Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.

Якщо 5 см грунту сухо – полив обов`язково!!!

III. Вплив факторів зовнішнього середовища на ріст і розвиток квітково-декоративних рослин.

Світло – найголовніший фактор для життя рослин.

По відношенню до інтенсивності світла рослини поділяються:

1. Світлолюбиві - Велика інтенсивність 1/5 – 1/10 повного денного світла (більшість рослин – айстри, георгіни, чорнобривці)

2. Тінелюбиві – не повного освітлення в тіні дерев (папороті, аспідистра, монстера, функія)

3. Тіневитривалі – і при світлі і в тіні (на світлі швидше зацвітають, в тіні - пізніше) 1/80, 1/100 світлового дня (незабудки, астильба)

За тривалістю освітлення:

1. Рослини короткого дня – рослини екваторіальної Африки. День дорівнює ночі. В нас – день 16-17 годин (канни, хризантеми, сальвія, георгіни)

2. Рослини довгого дня – рослини помірного поясу і півночі. Цвітуть при безперервному освітленні ( левкої, анютині глазки, календула.)

3. Рослини нейтральні – при будь-якій тривалості (нарцис, тюльпан, цикламен)

Температурний режим:

1. Холодостійкі – 0-1°C, короткочасно -2, -3°C. (чорнобривці, айстрі, хризантеми)

2. Теплолюбиві – не переносять 0-1°C

3. Однорічники, тропічні рослини, що використовуються в відкритому грунті.

Температура грунту має велике значення. Агрономічні заходи:

- Регулювання гноєм, торфом, плівками

- Підігріти у закритому грунті

Закалювання розсади: якщо з насіння в грунті – заморозити переносять -2, -3°C; якщо ж з розсади не закаленої , то гинуть при 0, -0,5°C.

Водний режим (атмосферний режим, штучний)

1. Про значення води. 50-80% води в клітині.

-Тургор.

В листках до 90 % води, в стеблах багаторічних рослин 45-80%, в насінні 10-15%.

Для більшості культур оптимально 60-80 % вологості грунту.

З 1м² – 11л води влітку використовувати треба 1,5 см опадів.

По відношенню до вологи:

1. Гідрофіти;

2. Гігрофіти;

3. Мезофіти;

4. Ксерофіти (кактуси, агави).

На1 м²– 11 - 16л води.

Повітряний режим.Газове середовище – в закритому грунті можна регулювати, відкритий – залежить від рельєфу місцевості (ділянки), ними захищених.

Інтенсивність повітряного режиму:

- Енергійно дихає проростаюче насіння;

- Зимою рослини зменшують цей процес;

- Дихання коренів – дуже важливе, тому необхідне рихлення (при дощах заплескується земля, відбувається затоплення). Наступає кисневе голодування.

- 0,03% вуглекислого газу в повітрі необхідно рослинам (вносяться добрива вуглекислі - це сприяє розвитку)

1. Підготовка грунту. Різні квіткові культури пред’являють специфічні вимоги до властивостей і якості грунту. Якщо місцевий грунт малопридатний для вирощування квітів, йому потрібно покращення відомими способами:

а) в піщані грунти добавляють глину, гній, торф, перегній, компост, вносять вапно, що слугує підвищенню зв’язаності піску і збільшення в ньому вмісту органічних речовин;

б) в глинисті і суглинисті грунти для їх поліпшення вносять пісок, торф, опилки, а також гній, перегній і компост для підвищення їх родючості. Таким чином покращується механічний склад грунту, і він стає придатним для вирощування культурних декоративних рослин;

в) на ділянках з камянистим грунтом посадку квітів проводять в підготовлені ями і траншеї, заповнені родючою грунтовою сумішшю, розміри їх залежать від асортименту рослин.

2. Основний спосіб обробки грунту – перекопка. Штриховою лопатою осінню – глибина 20-25 см під однорічними і на 30-35 см – під багаторічними.

3. При підготовці грунту під квітники вносять органічні добрива. Органічні добрива – гній, торф, компости вносять за 4-6 тижнів до посадки, це сприяє підвищенню їх структури і водно-фізичних властивостей. Гній – 6-10 кг/м²; пташиний послід сухий (2-3 кг/м²); перегній – 5-6 кг/м².

4. Внесення мінеральних речовин перед посухою дозволяє задовольнити потребу рослини в поживних речовинах на різних стадіях росту – в період коренеутворення, розвитку перших листків, стимулюючи подальший розвиток рослини.

Групи рослин по потребах до передпосадкового підживлення грунту:

1 група – слаборозвинута коренева система, могутня надземна (георгіни: високорослі – 90г/м²; низькорослі – 45-60г/м²) ;

2 група – одно-дворічники (айстри, гвоздики), багаторічники, висаджуються весною (гладіолуси, флокси) 60г/м²;

3 група – цибулинні (45г/м²) та іриси (20-30г/ м²) .

