Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.

Якщо 5 см грунту сухо – полив обов`язково!!!

III. Вплив факторів зовнішнього середовища на ріст і розвиток квітково-декоративних рослин.

Світло – найголовніший фактор для життя рослин.

По відношенню до інтенсивності світла рослини поділяються:

1. Світлолюбиві - Велика інтенсивність 1/5 – 1/10 повного денного світла (більшість рослин – айстри, георгіни, чорнобривці)

2. Тінелюбиві – не повного освітлення в тіні дерев (папороті, аспідистра, монстера, функія)

3. Тіневитривалі – і при світлі і в тіні (на світлі швидше зацвітають, в тіні - пізніше) 1/80, 1/100 світлового дня (незабудки, астильба)

За тривалістю освітлення:

1. Рослини короткого дня – рослини екваторіальної Африки. День дорівнює ночі. В нас – день 16-17 годин (канни, хризантеми, сальвія, георгіни)

2. Рослини довгого дня – рослини помірного поясу і півночі. Цвітуть при безперервному освітленні ( левкої, анютині глазки, календула.)

3. Рослини нейтральні – при будь-якій тривалості (нарцис, тюльпан, цикламен)

Температурний режим:

1. Холодостійкі – 0-1°C, короткочасно -2, -3°C. (чорнобривці, айстрі, хризантеми)

2. Теплолюбиві – не переносять 0-1°C

3. Однорічники, тропічні рослини, що використовуються в відкритому грунті.

Температура грунту має велике значення. Агрономічні заходи:

- Регулювання гноєм, торфом, плівками

- Підігріти у закритому грунті

Закалювання розсади: якщо з насіння в грунті – заморозити переносять -2, -3°C; якщо ж з розсади не закаленої , то гинуть при 0, -0,5°C.

Водний режим (атмосферний режим, штучний)

1. Про значення води. 50-80% води в клітині.

-Тургор.

В листках до 90 % води, в стеблах багаторічних рослин 45-80%, в насінні 10-15%.

Для більшості культур оптимально 60-80 % вологості грунту.

З 1м² – 11л води влітку використовувати треба 1,5 см опадів.

По відношенню до вологи:

1. Гідрофіти;

2. Гігрофіти;

3. Мезофіти;

4. Ксерофіти (кактуси, агави).

На1 м²– 11 - 16л води.

Повітряний режим.Газове середовище – в закритому грунті можна регулювати, відкритий – залежить від рельєфу місцевості (ділянки), ними захищених.

Інтенсивність повітряного режиму:

- Енергійно дихає проростаюче насіння;

- Зимою рослини зменшують цей процес;

- Дихання коренів – дуже важливе, тому необхідне рихлення (при дощах заплескується земля, відбувається затоплення). Наступає кисневе голодування.

- 0,03% вуглекислого газу в повітрі необхідно рослинам (вносяться добрива вуглекислі - це сприяє розвитку)

1. Підготовка грунту. Різні квіткові культури пред’являють специфічні вимоги до властивостей і якості грунту. Якщо місцевий грунт малопридатний для вирощування квітів, йому потрібно покращення відомими способами:

а) в піщані грунти добавляють глину, гній, торф, перегній, компост, вносять вапно, що слугує підвищенню зв’язаності піску і збільшення в ньому вмісту органічних речовин;

б) в глинисті і суглинисті грунти для їх поліпшення вносять пісок, торф, опилки, а також гній, перегній і компост для підвищення їх родючості. Таким чином покращується механічний склад грунту, і він стає придатним для вирощування культурних декоративних рослин;

в) на ділянках з камянистим грунтом посадку квітів проводять в підготовлені ями і траншеї, заповнені родючою грунтовою сумішшю, розміри їх залежать від асортименту рослин.

2. Основний спосіб обробки грунту – перекопка. Штриховою лопатою осінню – глибина 20-25 см під однорічними і на 30-35 см – під багаторічними.

3. При підготовці грунту під квітники вносять органічні добрива. Органічні добрива – гній, торф, компости вносять за 4-6 тижнів до посадки, це сприяє підвищенню їх структури і водно-фізичних властивостей. Гній – 6-10 кг/м²; пташиний послід сухий (2-3 кг/м²); перегній – 5-6 кг/м².

4. Внесення мінеральних речовин перед посухою дозволяє задовольнити потребу рослини в поживних речовинах на різних стадіях росту – в період коренеутворення, розвитку перших листків, стимулюючи подальший розвиток рослини.

Групи рослин по потребах до передпосадкового підживлення грунту:

1 група – слаборозвинута коренева система, могутня надземна (георгіни: високорослі – 90г/м²; низькорослі – 45-60г/м²) ;

2 група – одно-дворічники (айстри, гвоздики), багаторічники, висаджуються весною (гладіолуси, флокси) 60г/м²;

3 група – цибулинні (45г/м²) та іриси (20-30г/ м²) .

