• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Біосинтез ізопреноїдів і локалізація ефірних олій в рослинах.

План

Загальна характеристика ефірних олій.

Тема: Загальна характеристика ізопреноїдів.

Лекція № 8

Лікарські рослини, які містять ефірні олії.

Мета: - мати поняття: про ефірні олії, поширення та локалізацію їх в лікарських рослинах, особливості їх сушіння та зберігання, про м’яту перцеву, шавлію лікарську, оман високий;евкаліпт кулястий та прутовидний, сосну звичайну, березу бородавчасту, аїр тростинний

- знати: класифікацію ефірних олій, особливості заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС, що містить ефірні олії, розповсюдження ефіроносних рослин в рослинному світі, назви лікарських рослин (ЛР), родини, сировини (ЛРС) на латинській мові, життєві форми рослин і їх біологічну дію та застосування;

- вміти: проводити аналіз сировини, що містить ефірні олії, пояснювати медичне використання сировини і препаратів, які містять ефірні олії, розпізнавати лікарські рослини, проводити заготівлю і пояснити особливості зберігання лікарської рослинної сировини, що містить ефірні олії. Проводити приймання ЛРС в аптеку і підтверджувати тотожність ЛРС макро- і мікроаналізом

1.Поняття про ізопреноїди, ефірні олії. Класифікація ізопреноїдів, ефірних олій і ефірно-олійної сировини.

2. Біосинтез ізопреноїдів ілокалізація ефірних олій в рослинах, особливості заготівлі, сушіння та зберігання ефіроолійної сировини.

3. Розповсюдження ефіроносів в рослинному світі. Сировина база ефіроносів в Україні.

4. Дія умов середовища і онтогенетичних факторів на накопичення ефірних олій в рослинах.

5.Поняття про ефірні олії, як біологічно активні речовини.

6. Фізичні і хімічні властивості ефірних олій.

7. Методи виділення (отримання) ефірних олій з рослинної сировини.

8. Оцінка якості ефіроолійної сировини. Методи аналізу.

9 Шляхи використання ефіроолійної сировини.

10.Медичне використання сировини і препаратів, які містять ефірні олії.

11.Мята перцева.

13. Шавлія лікарська.

14. Евкаліпт кулястий та прутовидний.

15. Валеріана лікарська

16. Сосна звичайна.

17. Береза бородавчаста.

18.Аїр тростинний.

19. Оман високий (рослина,поширення, заготівля, хімічний склад сировини, біологічна дія і застосування).

Поняття про ізопреноїди, ефірні олії.

Ізопреноїди –поширена група природніх сполук з регулярною будовою вуглецевого скелета, які містять ізопентанові ланки (насичені або ненасичені С₅ – одиниці).

Вивчення терпеноїдів тісно пов’язане з дослідженням ефірних олій. В ХІХст було встановлено, що леткі фракції ефірних олій складаються з ряду вуглеводнів, які побудовані з двох ізопренових молекул (С₅Н₈)₂. Ці сполуки отримали назву терпени. Термін «терпен» має походження від французького «terebinthine», або німецького «terpentin» - назви скипидару, основна маса якого представлена вуглеводнями подібного складу. У зв’язку з наступним відкриттям похідних терпенів. Що містять кисень (спиртів, альдегідів, кетонів та ін..), слово «терпен», яке спочатку означало «вуглеводень», втратило своє значення та було замінене на більш загальний термін «терпеноїд» (ізопреноїд).

Ефірні олії являють собою суміш духмяних речовин, які відносяться до різних класів органічних сполук, переважно до терпеноїдів, рідше ароматичним або аліфатичних

Назва обумовлена фізичними властивостями: це олійні рідини які при нанесенні на папір залишають жирні плями, вони леткі (пляма з паперу з часом зникає безслідно).

Термін «ефірні олії» появився в середині ХVІІІ століття. Він явно неточний, але зберігся до теперішніх часів в багатьох країнах.

Ефірні олії – це завжди суміші речовин. Виділено більше 1000 компонентів ефірних олій. Це різні типи вуглеводів, в тому числі спирти, кетони, кислоти, складні ефіри, лактони.

