділянки, повинні бути ознайомлені з головними і запасними виходами: у супроводі робітників технічного нагляду вони самі безпосередньо проходять від місця роботи до поверхні. Всі, хто працює у шахті, протягом усієї зміни зобов'язані стежити за безпечними умовами робочого місця. При виявленні ознак небезпеки (посилення тиску на кріплення, збільшення притоку води, виділення метану, погіршення провітрювання, поява диму, запах горілого, підвищення температури та інші ознаки пожежі) слід негайно припинити роботу, попередити товаришів і відійти в безпечне місце (на свіжу течу або до стволів шахти).

В разі аварії працюючим у шахті потрібно негайно вжити всі можливі заходи щодо її ліквідації, повідомити товаришів і обов'язково виконувати розпорядження представників технічного нагляду. Якщо пожежа виникла на робочому місці або по шляху слідування, робітникам необхідно її ліквідувати усіма можливими засобами. Робітникам слід негайно одягнути саморятувальник і терміново вийти з аварійної дільниці на поверхню за маршрутом, передбаченим у плані ліквідації аварій, або за вказівкою працівників технічного нагляду, що відповідають за рятування людей.

У кожному випадку травмування потерпілий або його товариші негайно попереджують особу змінного нагляду і медичного працівника шахти. Потерпілому надають першу медичну допомогу і організують його доставку до медичного пункту шахти. За відсутності або різкого порушення дихання потерпілому терміново необхідно робити штучне дихання до прибуття гірничорятувальників і медичного працівника.

Засоби захистувід ураження електричним струмом

Для захисту людей від ураження електричним струмом згідно правил безпеки необхідно заземляти корпуси електродвигунів, електроапаратів і т.п., тобто всі металічні частини, які нормально не знаходяться під напругою, але можуть отримати небезпечну напругу при пошкодженні ізоляції струмоведучих частин. Захисне заземлення здійснюється шляхом електричного з’єднання металічних частин з місцевим заземлювачем. Місцеве заземлення уявляє собою металічну пластину або трубу, які погружено в підошву на деяку глибину. Для того, щоб величина опору заземлення була меншою, необхідно застосовувати заземлювачі з визначеною площею і перерізом провідників з’єднання.

Місцеве заземлення здійснюється трьома способами:

1. Трубчасте заземлення.

Застосовується у випадках коли немає у виробці стічної канавки. Здійснюється за допомогою стальної трубки діаметром 30мм. Довжиною 1,5 м. В трубі повинно бути не менше 20 отворів діаметром 5мм

2. Листове заземлення.

Здійснюється стальним листом S=0,6м²; шириною=3мм; довжиною=2,5м. Вкладається такий лист в водостічній канавці на деяку глибину.

3. Заземлення на арку.

Це заземлення здійснюється за допомогою з’єднань полосою сталі, якої повинно бути не менше S= 50мм² до трьох арок. Далі до цієї полоси заземлюється електроспоживачі.

Заземлюючі відводи від металічних частин здійснюється за допомогою стального тросу перерізом не <50мм² або мідного S не <25мм².

Особливу увагу потрібно приділяти приєднанню провідників до заземлювача.

Для того, щоб зменшити опір заземлення крім місцевих заземлювачів для установок високої і низької напруги застосовують загально шахтну мережу заземлення до складу якої входять і два головні заземлювачі.

Головні заземлювачі розташовані в зумпфі і водозбірнику (резервують один одного при чистці зумпфа і водозбірника). Розміри головного заземлювача: S=0,75м²;δ=5мм, довжина ≥25м. Поперечний переріз поводка не менший за 100мм².

Загальна мережа заземлення здійснюється шляхом безперервного електричного з’єднання між собою стальної броні і свинцевих оболонок, а також заземлюючих жил усіх кабелів, які приєднані до головного шахтного заземлення. Згідно ПБ для вугільних машин загальний перехідний опір мережі заземлення, яке вимірюють у найбільш віддалених місцях не повинно перевищувати 2 Ом.

Стаціонарні машини і механізми заземлюються безпосередньо до місцевого заземлення за допомогою мідного (S≥25мм²) або стального (S≥50мм² ) провідника.

Пересувні машини заземлюються за допомогою заземлюючої жили, яка є в кожному гнучкому кабелі.

Сигналізація і зв'язок.

Основними засобами управління виробничими процесами сучасного гірничого виробництва є зв'язок, сигналізація і диспетчеризація.

Безпосередньо до зв’язку відноситься:місцевий, загально шахтовий і диспетчерський зв'язок.

До складу апаратури сигналізації входять: прийомно-передаючі апарати, джерело живлення, лінії зв’язку і допоміжне обладнання. Для обслуговування стволів застосовується – стволова сигналізація, яка служить для зв’язку машиніста підйому з усіма горизонтами шахти (з стволовим). При дистанційному керуванні очисним комбайном застосовують апаратуру АС-3СМ, яка дозволяє двох сторонній гучно мовний між абонентами очисного вибою і штреку, подача і контроль проходження сигналу перед включенням іі переміщенням вибійних машин. Апаратура АУЗМ дозволяє виконувати дистанційне керування пускачами вибійних машин, автоматичну подачу. Попереджувального сигналу перед включенням комбайну і конвеєра лави.

Згідно ПБ відстань між абонентськими постами (АС) повинна бути не більше 10 метрів.

Неприпустимі концентрації метану.

Правилами безпеки встановлені слідуючі граничні норми вмісту метану.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ СТРУМІНЬ

НЕДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ СН₄

Вихідний з очисних або тупикових виробок, камер, дільниць. Вихідний з шахти або крила шахти. Вхідний в виймальні дільниці, підготовчі виробки, камери. Місцеві скупчення метану в очисних, підготовчих і інших виробках. На виході із змішувальних камер Трубопроводи для ізольованого відведення метану за допомогою вентиляторів (ежекторів) Дегазаційні трубопроводи

більше 1 % більше 0,75 % більше 0,5 % 2 % і більше 2 % і більше більше 3,5 % від 3,5 до 25 %

Прилади для визначення шкідливих газів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про газовий режим	\|	Інтерференційні (оптичні) газовизначники.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.