Залежність дози мінеральних добрив від ступеня окультурення грунтів (до посадкове внесення):

- Слабо окультурені (азотні – 60 г/ м²; фосфорні – 20-30 г/ м²; калійні – 45 г/ м²);

- Середньоокультурені (N,P,K – по 60 г/ м²);

- Високоокультурені (P,K – 60 г/ м²; N – 30-45 г/ м²).

5) Вимоги квіткових рослин до рH. Більшість рослин віддає перевагу нейтральним грунтам – 6,0 – 6,5. Слабколужні грунти рH 7,0 – 7,5 – гвоздики. Не вапновані дерново-підзолисті грунти (мала кислотність – люпин, мак, золотерник, примула, аквілегія). Кислі грунти можна покращити внесенням натрієвої селітри, кісткового борошна, вапна. Сильнолужні грунти можна покращити внесенням гною, сульфатоамонію, суперфосфату.

6) Висаджування, посадка, пересадка, однорічники.

Способи посіву насіння:

- на розсаду (пікіровка; пересадка в грунт)

- у відкритий грунт (підзимовий і весняний – з послідуючим прорідженням).

Методика висівання насіння:

- В розкид – зверху мульчують торфом (глибина 0,5 см - дрібні; 1,5см – середні; 3см – крупні)

- Рядовий спосіб (в борознах покривають землею: весною – мілко; під зиму - глибше):

1. У важких вологих грунтах – мілко,

2.У сухих – глибоко.

- Гніздовий (крупне насіння).

Передпосівна обробка насіння:

- Змочування в стимуляторах росту (гетерооксин),

- Протравлювання (марганець – 2%) ,

- Намочування у воді (крупне насіння),

- Скарифікація (руйнування товстої оболонки)насіння пальми,канни, кісточкові (механічна, термічна, хімічна обробка – 2-3% розчин хлоридної кислоти або сульфатної кислоти)(хлорна вода 2-3 краплі на стакан води – 10-12 годин),

- Стратифікація – забезпечує підготовчі процеси. Термін від 2 до 12 місяців – насіння з піском 3:1, вологість субстрату 60%, температура 0– 5 С٥.

Терміни висівання насіння:

- Однорічники, багаторічники (у відкритий грунт: весна – IV-V; осінь – X – XI (при перших заморозках)), на розсаду – II – III.

- Дворічники VI місяць.

Пересадка рослин:

- Однорічники – весна IV-V початок VI;

- Багаторічники – весна IV-V, осінь кінець VIII початок IX

- Цибулинні осінь X .

Глибина посадки:

1) Від 5 до 30см (залежно від виду);

2) Коренева шийка старого пагона на тому ж рівні повинна залишатись;

3) При наявності прикореневої розетки (мак східний,хоста) слід її центр не заглиблювати у землю.

Густота посадки багаторічників (шт/м²):

- Крупнорослі – 1-2;

- Середньорослі – 3-4;

- Невисокі – 6-12;

- Низькорослі – 15-35;

- Мініатюрні – до 50;

- Дрібноцибулинні – 100 і більше (мускарі).

Поділ і дорощування. Всі дрібні «ділянки» багаторічників слід дорощувати – 1-2 роки до посадки на постійне місце (наприклад, дрібні корені піонів). Дорощувати сильно розділені куші, вкорінені черенки і розсади слід на удобрених і оброблених грядках.

Розмноження поділом куща:

1. Весна (види, що квітують літом і осінню);

2. Осінь (види, що квітують весною і на початку літа).

Пересадка – засіб омолодження рослин.

Чередування квіткових рослин. Доцільно чередувати культури: багаторічники змінювати одно- або дворічниками, а потім цибулинними, після яких знову висаджувати багаторічники.

Будь-яку одно-дворічну культуру не слід висаджувати на постійне місце раніше, ніж через 5 років. Важливо завчасно спланувати культуру сівозміну квіткових рослин. Це облегшить роботу в квітнику і дозволить запобігти багатьом трудностям та помилкам.

Підживлення квітникових рослин. Для отримання багатого і тривалого квітування декоративних культур, покращення їх «здоров`я» і підвищення протидії хворобам і шкідникам, необхідно забезпечити їх додатковими дозами поживних речовин, тобто підживлювати. Більшість квітникових рослин поглинають із грунту більше всього калію, менше азоту і ще менше фосфору. Залежно від періоду вегетації потреба в різних квітникових культур в поживних речовинах варіює.