Залежність дози мінеральних добрив від ступеня окультурення грунтів (до посадкове внесення):

- Слабо окультурені (азотні – 60 г/ м²; фосфорні – 20-30 г/ м²; калійні – 45 г/ м²);

- Середньоокультурені (N,P,K – по 60 г/ м²);

- Високоокультурені (P,K – 60 г/ м²; N – 30-45 г/ м²).

5) Вимоги квіткових рослин до рH. Більшість рослин віддає перевагу нейтральним грунтам – 6,0 – 6,5. Слабколужні грунти рH 7,0 – 7,5 – гвоздики. Не вапновані дерново-підзолисті грунти (мала кислотність – люпин, мак, золотерник, примула, аквілегія). Кислі грунти можна покращити внесенням натрієвої селітри, кісткового борошна, вапна. Сильнолужні грунти можна покращити внесенням гною, сульфатоамонію, суперфосфату.

6) Висаджування, посадка, пересадка, однорічники.

Способи посіву насіння:

- на розсаду (пікіровка; пересадка в грунт)

- у відкритий грунт (підзимовий і весняний – з послідуючим прорідженням).

Методика висівання насіння:

- В розкид – зверху мульчують торфом (глибина 0,5 см - дрібні; 1,5см – середні; 3см – крупні)

- Рядовий спосіб (в борознах покривають землею: весною – мілко; під зиму - глибше):

1. У важких вологих грунтах – мілко,

2.У сухих – глибоко.

- Гніздовий (крупне насіння).

Передпосівна обробка насіння:

- Змочування в стимуляторах росту (гетерооксин),

- Протравлювання (марганець – 2%) ,

- Намочування у воді (крупне насіння),

- Скарифікація (руйнування товстої оболонки)насіння пальми,канни, кісточкові (механічна, термічна, хімічна обробка – 2-3% розчин хлоридної кислоти або сульфатної кислоти)(хлорна вода 2-3 краплі на стакан води – 10-12 годин),

- Стратифікація – забезпечує підготовчі процеси. Термін від 2 до 12 місяців – насіння з піском 3:1, вологість субстрату 60%, температура 0– 5 С٥.

Терміни висівання насіння:

- Однорічники, багаторічники (у відкритий грунт: весна – IV-V; осінь – X – XI (при перших заморозках)), на розсаду – II – III.

- Дворічники VI місяць.

Пересадка рослин:

- Однорічники – весна IV-V початок VI;

- Багаторічники – весна IV-V, осінь кінець VIII початок IX

- Цибулинні осінь X .

Глибина посадки:

1) Від 5 до 30см (залежно від виду);

2) Коренева шийка старого пагона на тому ж рівні повинна залишатись;

3) При наявності прикореневої розетки (мак східний,хоста) слід її центр не заглиблювати у землю.

Густота посадки багаторічників (шт/м²):

- Крупнорослі – 1-2;

- Середньорослі – 3-4;

- Невисокі – 6-12;

- Низькорослі – 15-35;

- Мініатюрні – до 50;

- Дрібноцибулинні – 100 і більше (мускарі).

Поділ і дорощування. Всі дрібні «ділянки» багаторічників слід дорощувати – 1-2 роки до посадки на постійне місце (наприклад, дрібні корені піонів). Дорощувати сильно розділені куші, вкорінені черенки і розсади слід на удобрених і оброблених грядках.

Розмноження поділом куща:

1. Весна (види, що квітують літом і осінню);

2. Осінь (види, що квітують весною і на початку літа).

Пересадка – засіб омолодження рослин.

Чередування квіткових рослин. Доцільно чередувати культури: багаторічники змінювати одно- або дворічниками, а потім цибулинними, після яких знову висаджувати багаторічники.

Будь-яку одно-дворічну культуру не слід висаджувати на постійне місце раніше, ніж через 5 років. Важливо завчасно спланувати культуру сівозміну квіткових рослин. Це облегшить роботу в квітнику і дозволить запобігти багатьом трудностям та помилкам.

Підживлення квітникових рослин. Для отримання багатого і тривалого квітування декоративних культур, покращення їх «здоров`я» і підвищення протидії хворобам і шкідникам, необхідно забезпечити їх додатковими дозами поживних речовин, тобто підживлювати. Більшість квітникових рослин поглинають із грунту більше всього калію, менше азоту і ще менше фосфору. Залежно від періоду вегетації потреба в різних квітникових культур в поживних речовинах варіює.