Класифікація ізопреноїдів, ефірних олій і ефірно-олійної сировини.

Ізопреноїди класифікують:

У природі існують також змішані терпеноїди, в яких ізопреноїдний ланцюг є складовою частиною молекули. У першу чергу це похідні пуринів, які існують у вільному стані та у вигляді РНК.

Ефірні олії – це завжди суміші речовин. Ефірні олії класифікують по основним, цінним головним компонентам. Ці компоненти визначають фармакологічний ефект і часто являються носіями запаху олії.

Ефірні олії

Монотерпени Сесквітерпени Ароматичні сполуки

Ациклічні Циклічні

Моно- Бі- Трициклічні

Сировину лікарських рослин класифікують за ефірною олією і її компонентами, які визначають фармакологічний ефект і (або) запах, або переважаючому в хімічному складі.

Знання класифікації необхідно в практичній діяльності провізора (фармацевта), щоб вибрати оптимальний режим сушіння ЛРС, метод кількісного визначення ефірних олій, найти нові лікарські рослини по принципу філогенетичної родинності.

Ізопреноїди утворюють в живих організмах з оцтової кислоти (ацетил-С₀А) через проміжну мевалонову кислоту. У 1887р Валлах запропонував основне «ізопренові правило». Його вдосконалив Ружичка, який назвав попередника всіх терпенів «активним ізопреном». Структура речовини, яка відповідає ізопентенілпірофосфату (ІПП) є мевалонова кислота.

Певний внесок у вивчення біосинтезу і будови терпеноїдів зробили Б.Н.Рутовський, Г.В. Пігулевський, М.І.Горяєв. таким чином, дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених дозволили встановити основні ланки біосинтезу терпенів.

Ізопентенілпірофосфат перетворюється на всі відомі природні терпени та їх похідні –терпеноїди. Головною реакцією «активного ізопрену» є полімеризація С₅-одиниць, до сполук С₁₀, С₁₅, С₂₀, С₃₀, С₄₀ і т.д. розгалужений кінець ізопренової одиниці розглядають як «голову», а нерозгалужений – як «хвіст». Приєднання «голови до хвоста» є найбільш поширенним, але при утворенні три терпенів (С₃₀) та тетратерпенів (С₄₀) димеризація іде за типом «хвіст до хвоста»

Є два основних варіанта локалізації (розпреділення) ефірних олій в рослинах:

1) ефірна олія знаходиться в розчинному або емульгованному стані в протоплазмі або клітинному соці, вона дифузно - розсіяна по всіх клітинах тканин.

Протиріччя: ефірні олії не розчинні або мало розчинні у воді. В рослинах компоненти ефірної олії утворюють комплексні сполуки з полісахаридами. Комплекси розчинні у воді і відносно стійкі.

2) ефірні олії відокремлюються від протоплазми і виділяються у вигляді секрету:

- на епідерміс у вигляді плям;

- в міжклітинний простір;

- в спеціально видільні утворення.

Видільні утворення часто мають діагностичне значення. Розрізняють екзогенні (зовнішні) і ендогенні (внутрішні) видільні утворення.

Екзогенні утворення розвиваються в епідермальній тканині і являють собою залозисті «плями», залозисті волоски і залозки.

Ендогенні утворення розвиваються в паренхімних тканинах і являють собою секреторні клітини, вмістища, канальні, ходи. Екзогенні утворення виникають схізогенно або лізогенно.

Читайте також:

1. Аналіз ефірних олій.
2. БІОСИНТЕЗ АМІНОКИСЛОТ
3. БІОСИНТЕЗ ЖИРНИХ КИСЛОТ
4. Етапи біосинтезу білка
5. Зведення та групування, відносні, середні показники, концентрація, локалізація та показники варіації
6. Лекція №7. нУКЛЕІНОВІ КИСЛОТИ. БУДОВА, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ. БІОСИНТЕЗ БІЛКА
7. Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
8. Поширення та біологічні функції в рослинах ізопреноїдів.

Переглядів: 5507