Передпосівна чи передпосадкова заправка грунту поживними речовинами не може забезпечити швидкорослі рослини поживними елементами. Тому необхідно використовувати систематичне підживлення, яке сприятиме швидкому росту рослин і дотриманню якісної квітникової продукції. Багаторічний досвід підказує, що на початку росту декоративним рослинам потрібно більше азоту, а при бутонізації і квітуванні - калію і фосфору, щоб запобігти передозуванню елементів, краще брати комплексні мінеральні добрива: нітроаксофома, нітрофоска , кристалін. 1 доза – 20-30 грам на 10 літрів води (1 підкормка), 2 підкормка – 50 грам на 10 літрів води. Вносять підкормку на вологий грунт у другій половині дня, спочатку поливають рослини чистою водою, а потім поживним розчином!!!Можна використовувати універсальні суміші, які реалізуються у квіткових магазинах з розрахунку 40 грам на 10 літрів води.

Для однорічників оптимально застосовувати 3 підживлення:

1) Через 15 років після посадки;

2) В фазі бутонізації;

3) В фазі квітування.

При цьому враховуються біологічні особливості деяких культур. Для багаторічних кореневищних і бульбоцибулинних рослин найефективнішими є 4-разове підживлення:

1) Поява ростків – N;

2) Початок бутонізації – мінеральне живлення P,N,K;

3) Фаза Квітування – мінеральне живлення P,N,K;

4) Кінець квітування – P+K.

Для георгін сучасної селекції з могутньою вегетативною масою і малою кореневою системою, якщо було передпосадкове внесення добрив, достатньо 2 підживлення:

1) фаза бутонізації – повне мінеральне живлення P,N,K (60 г/ м²);

2) початок квітування – P+K (60 г/ м²).

Хорошу дію на рослини надає 4 підживлення слабким розчином органічних добрив, наприклад настоєм коров`яка (0,5 кг гною на 10л води) з добавкою 100 грам золи (попелу) + 10-15 грам суперфосфату.

Позакореневе підживлення є 2-ох способів:

1) Водні рослини стимуляторів росту використовують для оприскування рослин (епін, гетероауксин);

2) Розчином гетероауксину поливають грунт під час посадки рослин.

Позакореневе живлення сприяє збільшенню розмірів і кількості квіток, а також подовжує термін квітування.

Поливання. Існують різні техніки поливу:

1) Підкореневе;

2) Дощування (шланг з розбризкувачем, поливання з лійкою);

3) Капельний (перфорірувальний шланг).

Якщо глибина сухої землі 5 см – потрібен терміновий полив – 8-16 літрів на 1 м² (одно, дворічні, кореневищні) (Для цибулинних – 7-10см). Полив рано та ввечірі. Після поливу – мульчування.

Пасинкування і прикрипка. Ці агротехнічні прийоми застосовуються для того, щоб виростити більш крупні гарно розквітнуті квітки і суцвіття. У гвоздики Шабо для отримання крупних квіток всі бокові бутони прищипують. Видалення бокових пагонів у фазі початку бутонізації у гіллястих форм айстр, левкою, хризантем і циній також сприяють утворенню більш крупних квіток і суцвіть на залишкових пагонах.

Пасинкують першу китицю «львиного зева» для створення кущистості і розвитку 2-3 квітконосів.

Для отримання крупних квіток на довгих, міцних квітконосах у пушистого горошку ведуть так звану «кордонну культуру». У фазі 5-6 листків, коли появляються бокові стебла, вибирають один - найбільш міцний, а решту постійно прищеплюють.

Для покращення першокласних суцвіть на зріз у жоржин постійно пасинкують бокові пагони, а із 3-ох бутонів, що утворились на кожному квітконосі залишають два, а центральний виламують. У піонів общипують всі бокові бутони, залишають центральний – самий крупний.

Підгортання квітникових культур. З віком у ряду багаторічників оголюється коренева шийка, корені або кореневища. Тому вони гірше квітують і часто підмерзають. Це явище називають випиранням коренів. Підгортання цих оголених частин рослини перегноєм, торфом, компостом, опилками убезпечує їх від дії несприятливих умов і сприяє довголіттю і стійкості посадок. Обгортають на зиму всі дворічні і багаторічні рослини, що відносяться до незимостійких видів з першими заморозками, гноєм, перегноєм, торфом на висоту 5-8см. Весною рослини розгортають, а покриття використовують як добрива.

 


Читайте також:

  1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
  2. Агротехніка вирощування сіянців модрини
  3. Агротехніка вирощування сіянців ялини
  4. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  5. Біосинтез ізопреноїдів і локалізація ефірних олій в рослинах.
  6. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
  7. Взаємодія між рослинами у фітоценозах
  8. Види економічної діяльності та послуги рослинництва
  9. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
  10. Використання природничої перетворювальної функції рослинності в оптимізації урбоекосистем має назву фітомеліорації .
  11. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві




Переглядів: 3896

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Різноманітність декоративних рослин | Керівні органи Нацбанку, особливості їх формування, повноваження та принципи функціонування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.