Передпосівна чи передпосадкова заправка грунту поживними речовинами не може забезпечити швидкорослі рослини поживними елементами. Тому необхідно використовувати систематичне підживлення, яке сприятиме швидкому росту рослин і дотриманню якісної квітникової продукції. Багаторічний досвід підказує, що на початку росту декоративним рослинам потрібно більше азоту, а при бутонізації і квітуванні - калію і фосфору, щоб запобігти передозуванню елементів, краще брати комплексні мінеральні добрива: нітроаксофома, нітрофоска , кристалін. 1 доза – 20-30 грам на 10 літрів води (1 підкормка), 2 підкормка – 50 грам на 10 літрів води. Вносять підкормку на вологий грунт у другій половині дня, спочатку поливають рослини чистою водою, а потім поживним розчином!!!Можна використовувати універсальні суміші, які реалізуються у квіткових магазинах з розрахунку 40 грам на 10 літрів води.

Для однорічників оптимально застосовувати 3 підживлення:

1) Через 15 років після посадки;

2) В фазі бутонізації;

3) В фазі квітування.

При цьому враховуються біологічні особливості деяких культур. Для багаторічних кореневищних і бульбоцибулинних рослин найефективнішими є 4-разове підживлення:

1) Поява ростків – N;

2) Початок бутонізації – мінеральне живлення P,N,K;

3) Фаза Квітування – мінеральне живлення P,N,K;

4) Кінець квітування – P+K.

Для георгін сучасної селекції з могутньою вегетативною масою і малою кореневою системою, якщо було передпосадкове внесення добрив, достатньо 2 підживлення:

1) фаза бутонізації – повне мінеральне живлення P,N,K (60 г/ м²);

2) початок квітування – P+K (60 г/ м²).

Хорошу дію на рослини надає 4 підживлення слабким розчином органічних добрив, наприклад настоєм коров`яка (0,5 кг гною на 10л води) з добавкою 100 грам золи (попелу) + 10-15 грам суперфосфату.

Позакореневе підживлення є 2-ох способів:

1) Водні рослини стимуляторів росту використовують для оприскування рослин (епін, гетероауксин);

2) Розчином гетероауксину поливають грунт під час посадки рослин.

Позакореневе живлення сприяє збільшенню розмірів і кількості квіток, а також подовжує термін квітування.

Поливання. Існують різні техніки поливу:

1) Підкореневе;

2) Дощування (шланг з розбризкувачем, поливання з лійкою);

3) Капельний (перфорірувальний шланг).

Якщо глибина сухої землі 5 см – потрібен терміновий полив – 8-16 літрів на 1 м² (одно, дворічні, кореневищні) (Для цибулинних – 7-10см). Полив рано та ввечірі. Після поливу – мульчування.

Пасинкування і прикрипка. Ці агротехнічні прийоми застосовуються для того, щоб виростити більш крупні гарно розквітнуті квітки і суцвіття. У гвоздики Шабо для отримання крупних квіток всі бокові бутони прищипують. Видалення бокових пагонів у фазі початку бутонізації у гіллястих форм айстр, левкою, хризантем і циній також сприяють утворенню більш крупних квіток і суцвіть на залишкових пагонах.

Пасинкують першу китицю «львиного зева» для створення кущистості і розвитку 2-3 квітконосів.

Для отримання крупних квіток на довгих, міцних квітконосах у пушистого горошку ведуть так звану «кордонну культуру». У фазі 5-6 листків, коли появляються бокові стебла, вибирають один - найбільш міцний, а решту постійно прищеплюють.

Для покращення першокласних суцвіть на зріз у жоржин постійно пасинкують бокові пагони, а із 3-ох бутонів, що утворились на кожному квітконосі залишають два, а центральний виламують. У піонів общипують всі бокові бутони, залишають центральний – самий крупний.

Підгортання квітникових культур. З віком у ряду багаторічників оголюється коренева шийка, корені або кореневища. Тому вони гірше квітують і часто підмерзають. Це явище називають випиранням коренів. Підгортання цих оголених частин рослини перегноєм, торфом, компостом, опилками убезпечує їх від дії несприятливих умов і сприяє довголіттю і стійкості посадок. Обгортають на зиму всі дворічні і багаторічні рослини, що відносяться до незимостійких видів з першими заморозками, гноєм, перегноєм, торфом на висоту 5-8см. Весною рослини розгортають, а покриття використовують як добрива.

 


Читайте також:

  1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
  2. Агротехніка вирощування сіянців модрини
  3. Агротехніка вирощування сіянців ялини
  4. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  5. Біосинтез ізопреноїдів і локалізація ефірних олій в рослинах.
  6. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
  7. Взаємодія між рослинами у фітоценозах
  8. Види економічної діяльності та послуги рослинництва
  9. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
  10. Використання природничої перетворювальної функції рослинності в оптимізації урбоекосистем має назву фітомеліорації .
  11. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві




Переглядів: 3748

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Різноманітність декоративних рослин | Керівні органи Нацбанку, особливості їх формування, повноваження та принципи функціонування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.